Харківська державна академія культури

Харківська державна академія культури (ХДАК) — заклад вищої освіти загальнодержавної форми власності, підпорядкований Міністерству культури України. ХДАК створена постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. за № 818 на базі ліквідованого Харківського державного інституту культури, який був першим вищим навчальним закладом такого типу в Україні (Рішення Раднаркому України від 10.09.1929, протокол № 41/645). Свідоцтво про державну реєстрацію ХДАК було видане виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 079438 від 27.07.1998. ХДАК внесена до Державного реєстру навчальних закладів України загальнодержавної форми власності і здійснює освітню діяльність на підставі ліцензії Міністерства освіти і науки України АВ № 529688 від 26.08.2010.

Історія 9 березня 1928 року на засіданні правління Харківського інституту народної освіти було заслухано й обговорено доповідну записку факультету політичної освіти про необхідність перетворення останнього в самостійний інститут. Майже через рік 10 вересня 1929 року факультет було реорганізовано в інститут політичної освітиРішення Ради народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки від 10.09.1929 р., протокол № 41/645. До нього зараховано 140 студентів.

У серпні 1930 року інститут отримав назву Харківський інститут комуністичної освіти, а ще за рік — Всеукраїнський інститут комуністичної освіти. В його складі було сім факультетів: бібліотечний, книгопоширення, шкільно-курсовий, музейний, екскурсійний (туристичний), атеїстичний, агітмасовий.

У липні 1935 року інститут було перетворено в Український бібліотечний інститут, який складався з факультету підготовки працівників масових бібліотек та факультету підготовки працівників бібліотек для дітей. У середині 1939 року Всесоюзний комітет у справах вищої школи затвердив Статут Харківського бібліотечного інституту, згідно з яким інститут одержав назву «державного».

Під час Німецько-радянської війни за рішенням комісаріату освіти інститут було евакуйовано Кзил-Орду Казахської РСР, де він працював там при Харківському державному університеті на правах окремого факультету. У червні 1947 року — Державний Бібліотечний інститут поновлює свою роботу в місті Харкові.

У вересні 1950 року в інституті було відкрито факультет культурно-освітньої роботи.

У 1964 році інститут реорганізовано у Харківський державний інститут культури (ХДІК).

У 1979 році, під час святкування 50-річчя інституту, Уряд нагородив ХДІК Грамотою Президії Верховної Ради України.

У 1990-ті роки створюються нові факультети: документознавства та інформаційної діяльності, бібліотекознавства та інформатики, культурології, народного музичного мистецтва, режисерсько-хореографічний, до і після вузівської підготовки, по роботі з іноземними студентами. 8 червня 1998 року за постановою Кабінету Міністрів України № 818 на базі ліквідованого Харківського державного інституту культури створено Харківську державну академію культури (ХДАК)Про створення Харківської державної академії культури. Кабінет Міністрів України; Постанова від 08.06.1998 № 818.

29 жовтня 2025 року Кабінет міністрів України видав розпорядження про реорганізацію Харківської державної академії культури. Навчальний заклад знаходиться на етапі приєднання до Харківського національного університету мистецтв імені Івана КотляревськогоРозпорядження від 29 жовтня 2025 р. № 1178-р Про реорганізацію Харківської державної академії культури.

Назва Харківський інститут політичної освіти (1929—1930). Харківський інститут комуністичної освіти (1930—1931). Всеукраїнський інститут комуністичної освіти (1931—1935). Український бібліотечний інститут (1935—1939). Харківський державний бібліотечний інститут (1939—1941, 1947—1964). Харківський державний інститут культури (1964—1998). Харківська державна академія культури (з 1998).

Структура, спеціальності Факультет культурології та соціальних комунікацій.

До складу факультету входять кафедри:

кафедра музейно-туристичної діяльності; кафедра цифрових комунікацій та інформаційних технологій; кафедра психології, педагогіки та філології; кафедра культурології та медіакомунікацій; кафедра менеджменту культури та соціальних технологій.

Факультет музичного мистецтва.

До складу факультету входять кафедри:

кафедра естрадного та народного співу; кафедра оркестрових інструментів; кафедра народних інструментів; кафедра теорії та історії музики; кафедра фортепіано; кафедра хорового диригування та академічного співу.

Факультет сценічного мистецтва.

До складу факультету входять кафедри:

кафедра майстерності актора; кафедра режисури; кафедра музично-драматичного театру.

Факультет аудіовізуального мистецтва.

До складу факультету входять кафедри:

кафедра кінотелережисури та сценарної майстерності; кафедра мистецтвознавства; кафедра телерепортерської майстерності; кафедра фотомистецтва та операторської майстерності.

Факультет хореографічного мистецтва.

До складу факультету входять кафедри:

кафедра народної хореографії; кафедра сучасної та бальної хореографії; кафедра фізичної культури і здоров'я.

Спеціалізовані вчені ради по захисту дисертацій Спеціалізована вчена рада Д 64.807.01 з правом присудження ступеня доктора наук зі спеціальності 26.00.01 — теорія та історія культури в галузі мистецтвознавства; Спеціалізована вчена рада Д 64.807.02 з присудження наукового ступеня доктора наук зі спеціальностей 27.00.02 — документознавство, архівознавство та 27.00.03 — книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство в галузі соціальних комунікацій.

Корпуси та кампуси На балансі Академії утримується 5 навчальних корпусів та 2 гуртожитки. Навчальні аудиторії, лабораторії й кабінети розташовані в п'яти будинках, три з яких споруджені на початку XIX ст., а решта два — наприкінці XIX — на початку XX ст. Усі п'ять корпусів повністю пристосовані до навчальних потреб. Крім того, додаткові спеціалізовані хореографічні аудиторії, читальні зали й аудиторії для самостійної роботи студентів факультету музичного мистецтва з відповідним інструментарієм обладнані в нежитлових приміщеннях першого поверху гуртожитків академії. Навчальна площа будівель становить 12 432 кв. м, тобто 8 м² на одного студента.

Академія має два гуртожитки загальною площею 15311,7 м2, у яких мешкають іноземні та іногородні студенти. В Академії створена сучасна комп'ютерна база, репрезентована комп'ютерним центром, 13 навчальними лабораторіями (243 персональні ПЕОМ), комп'ютеризованою бібліотекою, які об'єднані в локальну мережу, що має вихід до internet по некомутованим телекомунікаційним каналам.

Науково-педагогічний персонал академії плідно працює над створенням власного інформаційно-освітнього середовища (електронних версій програмно-методичних комплексів).

У ХДАК виходять збірники наукових праць: «Вісник Харківської державної академії культури» і «Культура України» — фахові видання з культурології, мистецтвознавства, соціальних комунікацій.

Люди Ректори: Соловей Іван Прокопович (1929—1935). Тостоган Назар Васильович (1935—1936). Коломієць Григорій Федотович (1936—1937). Бондур Степан Петрович (1938—1940). Бабенко Антон Олександрович (1940—1941). Ковпик Федір Терентійович (1947—1952). Євсєєв Олександр Іванович (1952—1970). Оприщенко Анатолій Лаврентійович (1970—1989). Шейко Василь Миколайович (з 1989—2022); Рябуха Наталія Олександрівна (в. о. ректора 2022–2026).

Відомі випускники: Волошин Євген Анатолійович (* 1987) — викладач вокалу та хоровий диригент. Ківшар Таїсія Іванівна (нар. 1947, випуск 1969) — український історик бібліотечної справи, книгознавець, бібліотекознавець, бібліограф, педагог. Заслужений працівник культури України, доктор історичних наук, професор. Тернавський Михайло Якович (1934—1998, випуск 1968) — український поет і перекладач. Колосова Наталія Феоктистівна (1932—2010) — український бібліограф, кандидат педагогічних наук, професор. Анна Гуляєва — українська кіноакторка. Рудиця Іван Григорович (1951—2017) — український музикант, культурний діяч, керівник народного хору «Веселі музики». Мавричев В'ячеслав Олегович — український журналіст, редактор, медіаменеджер. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. Тетяна VLASNA (Власенко) — українська співачка, композиторка-піснярка, викладачка естрадного вокалу, педагогиня, музична керівниця, сценаристка, організаторка масових культурних заходів, естрадна режисерка-постановниця, лауреатка обласних і міжнародних мистецьких конкурсів.

Працюють чи працювали: Борис Ігор Олександрович (* 12.01.1952) — український режисер, театральний педагог. Відуліна Аліса Костянтинівна (1927—2022) — доцент, перша жінка-диригентка в Україні. Гордєєв Сергій Іванович (* 14.02.1948) — український режисер, театральний педагог. Давидова Ірина Олександрівна (* 24.08.1962) — українська фахівчиня в галузі соціальних комунікацій. Колногузенко Борис Миколайович (* 1948) — хореограф, професор, народний артист України. Кучин Павло Захарович (* 1949) — український театральний режисер, заслужений артист України. Кушнаренко Наталя Миколаївна (1950—2025) — науковиця в галузі документознавства, бібліотечного краєзнавства, бібліотечно-інформаційної діяльності. Осадча Віра Миколаївна (* 21.04.1952) — науковиця у галузі мистецтвознавства, фольклорист, музикознавець, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня. Рибалко Світлана Борисівна (* 9.11.1962) — український мистецтвознавець, сходознавець, арт-критик. Скумін Віктор Андрійович — доктор наук, професор педагогіки і психології, громадський діяч, президент-засновник . Соляник Алла Анатоліївна (* 17.06.1964) — українська бібліотекознавиця, фондознавиця, документологиня. Сташевська Інна Олегівна (* 6.11.1971) — українська скрипалька, науковиця, заслужений діяч мистецтв України. Шаша Костянтин Григорович (1929—2021) — оперний співак (тенор), Народний артист України.

Творчі колективи

Академічний хор (керівник — кандидат мистецтвознавства, доцент В. Г. Бойко, хормейстер — старший викладач В. В. Воскобойнікова, концертмейстер — Зуб Г. О.); Оркестр народних інструментів (художній керівник — лауреат міжнародних конкурсів, старший викладач О. В. Савицька, диригент — лауреат міжнародних конкурсів, старший викладач Н. В. Мельник); Естрадно-симфонічний оркестр (художній керівник — кандидат мистецтвознавства, доцент І. А. Гайденко, диригент — С. О. Горкуша); Камерний ансамбль «Academus» (керівник — старший викладач С. Ю. Романенко); Ансамбль народної музики «Стожари» (художній керівник — лауреат міжнародних конкурсів, старший викладач О. В. Савицька); Фольклористичний гурт «Фарби» (керівник — старший викладач Г. М. Бреславець); Фольклористичний гурт «Лада» (керівник — кандидат мистецтвознавства, доцент В. В. Осипенко); Інструментальне тріо «ЦимБанДо» (учасники колективу — лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів, викладачі О. В. Савицька, Н. В. Мельник, К. С. Хітушко; Студентський театр естрадної пісні «СТЕП» (художній керівник — заслужена артистка України, доцент Л. В. Кудрич); Театр народного танцю «Заповіт» (художній керівник та балетмейстер — Б. М. Колногузенко, балетмейстер-репетитор — К. В. Островська); Ансамбль сучасного танцю «ЕСТЕТ» (художній керівник та головний балетмейстер — Є. В. Янина-Ледовська, балетмейстер-репетитор Е. С. Самойлова); Ансамбль бального танцю Креатив (художні керівники — В. І. Меліхов, І. В. Жук); Науково-навчальна лабораторія ЕКМАТЕДОС; Студентський естрадний театр «Академія».

Бібліотека Бібліотека Харківської державної академії культури є структурним підрозділом, центром інформаційного забезпечення освітнього та науково-дослідного процесів закладу вищої освіти.

Книжковий фонд бібліотеки становить 299 935 примірників (2022), з них 186 389 — навчальна література. Має фонд рідкісних та цінних документів. У бібліотеці працює електронний каталог та 6 баз даних. У 2019 році створений інституційний репозитарій ХДАК з метою накопичення та зберігання в електронному вигляді повнотекстових текстів публікацій учених академії.

Нагороди та репутація