Всесвітня виставка «Століття прогресу» (), також відома як Чиказька всесвітня виставка () — всесвітня виставка, що проходила в місті Чикаго, штат Іллінойс, США, з 1933 по 1934 рік. Виставка, зареєстрована Міжнародним Бюро Виставок, була приурочена до сторіччя міста. Темою виставки, оформленої переважно в стилі арт-деко, були інноваційні технології, а її девізом — «Наука знаходить, промисловість застосовує, людина пристосовується» (), що свідчило про те, що наука та американське життя поєднані. Архітектурним символом ярмарку став Sky Ride — транспортний міст, розташований перпендикулярно до берега, яким можна було проїхатися з одного боку ярмарку на інший.
В одному з описів виставки зазначалося, що світ, «який тоді ще загруз у недузі Великої депресії, міг зазирнути у щасливе недалеке майбутнє, рушійною силою якого були інновації в науці та технологіях». Відвідувачі виставки побачили останні дива залізничного транспорту, автомобілів, архітектури і навіть роботів, що палять сигарети. Експозиція «акцентувала увагу на технологіях і прогресі, утопії або досконалому світі, заснованому на демократії та виробництві».
Контекст
«Століття прогресу» було організовано як неприбуткову корпорацію штату Іллінойс у січні 1928 року з метою планування та проведення Всесвітньої виставки в Чикаго у 1934 році. Міська влада виділила три з половиною милі нещодавно відвойованої землі вздовж берега озера Мічиган між 12-ю та 39-ю вулицями на південній стороні для виставкового центру. Експозиція вартістю 37 500 000 доларів, розміщена на парку Бернем, була офіційно відкрита 27 травня 1933 року генеральним директором Пошти США Джеймсом Фарлі під час чотиригодинної церемонії, що відбулася на Солджер-філд. Вечір відкриття виставки розпочався з привітання небес. Освітлення активувалося автоматично, коли було виявлено промені зірки Арктур. Зірка була обрана тому, що її світло почало свою подорож приблизно під час попередньої всесвітньої виставки в Чикаго — Всесвітньої Колумбійської виставки у 1893 році. Промені фокусувалися на фотоелементах у низці астрономічних обсерваторій, а потім перетворювалися на електричну енергію, яка передавалася до Чикаго.
Виставкові об'єкти
Будівлі виставки були різнокольоровими, щоб створити «Райдужне місто» на відміну від «Білого міста» попередньої Всесвітньої Колумбівської виставки в Чикаго. Будівлі загалом відповідали архітектурі модерну, на відміну від неокласичної тематики, що використовувалася на виставці 1893 року. Однією з відомих особливостей ярмарку були виступи танцівниці Саллі Ренд. Хел Перл, тоді відомий як «наймолодший органіст Чикаго», а згодом «король органу», був офіційним органістом виставки. Мері Енн Макардл та її сестра Ізабель (з Великобританії) виконували ірландські танці. Іншими популярними експозиціями були різні автовиробники, Мідвей (наповнений нічними клубами, такими як «Старе Марокко», де виступали майбутні зірки Джуді Ґарленд, Cook Family Singers та Сестри Ендрюс), а також експозиціями з відтворення важливих сцен з історії Чикаго. Виставка також містила експозиції, які можуть здатися шокуючими для сучасної аудиторії, зокрема образливі зображення афроамериканців, «Місто ліліпутів» з «шістдесятьма ліліпутами» та виставка інкубаторів зі справжніми немовлятами.Baby Incubators, Omaha Public Library .
Під час планування виставки кілька афроамериканських груп з числа новоприбулого населення міста проводили кампанію за вшанування Жана-Батиста Пуен дю Сабля. Зважаючи на те, що в той час мало хто з чикагців навіть чув про Пуена дю Сабля, організатори ярмарку представили будівництво форту Дірборн у 1803 році як історичний початок міста. Кампанія була успішною, і репліка хатини Пуена дю Сабля була представлена як частина «тла історії Чикаго». Також на виставці була представлена «Група Лінкольна» — реконструкція будівель, пов'язаних з біографією Авраама Лінкольна, включаючи будиночок, в якому народився Авраам Лінкольн, магазин «Лінкольн-Беррі», чиказький вігвам (у зменшеному масштабі) і таверну «Ратледж», яка слугувала рестораном.
Однією з експозицій став корабель полярної експедиції адмірала Річарда Берда «Нью-Йорк». Цю експозицію відвідав президент Франклін Рузвельт, коли приїхав на виставку 2 жовтня 1933 року. «Нью-Йорк» був представлений протягом усієї виставки.
Однією з найяскравіших подій Всесвітньої виставки 1933 року стало прибуття німецького дирижабля «Граф Цеппелін» 26 жовтня 1933 року. Після двогодинного кружляння над озером Мічиган поблизу експозиції, командир Гуго Еккенер посадив 776-футовий дирижабль у сусідньому аеропорту Кертіс-Райт у Гленв'ю. Дирижабль залишався на землі двадцять п'ять хвилин (з 13:00 до 13:25), але потім злетів перед фронтом штормової погоди, що наближався, і попрямував до Акрона, штат Огайо.
Окремою темою на виставці був «автомобіль мрії», де американські автовиробники представили свої автомобілі. Duesenberg представив ультра-розкішний седан Twenty Grand з кузовом Rollston. Cadillac представив свій Cadillac V16. Експозиція Nash Motors мала варіацію на тему вертикального (тобто, ліфтогового підйомника) гаража. Lincoln представив свій задньомоторний «концепт-кар», попередник Lincoln-Zephyr, який вийшов на ринок у 1936 році, але вже з переднім двигуном. Pierce-Arrow представив свій модерністський Pierce Silver Arrow, для якого було використано слоган «Suddenly it's 1940!». Але саме Packard здобув перемогу, знову представивши модель Packard Twelve. Корпорація Ford, яка відмовилася від участі у 1933 році, виявивши, що павільйон на виставці забезпечив General Motors, яка конкурує з нею, широку рекламу, звела у 1934 свій власний павільйон в центрі якої був гігантський глобус.
Довготривалою експозицією стала виставка «Будинки майбутнього» 1933 року, яка демонструвала сучасну зручність житла та креативні практичні нові будівельні матеріали і технології з дванадцятьма моделями будинків, спонсорами яких виступили кілька корпорацій, пов'язаних з декором і будівництвом житла.
Морська художниця Гільда Ґолдблат Ґоренштейн намалювала дванадцять стінописів для виставки ВМС у Федеральній будівлі для ярмарку. Фриз складався з дванадцяти фресок, що зображували вплив морської сили на Америку, починаючи з заснування поселення Джеймстаун, штат Вірджинія, у 1607 році, коли морська сила вперше досягла Америки, і закінчуючи Першою світовою війною. Ці мурали ілюструють, як морська сила сприяла колонізації, торгівлі, військовим перемогам та загальному розвитку країни. Інший набір фресок, намальованих Вільямом Марком Янгом для виставки штату Огайо, згодом був перенесений до будівлі штату Огайо.
У рамках виставки в Коміскі-парку (домашній майданчик Чикаго Уайт Сокс) відбувся перший Матч всіх зірок МЛБ (Major League Baseball All-Star Game).
У травні 1934 року залізниця «Залізниця тихоокеанського союзу» представила свій перший обтічний потяг М-10000, а залізниця Чикаго, Берлінгтона та Квінсі — знаменитий Zephyr, який 26 травня здійснив рекордний пробіг з Денвера, штат Колорадо, до Чикаго за 13 годин і 5 хвилин, за що отримав назву Dawn-to-Dusk Dash («Пробіг від світанку до заходу»). На завершення свого рекордно швидкісного рейсу Zephyr ефектно прибув на сцену виставки на транспортному конкурсі «Крила століття». Ці два потяги започаткували еру промислової раціоналізації. Обидва потяги згодом почали успішно експлуатуватися: City of Salina від «Юніон Пасифік» обслуговував маршрут між Канзас-Сіті та Саліною, штат Канзас, а Zephyr відомий як перший «Pioneer Zephyr» від Денвера до Чикаго.. Зараз Zephyr виставлений у Музеї науки та промисловості в Чикаго.
Френк Бак облаштував виставку диких тварин «Табір Френка Бака в джунглях». Понад два мільйони людей відвідали відтворене Баком табірне містечко, в якому він жив разом зі своїми помічниками-тубільцями, збираючи тварин в Азії. Після закриття виставки Бак переніс табір до створеного ним комплексу в Емітівіллі, штат Нью-Йорк.Frank Buck's Jungleland
Павільйон «Україна» Мерією міста Чикаго в 1933 році від 14-ого по 20-е серпня було проголошено Український тиждень, а 19 серпня – Український день. Це створило передумови для представлення національного павільйону. Попри те, що українці не мали незалежної держави, та протест тодішнього народного комісара закордонних справ СРСР Максима Литвинова, українська діаспора отримала право на будівництво й облаштування власного павільйону. Павільйон «Україна» мав стати важливою подією для українців у Чикаго та сприяв консолідації українських громад із різних країн. Він був побудований за рахунок зборів серед української громади і таким чином став єдиним національним павільйоном, який не був спонсорований урядом. Павільйон мав на меті представити культуру та досягнення українців світовій аудиторії. В павільйоні демонструвалися різноманітні артефакти, включаючи оригінальні архітектурні креслення Української Технічної Школи м. Львова, нотатки комітету планування, записи візитів високих посадовців, муніципальні документи та сертифікати, фотографії павільйону, членів комітету та відвідувачів.
Експозиція включала в себе музей народних ремесел. Голова Союзу українок Америки Олена Лотоцька оформила кімнату вишивки. За концертну програму відповідав хореограф Василь Авраменко. Завдяки його лобіюванню біля українського павільйону було збудовано літній театр, в якому виступали духовий оркестр під керівництвом Максима Оленського, відомий український мішаний хор, створений у 1928 році Юрієм Бенецьким, Музичний театр ім. Мирошниченка, а також оркестр Гаррісонської середньої школи, що складався з 95 музикантів під керівництвом капітана Івана Барабаша. Понад 400 представників молодіжних організацій зі США та Канади зібралися в Чикаго на свій форум, а Союз українок Америки провів свій з'їзд, під час виставки відбулися зустрічі американських бізнесменів українського походження. Наймасовіша подія відбулася 16 серпня 1933 року - конкурс краси. Серед 25 учасниць головну корону виборола 18-річна українка Марія Любас. Дівчину коронували як принцесу української діаспори. Вхід до українського павільйону коштував 50 центів для дорослих, 25 центів для дітей, а для тих, хто прийшов у вишиванці, вхід був безкоштовний. В окремому “Будинку Архипенка” розгорнулася персональна виставка скульптора Олександра Архипенка, де було представлено 44 роботи майстра.
Архітектура
Планування дизайну виставки розпочалося за п'ять років до дня відкриття.For a detailed discussion of the architecture of the Century of Progress International Expositions, see Schrenk, Lisa D. (2007). Building a Century of Progress: The Architecture of the 1933–34 Chicago World's Fair. University of Minnesota Press. . Згідно з офіційною постановою, рішення щодо планування території та архітектурного стилю експозиції було передано архітектурній комісії, яку очолили Пол Крет і Реймонд Гуд. До складу комісії входили місцеві архітектори Едвард Беннетт, Джон Голаберд і Г'юберт Бернем. Френк Ллойд Райт був спеціально виключений зі складу комісії через свою нездатність добре працювати з іншими, але все ж таки розробив три концептуальні схеми для виставки.For more on Frank Lloyd Wright and the Century of Progress see Lisa D. Schrenk (2007). Building a Century of Progress: The Architecture of the 1933–34 Chicago World's Fair. University of Minnesota Press. p. 188—199 Члени цього комітету спроектували більшість великих тематичних виставкових павільйонів.Schrenk, Lisa D. (2007). Building a Century of Progress: The Architecture of the 1933–34 Chicago World's Fair. University of Minnesota Press. p. 70. .