Максиміліан «Макс» Гріммайсс (; 27 лютого 1893, Ерланген — 31 березня 1972, Ерланген) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал артилерії вермахту.

Біографія 1 жовтня 1912 року вступив однорічним добровольцем у 10-й баварський польовий артилерійський полк. 31 березня 1913 року вийшов у резерв, вивчав медицину. Після початку Першої світової війни 3 вересня 1914 року вступив добровольцем у запасний батальйон свого полку. 12 вересня 1914 року зарахований на дійсну службу. З 7 листопада 1914 року служив у 3-й, з 1 жовтня 1915 року — в 1-й батареї свого полку. З 29 січня 1917 року — полковий ад'ютант.

26 квітня 1919 року переведений в єгерський корпус «Ерланген». 1 червня 1919 року повернувся у свій полк і призначений ад'ютантом відділу обробки. З 20 червня по 30 вересня 1919 року навчався в офіцерському училищі в Мюнхені, після чого повернувся на свою посаду. З 1 жовтня 1919 року — офіцер батареї 24-го легкого артилерійського полку, з 1 січня 1922 по 1 жовтня 1926 року — батареї 7-го артилерійського полку. Одночасно з 14 листопада по 4 грудня 1922 року пройшов кулеметний курс, з 1 жовтня 1924 по 1 липня 1925 року — курс допоміжного керівника в штабі 6-ї дивізії. 1 липня 1926 року відряджений у 2-й інженерний, 1 серпня — в 2-й мототранспортний, 1 вересня — в 2-й батальйон зв'язку. 1 жовтня 1926 року переведений у 8-му батарею свого полку, 1 жовтня 1927 року — у відділ розвідки Імперського військового міністерства. 1 жовтня 1928 року отримав право на носіння уніформи офіцера командного штабу. 1-30 червня 1928 року перебував у штабі 7-ї дивізії, з 5 серпня по 30 вересня 1928 року — в 17-му гірському полку. 1 квітня 1931 року переведений у штаб 7-ї дивізії. З 1 березня 1933 року — командир 8-ї батареї 7-го артилерійського полку. 1 липня 1934 року переведений назад відділ розвідки ІВМ. З 6 жовтня 1936 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) 11-го армійського корпусу. З 10 листопада 1938 року — командир 78-го артилерійського полку.

З 26 серпня по 30 вересня 1939 року — начальник Генштабу 12-го, з 1 жовтня 1939 по 1 січня 1941 року — 9-го армійського корпусу, з 15 січня 1941 року — 15-ї армії. 21 листопада 1941 року відправлений у командний резерв ОКГ. З 1 грудня 1941 року — генерал сухопутних військ при головнокомандувачі люфтваффе. 10 липня 1944 року знову відправлений у командний резерв ОКГ. З 1 серпня по 3 вересня 1944 року пройшов підготовку командира корпусу в групі армій «Південна Україна», з 10 листопада 1944 по 24 січня 1945 року — в групі армій «A». З 24 січня по 15 квітня 1945 року — командир 64-го армійського корпусу. 8 травня 1945 року взятий у полон. У 1947 році звільнений.

Звання

Єфрейтор (31 березня 1913) Фанен-юнкер-унтерофіцер (12 вересня 1914) Фенріх (15 лютого 1915) Лейтенант (31 березня 1915) Оберлейтенант (11 вересня 1918) Гауптман (1 червня 1927) Майор (1 квітня 1934) Оберстлейтенант (1 серпня 1936) Оберст (1 березня 1939) Генерал-майор (1 лютого 1942) Генерал-лейтенант (1 квітня 1943) Генерал артилерії (1 квітня 1945)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу

Примітки

Посилання

Біографічні дані.