Едуард, принц Уельський (також відомий як Едуард Чорний Принц; 15 червня 1330 — 8 червня 1376) — старший син короля Едуарда ІІІ Плантагенета; полководець Столітньої війни, першим в Англійському королівстві отримав титул престолонаслідника «герцог Корнуольський» (). Прізвисько «Чорний принц» отримав за колір своїх обладунків.
Біографія
Головний англійський воєначальник, який очолив ряд військових походів у Францію в період Столітньої війни. Розбив французьке військо, яке чисельно перевищувало його військо в Битві під Пуатьє (1356) і узяв у полон французького короля Іоанна II Доброго.
Останніми роками життя тяжко хворів від численних ран, крім того, під час іспанської кампанії Едуард заразився на тяжку інфекційну хворобу — амебіазТоді використовували термін дизентерія, тому помер від неї за рік до смерті батька. Англійську корону успадкував син Чорного принца Річард II. Окрім Річарда Чорний принц мав ще четверо дітей, проте всі вони померли в дитинстві. Дружиною Чорного принца була його двоюрідна тітка Джоана, графиня Кентська (1328—1385), дочка графа Едмунда Кентського (1301—1330), єдинородного брата короля Едуарда II і дядька Едуарда III. Графа Кентського було страчено за наказом Роджера Мортімера, який фактично узурпував владу під час регентства за часів молодого короля Едуарда ІІІ.
Примітки
Література
Barber, Richard (1978). Edward, Prince of Wales and Aquitaine: a biography of the Black Prince. London: Allen Lane. ISBN 0-7139-0861-0. Green, David (2001). The Black Prince. Stoud: Tempus. ISBN 0752419897. Green, David (2009). «Masculinity and medicine: Thomas Walsingham and the death of the Black Prince». Journal of Medieval History 35: 34–51.