Келебердянська фортеця заснована на початку 17 століття водночас із містечком Келеберда (Кременчуцький район). Розташована на лівобережному дніпровському мисі-півострові, перекриваючи доступ до поселення.
Історія Із фортецею пов’язані події селянсько-козацького повстань 1-ї половини 17 століття, визвольної війни 1648–1654, боротьби українського народу проти турецько-татарських і шведських нападників.
У 17 столітті укріплення фортеці, абриси якої наближалися до чотирикутника, складалися із земляного валу з ровом, палісадом та, ймовірно, 6 дерев’яних башт. { "type": "FeatureCollection", "features": [
"type": "Feature", "properties": {"marker-color": "#cf1232"}, "geometry": { "type": "Point", "coordinates": [ 33.708789134658595, 48.97125035753632 ]
] }За планом 1746 року, коли Келеберда була сотенним містечком Полтавського полку, захисні огорожі складалися з валу та рову, в фортецю вели 4 воріт, довжина укріплень сягала 550 саженів. У середині розташовані будинки сотенних установ, дерев’яна церква Різдва Богородиці, крамниці, двори козаків і посполитих. У 2-й половині 18 столітті фортеця занепала.
Збергся докладний опис, зроблений у XIX столітті земським фельдшером М.Т. Тупаловим і надісланий досліднику історії Полтавщини Леву Падалці. У центрі Келеберди, старовинного Гебердеєвого Рогу зберіглися сліди замку, оточеного валом у вигляді чотирьокутника. Вал зберігся тільки місцями. "Замок", сліди якого ще помітні у Келеберді, споруджувався тої віддаленої пори, коли цей населений пункт іще іменувався Гебердеєвим Рогом. Відповідно цього опису існує припущення що фортеця існувала на цьому місці значно раніше 17 століття. Але дослідити це питання археологічними методами неможливо, частина території затоплена водами Кам'янського водосховища.
Джерела Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — 1024 с. : іл. (в опр.). — 30 000 пр. — ISBN 5-88500-033-6.