Марія Семенівна Галушко (5 жовтня 1937, с. Ташки, Хмельницька область — 21 листопада 2024) — українська майстриня художньої кераміки. Членкиня Національної спілки художників України (1983). Лавреатка премії імені Катерини Білокур.
Життєпис Марія Галушко народилася 5 жовтня 1937 року в селі Ташках, нині Улашанівської громади Шепетівського району Хмельницької области України.
Здобула початкову освіту на ХмельниччиніГалушко Марія Семенівна // Хмельничани — члени Національної спілки художників України : біобібліогр. покажч. : електрон. вид. / Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельниц. облдержадмін. ; Хмельниц. ОУНБ. — 2-ге вид., перероб. і допов. — Хмельницький, 2022. — С. 32. — (Видатні особистості Хмельниччини).. У 1958 році переїхала до Києва. Працювала асфальтувальницею, а потім штукатурницею (1959 - 1966 роки). У 1966 році починає працювати маляром-штукатуром на Київському палаці дітей та юнацтва, де познайомилась з Адою Рибачук та Володимиром Мельніченком, які стали її першими наставниками. Це знайомство суттєво повпливало на подальший творчий розвиток Марії Галушко. Велика кількість ранніх робіт Марії Галушко була виконана в майстерні Ади Рибачук і Володимира Мельніченка за адресою Малопідвальна, 10Б.
Померла 21 листопада 2024 року.
Творчість Від 1969 — учасниця виставок. Персональні — у Києві.
У 1977 році Марію Галушко було атестовано в Спілці художників України як майстра декоративно-прикладного мистецтва, а з 1983 мисткиня стала членом Спілки.
У листопаді 2024 року в Національному заповіднику «Софія Київська» було відкрито виставку «Дві Марії», яку присвятили творчості двох художниць наївного мистецтва — Марії Примаченко та Марії Галушко.
У роботах Галушко є образи та символи народної творчості, які захоплюють неповторністю та яскравою оригінальністю в інтерпретації народних мотивів. В анімалістичній пластиці мисткиня використовує традиції українського народного фігурного посуду. 1984 року ім'я Марії Галушко увійшло до «Всесвітньої енциклопедії художнього наїву».
Твори зберігаються у фондах Музею народної архітектури та побуту України, Канівського музею народного мистецтва, Чернігівського та Сумського обласних художніх музеїв, Караґандинського музею образотворчого мистецтва (Казахстан), приватних колекціях.
Основні роботи: «Троїсті музики» (1968), «Казковий звір», «Наречена і наречений», «Пан чорт на весіллі», «Баран», «Рись», «Мати з хлібом» (усі — 1970), «Коровайниці» (1971), «Отара» (1972), «Ведмідь-ласун» (1980), «Вівцелев» (1982), «Жінка з поросям» (1985), «Замріяний олень» (1988), «Нічний звір», «Весілля з приданим», «Хлопчик із дудкою» (усі — 1989), «Де наша трава?» (1990), «Веснянки» (1991–94), «Музики» (1993), «На зелений луг» (1995), «Козлик Данилко» (1996), «Олень» (2000); декоративні скульптури — «Звір у квітах» (1978), «Закохані» (1979); серія «Свято» (2000).
Нагороди бронзова медаль ВДНГ (1983).
Примітки
Джерела Галушко Марія Семенівна / В. М. Прядко, Л. П. Гура // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. Гура Л. Дивосвіт Марії Галушко // Наука і культура. — 1995. — Вип. 19. Семесюк М. Наївне мистецтво Марії Галушко // Народне мистецтво. — 2008. — № 3-4. — С. 86—87. Каталог виставки живопису та декоративної керамічної скульптури «Дві Марії» (з фондової колекції Національного музею народної архітектури та побуту України). Київ : Авіаз, 2024. 84 с.