«Бобе Майсес» (також «Бабусині казки») — український анімаційний фільм 1993 року, створений кінокомпанією «МаГіКа-Фільм» на технічній базі кіностудії «Укранімафільм». Режисерка мультфільму — Олена Касавіна. Найкращий анімаційний фільм України (1993). Перший український мультфільм на основі єврейського фольклору. Оригінальна версія була озвучена російською мовою, але 2024 року фільм відновила кінокомпанія «МаГіКа-Фільм» з українською озвучкою, яку виконала Ада Роговцева. Прем'єра віновленої версії відбулася 25 жовтня 2024 року і доступна у YouTube.

Кінокритик Алік Шпилюк прокоментував, що це — «видатний приклад української анімації».

Сюжет У мультфільмі є дві основні сюжетні лінії: на фоні переказу легенди про пророка Еліягу, оповідачка також розказує про життя та події у штетлі десь на Поділлі напередодні шабату. Дія відбувається орієнтовно 200 років тому.

Історія створення Назва мультфільму походить від фрази на їдиші «бобе-майсес» (), яка використовується на означення «небилиці», але звучання «бобе» нагадує «бабуся» на їдиші, тому воно також використовується для означення «бабусині казки». Особливістю таких історій було перескакування з теми на тему, що є основою стилю фільму.

Ідея зняти мультфільм за єврейськими казками належала Едуардові Киричу, який став співавтором сценарію. Для Касавіної це означало «бабусині казки», як єдині «єврейські казки», які вона знала. Вона розказувала про це так: «(…) сам матеріал взято із історій, які розповідала мені моя рідна бабуся, Белла Бенціонівна Кальницька, у дівоцтві Винокур. Це так звані Хелмські історії, фольклор євреїв, які мешкали в містечках Поділля — Дашів, Кальник, Гайсин… Це дивовижна порода євреїв, красиві, дуже веселі. Вони, зазвичай, не песимісти. Бабуся прожила там все життя, пам'ятала безліч історій і дуже любила розповідати нам. А я любила їх слухати, адже вони всі дуже смішні, особливо про Гершеле Острополера». Була доступна деяка література — твори Шолом-Алейхема, Мойхер-Сфоріма, але було складно знайти інформацію про одяг, звичаї, навіть абетку івриту, тож значну допомогу з матеріалами для стрічки надав Йосип Зісельс, український громадський діяч та дисидент єврейського походження.

Фільм знято на аналогову плівку у технології тотальна мультиплікація. Текст від авторки літературно обробив Яків Лотовський. Оригінальну озвучку зробив Олександр Калягін, озвучування російською тоді було нормою. Музику виконував Український симфонічний оркестр, диригент Федір Глущенко.

Над виробництвом фільму працювали два роки. Усе фінансування відбувалося за спонспорські кошти українського бізнесу. Фільм тільки один раз показали на телеканалі «ТЕТ».

Над фільмом працювали

Автори сценарію: Олена Касавіна, Едуард Кирич; Режисер-постановник: Олена Касавіна; Художники-постановники: Едуард Кирич, Наталія Кращина; Композитор: Вадим Храпачов; Оператор: Сергій Максимович; Розповідає: Ада Роговцева; Текст від автора: Яків Лотовський; Переклад українською: Георгій Архипович; Художники-аніматори: Марина Медвідь, Михайло Титов, Людмила Ткачикова, Володимир Врублевський, Валерій Конопльов, Олександр Лавров, Адольф Педан, Михайло Яремко, Дмитро Ковтанець (у титрах Дмитро Ковтунець), Сергій Костенко; Асистент режисера: Олена Дьомкіна; Асистенти художника-постановника: Наталія Лисенко, Ольга Фоменко, Василь Жиров; Асистенти оператора: Ольга Раєнок, Ірина Шевчук; Розповідає: Олександр Калягін (оригінальна версія); Монтаж: Олег Педан (у титрах Ольга Педан); Диригент: Федір Глущенко; Звукооператор: Юрій Щелковський; Звукорежисер перезапису: Євген Базанов; Музичний редактор: Марія Храпачова; Консультанти: Реб Яків Дов Блайх, Йосиф Зісельс (у титрах Йосип Зісельс), Олександр Зевелєв, Олександр Ененко, Йосип Левкович, Анжеліка Марковська; Директор фільму: Надія Ясиєвич; Продюсер: Геннадій Кофман; Співпродюсери: Арнольд Гершман, Матвій Моргенштерн, Джондо Гелхвідзе, Віктор Гладкий, Сергій Мазуренко; Продюсер: Джондо Гелхвідзе (оригінальна версія); Спонсор: Страхова компанія RISK.

Відновлення 2024 року Відновленням фільму займалася кінокомпанія «МаГіКа-Фільм» за фінансової підтримки Українського культурного фонду у співпраці із «Довженко-Центр». Стрічку було реставровано, оцифровано, зроблено ремастеринг та озвучено українською акторкою Адою Роговцевою, також відновлено оригінальну музику. На час відновлення збереглася тільки одна копія кіноплівки.

Режисерка вирішила змінити чоловічий голос (Олександр Калягін) на жіночий (Ада Роговцева) при переозвучуванні фільму українською, щоб він більше відповідав духові та назві самої стрічки — «бабусині казки». Ада Роговцева зазначила, що для неї це був «просто досконалий твір».

Українською переклад здійснив Георгій Архипович. На думку кінокритика та кінознавця Аліка Шпилюка, відновлення і переозвучування стрічки українською може стати прецедентом для «повернення в український культурний простір» інших фільмів.

Нагороди Приз журі МКФ жінок-кінематографістів (Мінськ, 1993) Приз журі МКФ «Крок» у категорії 30-хвилинних фільмів (Київ, 1993) II премія кінофестивалю «Свята Анна» у розділі анімаційного кіно за найкращу дипломну роботу Вищих курсів сценаристів і режисерів (Москва, 1995)

Примітки

а. Насправді «бобе» у фразі походить від Бови Королевича, а не від «бабуся» на їдиші. Французький роман про його пригоди «Бове-майсе» був популярним у адаптації їдишем «Бове-бух» від Елія Левіта, але з часом перетворився на «бобе-майсе» у його теперішньому значенні — «небилиці; бабусині казки» б. Сам Калягін побачив готовий мультфім тільки не раніше 2013 року за спогадами Олени Касавіної

Виноски

Посилання