Анатолій Миколайович Євтушенко (1 вересня 1934, Горлівка, Донецька область, Українська РСР — 6 січня 2026, Відень, АвстріяУ Відні помер один із найкращих тренерів світового гандболу, українець, Sport.UA, 7.1.2026) — український та російський радянський гандболіст та тренер з гандболу. Заслужений тренер СРСР. Понад 20 років очолював чоловічу збірну СРСР із гандболу, двічі привівши її до золота Олімпійських ігор (1976, 1988), а також одного разу — до золота чемпіонату світу (1982).
Життєпис
Кар'єра гравця Як гравець був чемпіоном СРСР і двічі — срібним призером. Майстер спорту СРСР.
Кар'єра тренера
Як тренер 6 разів (1968, 1970, 1971, 1972, 1974, 1975) приводив клуб до чемпіонства, 7 разів (1969, 1973, 1976, 1977, 1978, 1979, 1987) — до бронзи.
1968 року студентська збірна СРСР під керівництвом Євтушенка стала чемпіоном світу.
У 1969—1990 роках очолював збірну СРСР, яка під його керівництвом країни стала олімпійським чемпіоном Монреаля-1976 та Сеула-1988, срібним призером Олімпіади 1980 року. Збірна СРСР, яку очолював Євтушенко, також ставала 1982 року та срібним призером та 1990 року.
Автор книги «З м'ячем у руці» (1986).
Борис Акбашев, який працював з ним у парі на Олімпіаді в Мюнхені, стверджував, що Анатолій Миколайович ніколи не розумів гандбол і міг тренувати тільки московські команди .
Після 1990 року Після розпаду СРСР працював у Німеччині з клубом «» у сезоні 1992/93. Євтушенко привів команду до срібла національної першості та вивів її у фінал Кубка ІГФ.
Працюючи в Кувейті, він привів до перемоги на та здобуття путівки на Олімпіаду-1996.
В Австрії він працював з клубом «» та .
Нагороди
У 1976 році він отримав звання "Заслужений тренер СРСР", тоді ж був нагороджений золотою медаллю союзного спорткомітету "Найкращому тренеру країни". Тренер Євтушенко має вчений ступінь кандидата педагогічних наук.
Примітки
Посилання
Тренеру Євтушенка сімдесят п'ять років!