Безглютенова безказеїнова дієта (також відома як безглютенова безмолочна дієта) — дієта, яка не включає глютен (найчастіше міститься в пшениці, ячмені та житі) і казеїн (найчастіше міститься в молоці та молочних продуктах). Незважаючи на відсутність наукових доказів, є прихильники використання цієї дієти для лікування аутизму та пов'язаних із ним станів.

Використання

Аутизм Більшість наявних доказів не підтверджують використання цієї дієти для лікування аутизму.

Американська академія педіатрії — клінічний звіт (2007) У своїй доповіді ААП не рекомендувала використання спеціальних дієт для дітей з розладом аутистичного спектра через недостатність доказів. Кокранівська бібліотека — Дієти без глютену та казеїну при розладах аутистичного спектра (2008) Кокранівський огляд виявив, що, незважаючи на відносно поширене використання, докази на підтримку використання дієт у дітей з аутизмом були поганими. Усі дослідження 2006 року мали проблеми з ними. Дослідження розладів аутистичного спектра — безглютенові та безказеїнові дієти в лікуванні розладів аутистичного спектра: Систематичний огляд (2009) У ньому зроблено висновок, що результати «свідчать про те, що сучасні дослідження не підтримують використання безглютенових і безказеїнових дієт у лікуванні РАС. Враховуючи відсутність емпіричної підтримки та несприятливі наслідки, часто пов'язані з безглютеновими безмолочними дієтами (наприклад, стигматизація, відволікання ресурсів на лікування, зменшення товщини кісткової тканини), такі дієти слід застосовувати тільки в тому випадку, якщо у дитини з РАС спостерігаються гострі зміни в поведінці, пов'язані зі змінами в дієті, або якщо у дитини є алергія або харчова непереносимість глютену або казеїну». Центр доказової практики Вандербільта — здійснив огляд «Терапія для дітей з розладами аутистичного спектра» (2011), проведене на замовлення Агентства з досліджень та якості охорони здоров'я, та дійшов висновку, що «докази на підтримку безглютенових безмолочних дієт при РАС є обмеженими і слабкими». Клінічна терапія досліджувала зв'язок аутизму з глютеном (2013). У цьому огляді було знайдено одне подвійне сліпе дослідження, яке не виявило жодної користі від безглютенової дієти, і зроблено висновок, що «Наразі немає достатніх доказів на підтримку введення безглютенової дієти як методу лікування аутизму». Journal of Child Neurology здійнив дослідження «Докази ефективності безглютенової та безказеїнової дієти при розладах аутистичного спектра: Систематичний огляд» (2014) У цьому огляді було виявлено, що «…докази на цю тему наразі обмежені та слабкі», і зазначено, що було проведено лише кілька рандомізованих досліджень ефективності безглютенової дієти як методу лікування аутизму. В огляді також зазначено, що навіть ці дослідження мають сумнівну наукову цінність, оскільки вони базуються на невеликих розмірах вибірки. Current Opinion in Clinical Nutrition & Metabolic Care опублікували «Безглютенові та безказеїнові дієти в терапії аутизму» (2015). Цей огляд виявив «обмежені та слабкі» докази того, що ця дієта є ефективною для лікування аутизму, зазначаючи, що більшість досліджень, які були проведені для оцінки її ефективності, були «серйозно недосконалими». Інститут дослідження аутизму, організація з історією захисту непідтверджених гіпотез щодо аутизму, включно з тим, що він може бути спричинений вакцинами або лікуванням хелатною терапією, рекомендує дієту безглютенову безмолочну дієту як лікування аутизму та пов'язані умови. Організація вважає, що «дієтичне втручання є наріжним каменем науково-обґрунтованого медичного підходу, і є переконливі емпіричні докази того, що спеціальні дієти допомагають багатьом хворим на аутизм».

Безпека Дієта може мати негативний вплив на здоров'я кісток, хоча існують суперечки щодо того, чи це дійсно пов'язано з дієтою, чи викликано проблемами, пов'язаними з аутизмом.

Механізм У 1960-х роках Кертіс Дохан припустив, що низька захворюваність на шизофренію в деяких суспільствах островів південної частини Тихого океану є результатом дієти з низьким вмістом пшениці та молочних продуктів. Дохан запропонував генетичний дефект, при якому люди не здатні повністю метаболізувати глютен і казеїн, як можливу причину шизофренії. Дохан висунув гіпотезу, що підвищений рівень пептидів внаслідок цього неповного метаболізму може бути причиною шизофренічної поведінки. У 1979 році Яак Панксепп запропонував зв'язок між аутизмом і опіатами, зазначивши, що ін'єкції невеликих кількостей опіатів у молодих лабораторних тварин викликають симптоми, подібні до тих, що спостерігаються у дітей-аутистів.

Можливість зв'язку між аутизмом і споживанням глютену та казеїну вперше була сформульована Калле Райхельтом у 1991 році. Ґрунтуючись на дослідженнях, які показують кореляцію між аутизмом, шизофренією та підвищенням рівня пептидів у сечі, Рейхельт припустив, що деякі з цих пептидів можуть мати опіатну дію. Це призвело до розвитку теорії надлишку опіоїдів, викладеної Полом Шаттоком та іншими, яка припускає, що пептиди з опіоїдною активністю проникають у кров із просвіту кишечника, а потім у мозок. Вважалося, що ці пептиди виникають внаслідок неповного перетравлення певної їжі, зокрема глютену з пшениці та деяких інших злаків, а також казеїну з молока та молочних продуктів. Подальша робота підтвердила опіоїдні пептиди, такі як казоморфіни (з казеїну) і екзорфіни глютену та гліадорфін (з глютену) як можливі підозрювані через їхню хімічну схожість з опіатами.

Райхельт припустив, що тривалий вплив цих опіатних пептидів може вплинути на дозрівання мозку та сприяти соціальній незручності та ізоляції. На цій основі Райхельт та інші для людей з аутизмом запропонували безглютенову безказеїнову дієту, щоб мінімізувати накопичення опіатних пептидів. Райхельт також опублікував низку випробувань і оглядів, які прийшли до висновку, що ця дієта ефективна.

Практична реалізація

Реалізація езглютенової безмолочної дієти передбачає виключення всіх джерел глютену та казеїну з раціону людини. Глютен міститься у всіх продуктах, що містять пшеницю, жито та ячмінь. Багато безглютенового хліба, пасти та закусок доступні на ринку. Кулінарні книги без глютену доступні протягом десятиліть. Казеїн міститься в молочних продуктах, таких як молоко, йогурт або сир, але також присутній у менших кількостях у багатьох замінниках молочних продуктів, таких як вегетаріанські замінники сиру та збиті вершки, які використовують казеїн для надання текстури.

Див. також Терапія аутизму Розлади, пов'язані з глютеном Список дієт Теорія надлишку опіоїдів

Примітки