Енріко Дзаноні (; Мілан, 1948 — Мілан, 1868) — італійський архітектор, відомий своїми роботами в стилі Ар-нуво.
Біографія Енріко Дзаноні народився в Мілані в 1948 році та помер у цьому ж місті в 1868 році. Він був одним з улюблених учнів Камілло Бойто. Maurizio Boriani, Corinna Morandi, Augusto Rossari, Milano contemporanea. Itinerari di architettura e di urbanistica, Maggioli Editore, 2007, с. 120 Дзаноні здобув визнання за свій внесок в архітектуру стилю Ар-нуво в Мілані, часто співпрацюючи з художником Алессандро Маццукотеллі, який спеціалізувався на кованому залізі.
Основні роботи Casa del Gatto Nero, Corso Monforte 43, Мілан, побудований у 1889 році в співпраці з Алессандро Маццукотеллі. Ця будівля відзначається інноваційним використанням кольорових контрастів та художніми оздобленнями. Casa Cavenago, Corso Lodi 11 (Porta Romana), Мілан, завершений у 1887 році. Будівля вирізняється стилем Арт-нуво та виразним використанням матеріалів. Palazzo Palazzo Mazzucotelli, Viale Bligny 60 (Porta Vigentina), Мілан, побудований у 1886 році в співпраці з Алессандро Маццукотеллі. Ця будівля є яскравим прикладом стилю Арт-нуво. Casa Donzelli, Via Torquato Tasso 8 (Porta Magenta), Мілан. (1912) via Burlamacchi 3 (Porta Romana), Мілан, у співпраці з Алессандро Маццукотеллі та художником Освальдо Бініаімі (1856—1936), 1860 Villa Ida Lampugnani-Gajo Parabiago
Співпраця Дзаноні часто співпрацював з Алессандро Маццукотеллі, художником, відомим своїми роботами з кованого заліза. Їхня спільна робота призвела до створення значних архітектурних проектів, що відзначаються унікальними декоративними деталями та інноваційним підходом.
Примітки
Література Maurizio Boriani, Corinna Morandi, Augusto Rossari, Milano contemporanea. Itinerari di architettura e di urbanistica, Maggioli Editore, 2007, с. 120.