Курт Йоганн Фрідріх Людвіг Маріус Адольф Едуард Александер Векманн (; 18 листопада 1895, Шверін — 14 квітня 1981, Баден-Баден) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія Син старшого штабного скарбника Пауля Векманна і його дружини Маргарити, уродженої Бауманн. 14 березня 1914 року вступив до 58-го піхотного полку. Учасник Першої світової війни, з 7 серпня 1914 року бився у складі 3-ї роти свого полку. З 27 грудня 1915 року — офіцер для доручень. З 19 лютого 1917 року — ад'ютант залізничного відділу. З 29 березня 1917 року служив у штабі начальника польової залізниці, з 21 травня 1917 року — в штабі 1-го армійського корпусу, з 1 червня 1918 року — в штабі дирекції військової залізниці Варшави.

З 25 листопада 1918 року — ад'ютант 350-ї районної комендатури. З 26 січня 1919 року — командир 41-го добровольчого батальйону, з 1 травня 1920 року — роти 39-го піхотного полку, з 1 жовтня 1920 року — взводу 1-ї роти 2-го піхотного полку. З 15 січня 1921 року — батальйонний ад'ютант. З 1 жовтня 1923 року служив у штабі 1-ї дивізії (Кенігсберг), з 1 квітня 1924 року — в 1-му ескадроні 2-го кінного полку (Лик), з 1 жовтня 1924 року — в штабі 2-го піхотного полку (Алленштайн), з 1 жовтня 1925 року — в 4-й (кулеметній) роті свого полку (Алленштайн), з 1 жовтня 1926 року — в Статистичному відділі сухопутних військ Військового управління (Берлін), з 1 жовтня 1927 року — в 13-му кінному полку (Ганновер), з 1 квітня 1928 року — в 1-му ескадроні 12-го кінного полку (Грімма), з 1 травня 1929 року — в навчальному ескадроні свого полку (Гросенгайн). З 1 квітня 1930 року — командир 11-ї роти 9-го піхотного полку (Берлін). З 1 квітня 1933 року служив у штабі керівника артилерії 2-го військового округу (Штеттін), з 1 жовтня 1933 року — в штабі управління військової області Штеттіна. З 1 жовтня 1934 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) 2-ї дивізії (Штеттін). З 6 жовтня 1936 року служив у Генштабі 9-го службового управління сухопутних військ (Кельн). З 1 серпня 1938 року — інструктор Військової академії Берліна.

З 26 серпня 1939 року — начальник Генштабу 30-го армійського корпусу, з 25 жовтня 1940 року — 9-ї армії. 14 січня 1942 року відправлений у командний резерв ОКГ. З 20 лютого 1942 року — командир курсів офіцерів Генштабу, з 1 березня 1943 року — Військової академії. 1 червня 1944 року знову відправлений у командний резерв ОКГ. З 27 жовтня 1944 року — командир 274-ї піхотної дивізії. 8 липня 1945 року взятий у полон британськими військами в Норвегії. 17 травня 1948 року звільнений.

З 1952 року працював на французькі окупаційні війська. У 1962/68 роках — перший президент Товариства Клаузевіца.

Звання Лейтенант (4 грудня 1914) Оберлейтенант (18 жовтня 1918) Ротмістр (1 листопада 1927) Гауптман (1 квітня 1930) Майор (1 травня 1934) Оберстлейтенант (1 жовтня 1936) Оберст (1 квітня 1939) Генерал-майор (1 лютого 1942) Генерал-лейтенант (20 квітня 1943)

Нагороди Залізний хрест 2-го класу (24 жовтня 1914) 1-го класу (6 листопада 1918) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (16 березня 1915) 1-го класу (4 жовтня 1917) Нагрудний знак «За поранення» в золоті (22 червня 1918) Бузька зірка прикордонної охорони «Буг» (26 лютого 1919) Почесний хрест ветерана війни з мечами (20 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. 1-го класу (25 років; 1939) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град» (22 серпня 1939) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Німецький хрест в золоті (26 лютого 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (5 серпня 1942) Нагрудний знак «За поранення» в золоті (2 січня 1943) Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 15 серпня 1943) Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (1966) Перший почесний президент Товариства Клаузевіца (1969)

Література Viktor Toyka, Rüdiger Kracht: Clausewitz-Gesellschaft. Chronik 1961—2011. Hrsg. durch die Clausewitz-Gesellschaft, Hamburg 2011, ISBN 978-3-9810794-6-3, S. 10 Helmut R. Hammerich, Dieter H. Kollmer, Martin Rink, Rudolf J. Schlaffer: Das Heer 1950 bis 1970. Konzeption, Organisation, Aufstellung (= Sicherheitspolitik und Streitkräfte der Bundesrepublik Deutschland, Band 3). Oldenbourg, München 2006, ISBN 978-3-486-57974-1, S. 60.

Посилання Біографічні дані.

Примітки