Володимир Дмитрович Козлітін (нар. 20 квітня 1951, Кизляр, Грозненська область — пом. 16 березня 2026, Київ) — український історик, педагог. Доктор історичних наук (1998), професор (2004).
Біографія Навчався у 1969—1971 роках на історичному факультеті Томського університету. У 1973 році закінчив історичний факультет Харківського державного університету. Педагогічну діяльність розпочав на посаді вчителя історії Краснооскільської середньої школи Ізюмського району Харківської області, працював заступником директора з навчальної роботи Охочівської СШ Курської області (1975—1976), директором Знаменської СШ Курської області (1976—1979), та директором Кіровської СШ Харківської області у 1979—1980 роках.
Від 1980 (з перервою) — викладач історії СРСР на підготовчому факультеті Харківського державного педагогічного інституту. Упродовж 1982—1986 років — аспірант кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету. У 1986 році в Ужгородському університеті захистив кандидатську дисертацію «Югославско-советские культурные связи. 1917—1941 гг.». (наук. керівник — професор Г. М. Попов).
З 1986 р. до 1992 p. — викладач кафедри нової та новітньої історії Харківського державного університету. Читав загальні курси «Нова та новітня історія країн Азії та Африки», «Історія країн Європи та Америки в 1918—1945 рр.». Водночас викладав курс новітньої історії країн Європи та Америки, а також курс історії художньої самодіяльності в Харківському державному інституті культури. У 1993—1994 роках обіймав посаду викладача кафедри всесвітньої історії Харківського державного педагогічного університету.
Упродовж 1994—1997 років навчався в докторантурі за спеціальністю «всесвітня історія». 1997 року захистив докторську дисертацію «Російська та українська еміграція в Югославії (1919—1945 рр.)» в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. У березні 1998 року отримав вчений ступінь доктора історичних наук зі спеціальності «всесвітня історія».
Упродовж 1997—2011 років обіймав посаду професора кафедри історичних дисциплін Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. У 2004 році отримав вчене звання професора. Від 2007 року до 2010 — завідувач кафедри всесвітньої історії. З вересня 2010 р. до квітня 2011 рр. — професор кафедри історії ХНПУ.
Із 2011 року мешкав у Києві. У 2011—2014 роках працював у Київському міжнародному університеті директором Науково-дослідного інституту з проблем глобалізації та європейської інтеграції, провідним науковим співробітником у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського та Національному науково-дослідному інституті українознавства та всесвітньої історії. З 2014 року вийшов на пенсію, але до кінця життя продовжував писати та друкувати наукові статті і навчальні посібники.
Був членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій при історичному факультеті ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Коло наукових інтересів вченого охоплювало питання російської та української еміграції в Югославії, сучасної історії країн Європи та Північної Америки. Автор понад 100 наукових та навчально-методичних праць.
Помер 16 березня 2026 року в Києві. Основні праці
Югославско-советские культурные связи 1917—1941 гг. : автореф. дис. ... канд. ист. наук : 07.00.02 / Ужгородский гос. ун-т. — Ужгород, 1986. — 23 с. Советско-югославские театральные связи в 1917—1941 гг. // Вестник Харьковского университета. — 1986. — Вып. 269. — С. 62—70. Российская эмиграция в Королевстве сербов, хорватов, словенцев (1919—1923) // Славяноведение. — 1992. — № 4. — С. 7—19. Советско-югославские отношения = Sovjetsko-jugoslavenski odnosi, 1917—1941 гг. : сб. док. и мат. — Москва : Наука, 1992. — 410 с. (у співавт.). Харьковский девичий институт 1812—1932 гг. : краткий исторический очерк // Наукові записки / Регіональний університет «Харківський колегіум». — Харків, 1994. — Вип. 1. — С. 93—100. Народно-трудовий союз: історія створення та роль у російському антибільшовицькому русі 30-х років XX ст. // Актуальні проблеми історії та права України : зб. наук. праць / Харківський військовий ун-т. — Харків, 1996. — С. 188—201. Общественная жизнь русских и украинских эмигрантов в Югославии (1920—1930-е годы) // Славяноведение. — Москва, 1996. — № 5. — С. 30—41. Русская и украинская эмиграция в Югославии (1919—1945 гг.). — Харьков : РА, 1996. — 476 с. Українські громадські організації в Югославії (20—30-ті роки XX ст.) // Українська діаспора. — Київ ; Чикаго, 1996. — № 9. — С. 52—69. Історія сучасного світу : курс лекцій / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. — Харків, 1997. — 225 с. (у співавт.). Педагогічна та наукова діяльність українських емігрантів в Югославії у 20—30-ті роки // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія: Історія та географія. — Харків, 1997. — Вип. 1. — С. 26—38. Російська та українська еміграція в Югославії (1919—1945 рр.) : автореф. дис. ... д-ра іст. наук : 07.00.02 / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — Київ, 1997. — 31 с. Історія західних та південних слов'ян XX століття : навч. посібник / за ред. Є. П. Пугача. — Харків : Око, 1998. — 462 с. (у співавт.). Российские учебные заведения в Югославии (1920—1944 гг.) // Педагогика. — Москва, 1998. — № 5. — С. 75—80. Українські літератори і митці в Югославії (20—30-ті роки) // Збірник наукових праць / Харківський держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Серія: Історія та географія. — Харків, 1998. — Вип. 2. — С. 66—71. Друга світова війна. 1939—1945 : навч. посібник. — Харків : РА, 2001. — 336 с. Глобалізація: дискусії про сутність, причини та перспективи світових глобалізаційних процесів наприкінці ХХ – на початку ХХI ст. // Збірник наукових праць / Харківський нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія». — Харків, 2004. — Вип. 16. — С. 32—41. Основні напрями світових глобалізаційних процесів кінця ХХ – початку ХХI ст., дискусії між глобалістами та антиглобалістами про їх наслідки // Збірник наукових праць / Харківський нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія». — Харків, 2004. — Вип. 17. — С. 26—30. Тернистий шлях Сербії до Євросоюзу (1991—2006 рр.) // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — 2014. — Вип. 120, ч. 1. — С. 13—26. Відносини Республіки Сербія і Європейського Союзу в 2006—2009 рр. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — 2014. — Вип. 120, ч. 2. — С. 13—29. Республіка Сербія на шляху інтеграції до Європейського Союзу в 2010—2014 рр. // Гілея: науковий вісник. — 2015. — Вип. 93 (2). — С. 409—417. Країни Європи і Північної Америки в 1944—1974 рр. : навч. посібник. — Київ : СІК ГРУП УКРАЇНА, 2016. — 738 с. Країни Європи й Північної Америки в середині 70-х – на початку 90-х років ХХ ст. — Київ : Про Формат, 2019. — 913 с. Республіка Польща в 1989—2022 рр. — Київ : ТРОПЕА, 2022. — 326 с. Угорщина в 1989—2023 рр. — Київ : ТРОПЕА, 2023. — 374 с. Республіка Румунія в 1989—2025 рр. — Київ : ТРОПЕА, 2025. — 341 с.
Примітки
Джерела
Козлітін Володимир Дмитрович // Українські історики XX століття: біобібліогр. довід. — Київ, 2003. — Т. 2. — С. 140–141. Богдашина О. М. та ін. Козлітін Володимир Дмитрович // Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 2. Історики (1905—2012 рр.) / відп. ред. С. І. Посохов. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. — С. 140–142. — ISBN 978-966-623-881-1. Ковальчук О. О. Козлітін Володимир Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. Богдашина О. М., Куделко С. М. Пам'яті Козлітіна Володимира Дмитровича // Новий колегіум. — 2026. — № 2. — С. 109–110.