+ Холодногірський район Шевченківський район Київський район Салтівський район Немишлянський район Індустріальний район Слобідський район Основ'янський район Новобаварський район Територія сучасного Харкова поділяється на дев'ятьСтатут територіальної громади міста Харкова на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету адміністративно-територіальних одиниць — районів у місті:

Перелік Райони Харкова Район Населення, тис. осіб Площа Індустріальний 155,8 3339 га, 33.4 км² Київський 188,7 4569 га, 45.7 км² Неми́шлянський 144,2 2229 га, 22.3 км² Новобаварський 111,2 3471 га, 34.7 км² Основ'янський 96,5 4532 га, 45.3 км² Салтівський 310,3 2401 га, 24 км² Слобідський 149,8 2434 га, 24.3 км² Холодногірський 93,8 3211 га, 32.1 км² Шевченківський 220,6 4418 га, 44.2 км²

Історія

У 1724 році у Харкові було 57 вулиць. Територія міста була поділена на 10 церковних приходів.

У XVIII столітті Харків складався з міської частини — територія Університетської гірки, де в XVII столітті існувала фортеця, безпосередньо примикав до неї Харківський Поділ, Захарківська і Залопанська слободи.

Вперше поділ Харкова на райони, який проіснував до 1917 року, відбувся на початку XIX століття. Він мав на меті здійснення поліцейського нагляду за порядком та медико-санітарним обслуговуванням населенняДзержинський район: від джерел до сучасності / Впервые деление Харькова на районы произошло 200 лет назад. Оно преследовало цели осуществления полицейского надзора за порядком и медико-санитарного обслуживания населения. Деление города на части просуществовало до 1917 года / .

1917 року було створено Жовтневий район, 1918 року — Івано-ЛисогірськийАдміністративно-територіальний поділ міста Харкова .

З 1919 року Харків був столицею Радянської України. Сюди переїхав уряд республіки і ЦК КП/б/УХарьков. Краткая справочная книга /Голиков А. П. /рук/, Дьяченко Н. Т. и др. Харьков: Прапор, 1976. — С. 29..

26 січня 1919 року на засіданні Центральної комісії з організації районних рад спільно з колегією відділу внутрішніх справ Харків було розділено на три райониІсторична довідка / 26 січня 1919 року було вирішено розбити місто на три райони ‒ Іваново-Лисогірський, Петинсько-Журавлівський, Основ'янсько-Холодногірский // Департамент адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, 29.11.2016: Івано-Лисогірський; Петинсько-Журавлівський (згодом Петинський); Основ'янсько-Холодногірський.

Виконавчі комітети районних рад народних депутатів міста Харкова вперше утворені в березні 1919 р. після виборів Іваново-Лисогірської, Основ'яно-Холодногірської і Петинсько-Журавлівської районних рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів міста Харкова. Тимчасово припинили діяльність у другому півріччі 1919 р. під час захоплення Харкова денікінцями. В кінці грудня 1919 р. були утворені тимчасові районні революційні комітети, які існували до кінця квітня 1920 р., до передачі управління новообраним районним радам і їх виконкомамстор. 220: Державний архів Харківської області. Путівник (рукопис). Харків, 2008. 1022 с. «Архівні зібрання України», серія «Путівники».

У період НЕПу райони в місті 1921 року були скасовані та продовжували своє існування тільки як партійніІсторична довідка.

У 1924 році було встановлено нову міську межу Харкова, до нової міської межі увійшло 59 населених пунктів, площа міста зросла в 3,64 разастор. 124: Харків: Збірник архівних документів і матеріалів / [упоряд. О. С. Гнезділо та ін.; ред. А. І. Епштейн]. — Харків, вид. Національного університету внутрішніх справ, 2004. — 314 с.Ф. Р-203. Харьковский губернский исполнительный комитет Советов рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов (губисполком). 1917—1925 рр. арк. 77-78: оп. 1. Спр. 1588. Обязательные постановления Харьковского губисполкома, 241 арк.; арк. 22: оп. 2. Спр. 59. Об определении городской черты города Харькова. 1922—1923 рр., 24 л.. Нову Баварію, Липову Рощу, Ясну Поляну включено до складу Червоно-Баварської районної радиарк. 153—153 зв. // Ф. Р-845. Харьковский окружной исполнительный комитет Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов г. Харькова 1922—1930 рр. оп. 2. Спр. 479. Дело о подготовке к выборам и о выборах в Советы по округу, 286 арк..

11 вересня 1924 року Петинсько-Журавлівський район перейменовано у Червонозаводський ().

У жовтні 1924 року Основ'янсько-Холодногірський район став Жовтневим.

У 1925 році утворено Ново-Баварський район.

У 1929 році на засіданні Президії Харківської міської ради робітничих та червоноармійських депутатів Івано-Лисогірский район перейменували у ЛенінськийУ 1929 році Івано-Лисогірський район (до його складу входили історичні райони Іванівка і Лиса Гора) був перейменований на Ленінський // Косолапова Є. В. Науковий керівник — доктор філологічних наук Тєлєжкіна О. О. Найменування адміністративних районів Харкова, стор. 350—352 in: // XIV Всеукраїнська студентська науково-технічна конференція «Сталий розвиток міст», 2021, Харків.За іншими джерелами, Івано-Лисогірский район перейменували у Ленінський ще 1924 року, див. 1.2 Адміністративно-територіальний устрій [Харкова у 2012 році] // Економіко-географічна характеристика господарства міста Харкова. — Харків, 2012.

Постановою секретаріату Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 16.07.1930, протоколом № 44/529 утворено Дзержинський, Ленінський та Жовтневий райониПро перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова.

У квітні 1931 року було утворено Тракторобудівельну районну раду.

26 червня 1932 року постановою секретаріату ВУЦВК створені Дзержинський, Кагановичський, Червонозаводський райони.

На засіданні Президії ВУЦВК від 4 серпня 1932 року ухвалили рішення щодо створення у місті Харкові двох нових районних рад — у Дзержинському та Червонозаводському районах.

17 жовтня 1934 року у Харкові існували такі адміністративно-територіальні райони: Дзержинський, Жовтневий, Ленінський, Червонозаводський, Червонобаварський, Тракторний.

У 1935 році Ново-Баварський район перейменовано у Червонобаварський.

03 квітня 1935 року постановою Президії Харківської міської ради Тракторобудівельному району надано ім'я Серго Орджонікідзе.

Постановою секретаріату Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 08 лютого 1936 року утворено Орджонікідзевський район.

02 вересня 1937 року утворено Сталінський район.

04 січня 1938 року на засіданні Президії Харківської міської ради утворено Кагановичський та Сталінський райони.

08 березня 1940 року виконавчий комітет міста Харкова утворив Комінтернівський район. З 1940 року у місті було 9 районів: Дзержинський, Жовтневий, Кагановичський, Комінтернівський, Ленінський, Орджонікідзевський, Сталінський, Червонобаварський, Червонозаводський райони.

У 1941—1943 роках при німецькій військовій адміністрації і місті утворено 10 районів: Шевченківський, Нагірний, Немишлянський, Петинський, Квітко-Основ'янський, Благовіщенський, Новобаварський, Холодногірський, Тракторний, Павлівськийарк. 19 // Ф. Р-2982. Харьковская городская управа 1941—1943 рр. оп. 1. Спр. 2. Приказы по Харьковской городской управе об организации материально-заготовительной конторы, о плохом санитарном состоянии города, об изменении районирования Харькова (16.01.1941 — 29.02.1943), 27 арк..

У 1946 році утворено 9 нових районів: Дзержинський, Жовтневий, Кагановичський, Комінтернівський, Ленінський, Орджонікідзевський, Сталінський, Червонобаварський і Червонозаводський.

12 серпня 1959 року Червонобаварський район приєднано до Жовтневого.

21 жовтня 1957 року Кагановичський район перейменовано на Київський.

14 вересня 1961 року Сталінський район перейменовано на Московський.

З 1967 року за Червонозаводським районом у російськомовному варіанті закріплюється назва Червонозаводский (замість Краснозаводской).

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 з частин Комінтернівського, Орджонікідзевського та Московського районів створено Фрунзенський район.

На сесії Харківської міської ради, що відбулася 25 листопада 2009 року, було вирішено не утворювати районні у місті Харкові ради після закінчення терміну їх повноважень (ліквідувати їх із весни 2010 року). Також після сесії міський голова Михайло Добкін заявив про скорочення з-поміж районів у місті заради оптимізації за кількістю мешканцівПотрібно скоротити кількість районів у Харкові — М. Добкін .

2 лютого 2016 року розпорядженням Харківського міського голови Геннадія Кернеса у порядку декомунізації перейменовано частину районів Харкова, при цьому сама ж міська влада здійснила спробу залишити частину комуністичних назв: Дзержинський – Шевченківський Ленінський – Холодногірський Жовтневий – Жовтневий на честь свята 14 жовтня (спроба залишити стару назву) Фрунзенський – Фрунзенський на честь радянського військового Тимура Фрунзе (спроба залишити стару назву) Орджонікідзевський – Індустріальний

17 травня 2016 року розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації завершено процес перейменування районів відповідно до закону про декомунізаціюРозпорядження Голови Харківської обласної державної адміністрації № 181 від 17.05.2016: Жовтневий — Новобаварський Комінтернівський — Слобідський Фрунзенський — Немишлянський Червонозаводський — Основ'янський

11 травня 2022 року на позачерговій сесії Харківської міської ради Московський район перейменовано на Салтівський, чим було завершено процес зміни колоніальних назв районів Харкова.

Історія назв Історія районів Харкова Сучасна назва Назва до 2016 / 2022 Інші назви Індустріальний Орджонікідзевський (1936—2016) Тракторобудівельний (Тракторний) район (1931—1936) Київський, з 1957 року Київський Кагановичський (1932—1957) Неми́шлянський Фрунзенський (1973—2016) Утворений 1973 року Новобаварський Жовтневий (1917—2016) Утворений 1917 року, у 1959 році приєднано Червонобаварський Червонобаварський, 1935—1959s:Указ Президії ВР УРСР від 12.08.1959 «Про укрупнення деяких районів Харківської області» Ново-Баварський, 1925—1935Календар знаменних і пам'ятних дат Новобаварського району / Червонобаварській район засновано у 1925 р. і мав назву Ново-Баварський р-н. З 1935 р. перейменовано у Червонобаварський Основ'янський Червонозаводський (1924-2016) Петинсько-Журавлівський (Петинський) (1919—1924) Салтівський Московський (1961—2022) Сталінський (1937—1961) Слобідський Комінтернівський (1938—2016) Утворений 1938 року Холодногірський Ленінський (1924—2016) Іваново-Лисогірський (1918—1924) Основ'янсько-Холодногірський Один з трьох районів Харкова у 1919 році Шевченківський Дзержинський (1932—2016) Утворений 1932 року

Примітки

Література Историческая монографія проф. Д. И. Багалѣя и Д. П. Миллера. Томъ первый (XVII—XVIII вв.) — Харьковъ: Изданіе Харьковскаго городского общественнаго управленія. —  — Репринтне видання. — Харків, 2004. —  — Розділ 3.1 (). Трансформація урбанонімічного простору Харкова за радянських часів. — Харків, 2016. —