Микола Гордійович Леліченко (жовтень , місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — , місто Київ) — радянський діяч будівельних та планових органів Української РСР.
Життєпис Народився в родині службовців. Трудову діяльність розпочав у 1924 році слюсарем Брацлавського цукрового заводу на Вінниччині.
У 1935 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут.
З 1935 року — на інженерних та керівних посадах у будівельних та проєктних організаціях.
Член ВКП(б) з 1942 року.
Після 1944 року — головний інженер управління «Тракторобуд» у місті Харкові; головний інженер та керуючий будівельного тресту № 86 міста Харкова.
У серпні 1956 — червні 1957 року — 1-й заступник міністра будівництва Української РСР.
У червні 1957—1959 роках — начальник відділу будівництва і будівельної індустрії Державної планової комісії РМ УРСР. У 1959—1962 роках — начальник відділу будівельної індустрії і будівельних матеріалів Державної планової комісії РМ УРСР.
У січні 1962 — 9 січня 1969 року — заступник голови Держплану Української РСР з капітального будівництва. Одночасно з липня 1963 року — голова Ради техніко-економічної експертизи Держплану УРСР.
Помер 9 січня 1969 року після важкої хвороби в Києві. Похований на Байковому цвинтарі.
Нагороди орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (.10.1965)
Примітки
Джерела Леліченко Микола Гордійович. Некролог. 10.01.1969 Випускники Харківського національного університету радіоелектроніки 1930—2020