Іва́н Васи́льович Василе́нко (6 лютого 1922, с. Кагамлик — 21 лютого 2009) — живописець і графік, член НСХУ (1971), учасник Другої світової війни.

Біографічні дані Народився 6 лютого 1922 року в с. Кагамлик.

У 1954 році закінчив Казанське художнє училище (викладачами були — В. Куделькін, В. Тимофєєв). З 1954 по 1958 — працював у Казанському відділенні Художнього фонду СРСР.

З 1958 по 1966 рік викладав рисунок і живопис у Запорізькій дитячій художній школі, керував студією при обласному Будинку народної творчості. З 1965 року — на Запорізькому художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду УРСР. Оформляв інтер'єри громадських приміщень і архітектурних будов.

Помер 21 лютого 2009 року.

Художня робота З 1965 року — учасник обласних і республіканських мистецьких виставок. Персональні — у Запоріжжі (1970, 1977, 2003).

Основні жанри — тематична картина, портрет, натюрморт. Звертався у творчості до народних дум, легенд, пісень, казок. Головна тема монументальних робіт — історія Запорізької Січі.

Роботи зберігаються у Запорізькому художньому та краєзнавчому музеях, Музеї запорозького козацтва (острів Хортиця), Музеї Дніпрогесу.

Основні твори За ЕСУ:

«За чаєм» (1954); «Запорозька Січ» (1972, співавт.; готель «Інтурист»), декор. рельєфи — «За народними мотивами» (1974, співавт.; Будинок культури «Орбіта»; обидва – у Запоріжжі), «Мамай на коні», «Нестор Літописець», «Запорозьке козацтво», «Славен цей край», «Славутич», «Тарас Бульба» (1985); графічні серії — «Дніпрогес—2», «Коксохім будується» (1972–78), портрети будівельників Дніпрогесу та ветеранів 2-ї світової війни (1973–85), серія «Легенди про Хортицю» (1975), «Дума про трьох братів Азовських» (1972, с. Азовське Якимів. р-ну Запоріз. обл.), проєкт істор.-мемор. комплексу з пам'ятником Т. Шевченку — «Апостол» (центр. площа Запоріжжя, співавт.); живопис — «Квіти і виноград» (1985), «Кавун та літні квіти» (1987), «Мальви та персики» (1990), «Квіти та фрукти» (1991), «Дума про Морозенка», «Приїзд Байди на Хортицю» (обидва — 2003).

Нагороди

Орден Великої Вітчизняної війни;

Медаль «За бойові заслуги» (1944); Медаль «За відвагу» (1943); Медаль «За взяття Кенігсберга» (1945); Медаль «За Перемогу над Німеччиною» (1945); Медаль «30 років Перемоги ВВВ»; Медаль «40 років Перемоги ВВВ»; Медаль «50 років Перемоги ВВВ»; Медаль «60 років збройних сил СРСР»; Медаль «70 років збройних сил СРСР»; Медаль «Ветеран праці».

Примітки

Джерела та література

Іван Василенко. Персональна художня виставка: Каталог. З., 1977; Іван Василенко. Живопис. Графіка. Монументальне мистецтво: Каталог. З., 2002.