2009 (MMIX) — невисокосний рік, що почався в четвер 1 січня та закінчився в четвер 31 грудня за григоріанським календарем. 2009-й рік — це 9-й рік III тисячоліття та XXI століття, а також десятий та останній з 2000-х років.
Офіційні й інші ювілеї та пам'ятні дати в Україні
Події
Політика 1 січня — Словаччина увійшла в зону євро 1 січня — Чехія взяла головування в ЄС 1 січня — у Туреччині почав мовлення перший державний курдський телеканал — TRT-9. Канал відкрив роботу вітальним словом прем'єр-міністра Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, яке він вимовив курдською мовою 2 січня — США передали іракцям контроль над урядовим кварталом Багдада 14 січня — Болівія і Венесуела розірвали дипломатичні відносини з Ізраїлем на знак протесту проти проведення військової операції в смузі Гази 20 січня — офіційний вступ на посаду нового Президента США Барака Хусейна Обами 21 січня — у Косово почала діяти власна легкоозброєна армія 23 січня — після масових виступів ісландців, незадоволених економічним станом країни, прем'єр-міністр Ісландії Ґейр Горді (Geir Haarde) оголосив дострокові вибори на 9 травня 26 січня — виступи опозиції на Мадагаскарі переросли в безлади, в яких загинуло понад 80 людей 1 лютого — новий кабінет міністрів Ісландії очолила колишній міністр з соціальних питань, член соціал-демократичної партії Йоханна Сигурдардоттір 2 лютого — Лівійський лідер Муамар Каддафі вибраний новим головою Африканського союзу 3 лютого — уряд Киргизії ухвалив рішення закрити американську військову базу на території країни в Манасі 3 лютого — Міжнародний Суд в Гаазі виніс компромісне рішення в справі позову Румунії проти України щодо розподілу шельфа навколо острова Зміїний 7 лютого — у столиці Мадагаскару Антананаріву урядові війська відкрили вогонь по учасниках опозиційної демонстрації у Президентського палацу, 23 людини загинули, ще 83 зазнали поранення 11 лютого — лідер опозиції Зімбабве Морган Цвангираї вступив на посаду прем'єр-міністра країни і очолив коаліційний уряд, до якого увійдуть як опозиціонери, так і прихильники президента Роберта Мугабе 12 лютого — міністр фінансів України Віктор Пинзеник подав у відставку, аргументуючи своє рішення неможливістю відмовитися від сповіданих ним принципів. Верховна Рада України 17 лютого прийняла його відставку 14 лютого — у Саудівській Аравії вперше в історії посаду в уряді отримала жінка, король країни Абдалла II призначив заступником міністра освіти у справах жінок Нору аль-Фаїз 15 лютого — на референдумі в Венесуелі підтримана пропозиція зняти обмеження на кількість президентських строків 17 лютого — у Казахстані указом президента Назарбаєва створена Служба зовнішньої розвідки «Сирбар», безпосередньо підлегла і підзвітна президентові республіки. Одночасно скасована служба «Барлау» Комітету національної безпеки Республіки Казахстан 20 лютого — Латвійський уряд прем'єра Івара Годманіса пішов у відставку. Латвія переживає світову фінансову кризу найгостріше в ЄС 20 лютого — масові акції протесту і вуличні безлади спалахнули в Пакистані після того, як Верховний суд країни позбавив депутатського мандата лідера опозиції Наваза Шарифа і змістив його брата Шахбаза з посади головного міністра провінції Пенджаб. Суд заборонив обом політикам балотуватися до парламенту 20 лютого — Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії визнав колишнього президента Сербії Мілана Мілутиновича невинним в скоєнні злочинів відносно етнічних албанців в 1990-х роках. Інші підсудні на процесі: колишній прем'єр-міністр Сербії Никола Шаїнович, начальники Генштабу армії Союзної Югославії Драголюб Ойданич і Небойша Павкович, командир Приштинського корпусу Владимир Лазаревич і генерал поліції Сретен Лукич засуджено до тривалих строків ув'язнення. Шаїнович, Павкович і Лукич отримали по 22 роки позбавлення волі, Лазаревич і Ойданич — по 15 років 1 березня — у Гаазі офіційно почав роботу міжнародний трибунал, який розгляне справу про вбивство колишнього прем'єр-міністра Лівану Рафіка Харірі 2 березня — Президент Гвінеї-Бісау Жуан Бернарду Вієйра (Joao Bernardo Vieira) був убитий бунтівними солдатами, при спробі залишити свою резиденцію. Кількома годинами раніше в результаті теракту, підірвавшись на бомбі, загинув начальник генерального штабу Тагме На Вайе (Tagme Na Waie). Військові назвали президента Вієйру основним замовником замаху 3 березня — Верховна Рада України відправила у відставку міністра закордонних справ Володимира Огризка 4 березня — Служба безпеки України проводить обшук у будівлі НАК «Нафтогаз України» в Києві за кримінальною справою про спірний газ «RosUkrEnergo» 4 березня — Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на арешт президента Судану Омара аль-Башира за звинуваченнями у військових злочинах і злочинах проти людяності. Це перший випадок видачі Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт чинного глави держави 4 березня — НАТО відновить контакти з Росією на вищому рівні, рішення ухвалили міністри закордонних справ альянсу на засіданні в Брюсселі. Робота ради Росія-НАТО, головного форуму, в рамках якого проходив діалог між РФ і Північноатлантичним альянсом, була заморожена в серпні 2008 після військового конфлікту навколо Південної Осетії 6 березня — Верховна Рада України ухвалила рішення про призначення Валентина Наливайченка головою Служби безпеки України. Від грудня 2006 Наливайченко був у статусі виконувача обов'язків 12 березня — Сейм Латвії затвердив новий уряд країни на чолі з представником колишньої опозиційної партії «Новий час» Валдісом Домбровскісом. 14 березня — лідер пакистанської опозиції, колишній прем'єр-міністр Наваз Шариф, його брат, і його сподвижники поміщені під домашній арешт в Лахорі 17 березня — президент Мадагаскару Марк Раваломанана склав з себе президентські повноваження і передав владу адміралу Гіпполіту Рамаросону. Напередодні військовики штурмом взяли резиденцію президента в столиці 17 березня — парламент Франції схвалив повернення країни у військові структури НАТО. Франція вийшла з командних структур Північноатлантичного альянсу в 1966, за президента Шарля де Голля. 18 березня — в Азербайджані на референдумі за ініціативою владної партії «Ені Азербайджан» («Новий Азербайджан») громадяни підтримали зміни до конституції. Всього голосування було розділене на 29 пунктів (за кількістю змін статей) — виборці мали висловити своє ставлення до кожної. Зокрема, згідно з поправкою до 101 статті основного закону, одна і та ж людина може обиратися президентом країни більше двох разів. 24 березня — парламент Чехії виніс вотум недовіри прем'єр-міністру Міреку Тополанеку. 31 березня — Кнесет схвалив призначення Біньяміна Нетаньягу прем'єр-міністром Ізраїлю і погодився зі складом кабінету міністрів. 1 квітня — Албанія і Хорватія стали членами НАТО. 1 квітня — прем'єр-міністр Малайзії Абдулла Ахмед Бадаві подав королю прохання про відставку. Новим главою уряду стане Наджиб Разак, який раніш вже змінив Бадаві на посаді президента Єдиної малайської національної організації, найвпливовішої політичної партії країни 2 квітня — саміт G20 в Лондоні. Підсумкова декларація, близька позиції США, проголошує намір влити у світову економіку $5 трлн до 2010 року. 4 квітня — данський прем'єр Андерс Фог Расмуссен обраний новим генеральним секретарем НАТО 5 квітня — Північна Корея здійснила запуск ракети «Инха-2» з супутником зв'язку «Кванменсон-2»: супутник транслює на землю мелодії «Пісні про полководця Кім Ір Сена» і «Пісні про полководця Кім Чен Іра». Цей запуск спричинив значне загострення стосунків з Японією та США, сторони навіть ввели режим підвищеної військової готовності. Наступного дня США та Японія заявили, що пуск був невдалим і ракета впала в Тихий океан. 13 квітня Рада безпеки ООН засудила запуск 7 квітня — прибічники молдовської опозиції, незадоволені виголошеними результатами парламентських виборів, в ході масових заворушень розгромили будівлю парламенту і резиденцію президента республіки 8 квітня — організований за підтримки ООН спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне засудив до 693 років тюрми лідера повстанського угрупування Об'єднаний революційний фронт Ісу Сисея (Issa Sesay) 11 квітня — через протести і блокаду опозиції уряд Таїланду заявив про відміну саміту АСЕАН, запланований на 11-12 квітня. Іноземні лідери саміту, що не відбувся, евакуювалися з будівлі готелю в Паттаї на вертольотах 14 квітня — парламент Угорщини вибрав нового прем'єр-міністра країни замість Ференца Дюрчаня, що подав у відставку. Ним став 41-річний міністр національного розвитку і економіки Гордон Байнаї. Зміна прем'єр-міністра викликала масові безлади в Будапешті 18 квітня — парламент Сомалі схвалив рішення уряду про введення в країні законів шаріату 8 травня — у Празі пройшов саміт Європейського союзу, що дав старт програмі «Східне партнерство». Підсумкова декларація була підписана Білоруссю, Молдовою, Грузією, Україною, Вірменією, Азербайджаном і всіма державами ЄС 17 травня — до парламенту Кувейту вперше вибрані жінки: мандати депутатів отримали чотири жінки 19 травня — президент Віктор Ющенко призначив Віру Ульянченко головою свого секретаріату. Раніше того ж дня була підписана заява про відставку попереднього глави секретаріату Віктора Балоги. 19 травня — спікер палати общин Великої Британії Майкл Мартин оголосив про відставку через звинувачення в приховуванні зловживань витрат депутатів — така відставка перша за понад 300 років. 25 травня — Північна Корея офіційно оголосила про проведення ядерного випробування 27 травня — Північна Корея заявила, що не вважає себе зв'язаною умовами перемир'я 1953 року, яке поклало край Корейській війні, і відмовилася гарантувати безпеку судноплавства біля свого західного узбережжя. 3 червня — парламентська опозиція Молдови бойкотувала два тури виборів президента країни і цим домоглася розпуску парламенту і позачергових виборів. 3 червня — Організація американських держав на сесії, що проходить в Гондурасі, ухвалила рішення про відновлення членства Куби, виключеної під тиском США в 1962 році 5 червня — Верховна Рада України відправила у відставку міністра оборони Юрія Єханурова 21 червня — колишня данська колонія Ґренландія проголосила самоврядування за наслідками референдуму, проведеного в листопаді 2008 року 28 червня — Військовики Гондураса здійняли заколот і насильно вивезли президента Мануеля Селайю до Коста-Рики. Також був заарештований міністр закордонних справ, і посли трьох країн — серед них — і Венесуели 1 липня — Швеція взяла головування в ЄС 1 липня — прем'єр-міністр Хорватії Іво Санадер несподівано оголосив про вихід у відставку і відхід від політики 2 липня — Рада керівників Міжнародного агентства з атомної енергії вибрала новим гендиректором організації японця Юкіо Амано 6 липня — зіткнення між уйгурами і китайцями, погроми в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР; понад півтори сотні загиблих, сотні поранених 14 липня — поляк Єжи Бузек обраний головою Європарламенту 16 липня — парламент Ісландії проголосував за подачу заявки на вступ країни до Євросоюзу 18 серпня — Грузія офіційно перестала бути членом СНД 16 вересня — нижня палата парламенту Японії затвердила новим прем'єр-міністром лідера Демократичної партії Юкіо Хатояму 16 вересня — Жозе Мануел Баррозу переобраний на посаді голови Єврокомісії на другий п'ятирічний строк 25 вересня — в Піттсбурзі на саміті G20 лідери країн домовилися про перерозподіл квот в Міжнародному валютному фонді і Світовому банку на користь країн, що розвивалися (5 % і 3 % голосів відповідно) 28 вересня — у столиці Гвінеї Конакрі кілька тисяч активістів виступили проти дій керівництва країни і наміру лідера військової хунти Мусси Дадіси Камари брати участь в президентських виборах. При розгоні опозиційної демонстрації Поліція застосувала вогнепальну зброю, загинули близько 90 чоловік 2 жовтня — на повторному референдумі Ірландія схвалила Лісабонську угоду 9 жовтня — Верховна Рада затвердила Петра Порошенка міністром закордонних справ