Міська електричка регіону Рейн-Неккар () утворює основу мережі міського залізничного транспорту , включно з містами Мангайм, Гайдельберг і Людвігсгафен, Німеччина.

S -Bahn має понад 437 км маршрутів в землях Рейнланд-Пфальц і Баден-Вюртемберг, а також у Саарланді та Гессені. Поїзди міської залізниці проходять близько 7,5 мільйонів кілометрів на рік, при цьому 113 станцій обслуговуються потягами DBAG Class 425.

Мережа Довжина маршрутів S-Bahn приблизно 437 км і є однією з найбільших мереж S-Bahn у Німеччині. Обслуговує головним чином землі Рейнланд-Пфальц і Баден-Вюртемберг, частково обслуговує землю Саар (Гомбург) і має три станції в Гессені між Неккарштайнахом і Гіршгорном. Чотири із семи ліній проходять разом на основній дистанції – Людвігсгафен – Мангайм – Гайдельберг. Окрім цієї магістралі, S-Bahn працює на шести лініях із кінцевими зупинками в Гомбурзі, і, Карлсруе, і, Брухзалі, і, і, Майнці та Бенсгаймі.

Потяги курсують у робочі дні з інтервалом 30 або 60 хвилин, за винятком S7 та S8, які наразі мають лише кілька рейсів. Лінії спільні з іншими пасажирськими та вантажними перевезеннями.

Лінія№ Маршрут Довжина Станцій ЗалізницяS1 Гомбург – ч/з Кайзерслаутерн – Нойштадт (Вайнштрасе)– – Лудвігсгафен – Мангайм – Гайдельберг – – – - 202 км 54, Райнтальбан, , S2Кайзерслаутерн — ч/з Нойштадт – – Лудвігсгафен-Гол. – Мангайм-Гол. – Гайдельберг-Гол. – – 133 км 39S3Карлсруе-Гол.<> Карлсруе-Гол.ч/з – – – – Шпеєр-Гол. – – Лудвігсгафен-Гол. – Мангайм-Гол. – Гайдельберг-Гол. – – 104 км 29 Залізниця Шифферштадт–Верт, Мангайм–Саарбрюккен, залізниця долини РейнуS33 – ч/з Грабен-Нойдорф – Філіппсбург 32 км 11 Брухрайнбан S39 Мангайм-Вальдгоф – Мангайм-Гол. (– Карлсруе-Гол.)ч/з Мангайм-Луценберг — Мангайм-Гол. (- Гайдельберг-Гол. - Віслох-Валльдорф - Бруксаль - Карлсруе-Дурлах) 7 км(79 км) 3 (20) Ріденбан, Райнтальбан S4 Гермерсгайм – Брухзальч/з Шпаєр-Гол. – Шифферштадт – Людвігсгафен-Гол. – Людвігсгафен-Мітте – Мангайм-Гол. – Гайдельберг-Гол. – Віслох-Вальдорф 83 км 27 залізниця Верт — Шіфферштадт, залізниця Мангайм — Саарбрюккен, Райнтальбан Людвігсгафен-BASF-Північний – Гермерсгаймч/з Шпаєр-Гол. – Шифферштадт – Людвігсгафен-Гол. – Людвігсгафен-Мітте – Мангайм-Гол. – Гайдельберг-Гол. – Віслох-Вальдорф – Брухзаль 38 km 15 промислова залізниця BASF, залізниця Верт — Шіфферштадт, залізниця Мангайм — Саарбрюккен S44 Людвігсгафен-BASF-Північний – Людвігсгафен-Головний 5 км 4 промислова залізниця BASF S5 Гайдельберг-Гол. – Еппінгенч/з Некаргемюнд – Меккесгайм – Зінсгайм (Ельзенц) 43 км 19 Ельзенцтальбан, залізниця Штайнсфурт — ЕппінгенS51(Гайдельберг-Гол –) Меккесгайм – Агластергаузенч/з Неккаргемюнд – Меккесгайм – Вайбштадт – Неккарбішофсгайм-Північний 39 км 14/16 Неккартальбан, Ельзенцтальбан, залізниця Мекесгайм — НеккарельцS6 – Майнц-Гол.ч/з Геппенгайм – Вайнгайм-Гол. – Ной-Едінген/Фрідріксфельд – Мангайм-Гол. – Людвиігсгафен-Гол. – Франкенталь-Гол.– Вормс-Гол. – Майнц-Гол. 108 км 31 Залізниця Майн — Неккар, Рейнська залізниця, Залізниця Майнц — ЛюдвігсгафенS7Мангайм-Гол. – Бенсгаймч/з Ной-Едінген/Фрідріксфельд – Вайнгайм (Бергстр)-Гол. – Геппенгайм (Бергстр) 6 Залізниця Майн — Неккар, Рейнська залізниця, Залізниця Ной-Едінген/Мангайм–Фрідріхсфельд–Шветцінген, Залізниця Майн-НеккарS8Мангайм-Гол. <> ч/з Мангайм-Кеферталь – 28 км 7 Залізниця Мангайм — ФранкфуртS9Карлсруе-Гол. – ч/з – Вагойзель – Гоккенгайм – Шветцинген – Мангайм-Гол. – Лампертгайм – Бібліс 89 км 23 Рейнська залізниця, залізниця Мангайм — Франкфурт

Операційні закономірності Усі лінії мають базовий інтервал 60 хвилин. Через те, що маршрути в основному збігаються, інтервал зазвичай кожні півгодини. На основній лінії між Шифферштадтом і Гайдельбергом курсують чотири лінії, кожна з погодинним інтервалом, але через проблеми з координацією може не бути чистий 15-хвилинний інтервал. Людвігсгафен-Рейнгенгайм і Людвігсгафен-Мунденгайм зазвичай не обслуговуються лініями S1 і S3. Лінія S1 зазвичай обслуговує станцію Мангайм-Сортувальний і Мангайм-Зекенгайм. У суботу вдень і в неділю S2 з Кайзерслаутерна закінчується в Гайдельберзі, а S4 курсує лише між Гермерсгаймом і Мангаймом.

Попри те, що лінії працюють з 05:00 до 01:30, регулярний трафік зазвичай лише приблизно з 08:00 до 21:00.

Історія

14 грудня 2003 року регіон Рейн-Неккар став останнім великим густонаселеним районом у Німеччині із запровадження системи S-Bahn — планування тривало десятиліттями та передбачало співпрацю земель Баден-Вюртемберг, Гессен і Рейнланд-Пфальц. Після загальноєвропейського оголошення про тендери, управління на 12 років у 2002 — 2015 рр. надано DB Regio.

Перший етап розвитку Починаючи з 2001 року, лінії та станції були підготовлені до роботи S-Bahn. 260 мільйонів євро було інвестовано в будівництво і 190 мільйонів євро в транспортні засоби. Було побудовано додатковий міст через Рейн між Мангаймом і Людвігсгафеном, терміново необхідний для збільшення пропускної спроможності, об’їзну залізницю Шифферштадт для міжміського сполучення та станцію S-Bahn Людвігсгафен-Мітте на Берлінер-плац. Нове депо S-Bahn було споруджено біля станції Людвігсгафен-Головний.

Уніфіковані станції. Платформи підняті до 760 мм і зроблені доступними для людей з обмеженими можливостями, частково через ліфти. Запроваджено нове обладнання платформи - зали очікування та сидіння.

Платформи Мангайм-Зекенгайм, Мангайм-Сортувальний, Людвігсгафен-Мунденгайм і Людвігсгафен-Райнгенгайм тимчасово підняті за допомогою дерев'яних дощок, оскільки не було прийнято рішення щодо остаточної конфігурації колії чи майбутнього розташування платформ.

Розширення до Гермерсгайма Перший етап завершений наприкінці 2006 року з розширенням від Гомбурга до Кайзерслаутерна та маршруту Мангайм — Шпаєр до а. Шпаєрський маршрут потребував електрифікації на південь від Шифферштадта та модифікації трьох станцій. У Шпаєр-Південний побудована нова станція, але її відкриття відкладено. Наступне розширення від Гермерсгайма до а та Брухзаля відкрито в грудні 2011 року, а розширення лінії S5 штадтбану Карлсруе від Верт-на-Рейні до Гермерсгайма відкрито в грудні 2010 року.

Розширення до Гомбурга (Саар) Модернізація лінії Мангайм — Кайзерслаутерн до Гомбурга було виконано як терміновий проект у рамках підготовки до Чемпіонату світу з футболу 2006 року. Однак модернізацію не завершено вчасно, і трафік відкрито в грудні 2006 року. Лише лінія S1 курсує до Гомбурга; S2 закінчується в Кайзерслаутерні. Місто Гомбург не брало фінансової участі в цьому розширенні.

Маршрут Гайдельберг — Карлсруе На всіх станціях на маршруті Гайдельберг — Карлсруе подовжені платформи до 140 м під час першого етапу розширення, щоб дати можливість зупинятися подвійними потягам S-Bahn.

На шести станціях платформи подовжені до 210 м, щоб мати можливість використовувати потрійні потяги S-Bahn через очікувану інтенсивність руху. 15 грудня 2019 року також введена в експлуатацію нова станція Штетфельд-Ваєр.

Другий етап розширення Невдовзі після початку експлуатації для S-Bahn Рейн-Неккар було заплановано другий етап розширення. Тим не менш, графік, викладений у Realisierungsprogramm Rhein-Neckar-Takt 2010, який передбачав подальше розширення до Гомбурга, Брухзаля, Карлсруе, Еппінгена, Дармштадта та Вормса у 2008-2010 рр., було знову відхилено у 2006 році. Причинами цього було скорочення фінансування, згідно федерального Закону про регіоналізацію залізничного транспорту («документ Коха — Штайнбрюка»), а також необхідність фінансування інфраструктурних заходів, необхідних для збільшення пропускної спроможності на півночі регіону, зокрема .

Гайдельберг — Еппінген/Агластергаузен У листопаді 2000 року Verkehrsforum 2000 вперше запропонував розширення до Еппінгена. У серпні 2002 року «стандартизована оцінка» для електрифікації всіх трьох маршрутів до а, Бад-Фрідріхсхалля та а показала співвідношення вигод і витрат 3,7. Окружний адміністратор і колишній директор метрополійного регіону Рейн-Неккар Штефан Даллінгер заявив, що йому не відомо про жоден проект з таким хорошим результатом. Правління ZRN схвалило модернізацію в грудні 2003 року. Угоду про планування було підписано 13 травня 2004 року, а контракт на будівництво та фінансування — 20 вересня 2007 року.

Проект мав коштувати 81,5 мільйона євро, з яких 66,9 мільйона євро припадало на прийнятні витрати на будівництво, з яких федеральний уряд сплатив 60%, а земля Баден-Вюртемберг сплатила 20% відповідно до Закону про фінансування муніципального транспорту. Решту витрат взяли на себе муніципалітети та райони.

Модернізація 78 км залізниці і містила встановлення близько 1180 комплектів підвісних щогл. 10 жовтня 2009 року відбулося відкриття електрифікованого маршруту.

З грудня 2009 року нова лінія S5 працює від станції Гайдельберг-Головний на залізницях та до Зінсгайма або щогодини на до а. До грудня 2016 року потяги лише зрідка зупинялися на двох гайдельберзьких зупинках Шлірбах/Цигельгаузен і Ортопеді, а після цього лише що години. Лінія S51 була відкрита в червні 2010 року; вона відгалужується в і від залізниці Мекесгайм — Неккарельц, потяги щогодини курсують до а.

В Еппінгені є пересадка на лінію S4 штадтбан Карлсруе і . З грудня 2014 року, після інтеграції східної частини Ельзенцтальбан та північної лінії штадтбана Гайльбронна, також відкрита пересадка до Гайльбронна у Зінсгаймі.

Розширення від Гермерсгайма до Брухзаля

Другий етап розширення також мав на меті інтеграцію Брухрайнбану від Гермерсгайма через Грабен-Нойдорф до Брухзаля в мережу S-Bahn. Цей маршрут було додано до мережі S-Bahn під час зміни розкладу 2011/2012 11 грудня 2011 року та обслуговує лінію S4, але який позначається як S 33, щоб уникнути плутанини з лінією штадтбану Карлсруе.

Це вимагало значної модернізації та електрифікації між Грабен-Нойдорфом і Гермерсгаймом. Крім того, було побудовано три нові зупинні пункти Гермерсгайм-Мітте/Райн, Брухзаль-на-Мантелі і Брухзаль-Спортцентрум. Модернізація лінії почалася на початку липня 2010 року і тривала 17 місяців. Вартість інфраструктурних робіт склала приблизно 31,7 млн євро. Єдиним винятком стала зупинка Брухзаль-на-Мантелі, на якій у 2012 році не було пандусів і ліфтів.

Майнц — Вормс — Франкенталь — Людвігсгафен-на-Рейні — Мангайм

було включено до маршруту нової лінії S6 після незначних змін у розкладі 10 червня 2018 року. Перший трафік поїздів S-Bahn із використанням адаптованого складу DBAG Class 425 було впроваджено на дистанції Майнц — Вормс — Франкенталь — Людвігсгафен на маршруті Regionalbahn Райн–Мангайм (–Вайнгайм–Бенсгайм) з початку 2006 року. Лінія S 6 замінила попередню лінію Regionalbahn RB 44.

На додаток до переобладнання чинних станцій, щоб зробити їх сумісними з операціями S-Bahn, нові станції були відкриті в Дінгаймі Франкенталь-Південний зі зміною розкладу 14 червня 2015 року. У 2012-2013 рр. почалося будівництво станцій , Людвігсгафен-Оггерсгайм, Меттенгайм і Боденгайм, а роботи на інших десяти станціях були завершені до червня 2016 року. Станцію Меттенгайм було завершено у вересні 2013 року. Заплановане створення станцій у Роксгаймі та Вормс-Південний було скасовано, через протидію місцевих муніципалітетів.

Людвігсгафен-Головний — Людвігсгафен-BASF-Північний BASF у Людвігсгафені та три його зупинки, BASF-Північний, BASF-Центральний та BASF-Південний, обслуговує міська залізниця з грудня 2018 року. Введення в експлуатацію цих зупинних пунктів вимагало модернізації та електрифікації залізниці. Відтоді його обслуговують поїзди, що курсують як лінія S44.

Мангайм — Шветцинген — Грабен-Нойдорф — Карлсруе Залізниця, що проходить на схід від Рейну по маршруту Мангайм – Шветцинген – Гоккенгайм – Вагойзель — Грабен-Нойдорф — Карлсруе (Рейнська залізниця), експлуатується лінією S9, що сполучає мережі S-Bahn Рейн-Неккар і Карлсруе, з грудня 2020 року. Спочатку ця лінія мала назву «S8». Оскільки станцію Карлсруе-Головний вже обслуговує лінія з таким позначенням, на початку 2020 року було оголошено, що замість неї використовуватиметься позначення «S9».