Тиш-атал (хурритська: ) (бл. 21 ст. до н. е.) був енданомТитул «ендан» використовувався як еквівалент «цар», але міг використовуватися як «верховний жрець»(Wilhelm, pp. 121—122) Уркеша в часи Третьої династії Ура. Він був одним із найдавніших відомих хурритських правителів, але археологічні записи цього періоду фрагментарні, і не можливо встановити точну дату його правління.Wilhelm, p.118
Ім'я У давній літературі іноді вживається назва Тишарі, але тепер встановлено, що правильним перекладом є Тиш-атал.
Два інших правителі з подібним іменем відомі приблизно з того ж періоду, Тишатал з Ніневії та Дишатал, цар Карахара. Вважається, що це різні особи, тому це ім'я, ймовірно, було поширеним у місцевості, де жили хуррити.
Написи Клинописний напис про храм Нергала є єдиним джерелом про Тиш-атала. Текст знайдено на двох бронзових статуетках левів, але є краще збережена копія на кам'яній табличці, яка зараз знаходиться в Луврі, разом з одним із левів. Цей знаменитий напис є найдавнішим відомим написом хурритською мовою. Наступний переклад надано: Тиш-атал, ендан Уркеша, побудував храм для Нерґала. Нехай береже його бог Лубадаг . Того, хто зруйнує цей храм, нехай знищить Лубадаг. Хай бог […] не почує його молитов. Нехай пані Нагара, Шимага і бог бурі десять тисяч разів проклянуть того, хто його знищить.
Примітки і посилання
Бібліографія
Urkesh and the Hurrians: Studies in Honor of Lloyd Cotsen, ed. G. Bucaletti and M. Kelly-Bucaletti, Undena Publications, Malibu 1998, : Salvini, Mirjo (1998). The Earliest Evidences of the Hurrians Before the Formation of the Reign of Mittanni Taracha, Piotr (2009.). Religions of Second Millennium Anatolia Wilhelm, Gernot (1998). Die inschrift des Tišatal von Urkeš