Акт про цифрові́ ри́нки (АЦР; ) — нормативно-правовий акт Європейського Союзу, який має на меті зробити цифрову економіку більш справедливою та конкурентоспроможною. Регламент набув чинности 1 листопада 2022 року та більшість його положень були введенні в дію з 2 травня 2023 року.

Метою DMA є забезпечення вищого рівня конкуренції на європейських цифрових ринках, запобігаючи зловживанню великими компаніями своєю ринковою владою та дозволяючи новим гравцям виходити на ринок. Цей регламент спрямований на найбільші , що працюють у Європейському Союзі. Вони також відомі як «брамники» (ґейткіпери) через «сталу» позицію на ринку в деяких цифрових секторах і тому, що вони також відповідають певним критеріям, пов’язаним із кількістю користувачів, їхнім оборотом або капіталізацією. У вересні 2023 року Європейський Союз визначив 22 служби шести компаній (які вважаються «брамниками») – Alphabet, Amazon, Apple, ByteDance, Meta та Microsoft – «сервісами основної платформи». Ці компанії мали виконати всі положення Акту до 6 березня 2024 року.

Список зобов’язань включає заборону на поєднання даних, зібраних з двох різних сервісів, що належать одній компанії (наприклад, у випадку Meta, її соціальної мережі Facebook і її комунікаційної платформи WhatsApp); положення щодо захисту бізнес-користувачів платформ (включно з рекламодавцями та видавцями); правові інструменти проти методів самоналаштування, які використовуються платформами для просування власних продуктів (наприклад, преференційні результати для продуктів або послуг Google під час використання Пошуку Google); положення щодо попереднього встановлення деяких служб (наприклад, Android); положення, що стосуються практики ; і положення щодо забезпечення інтероперабельности, та доступу до даних для компаній і кінцевих користувачів платформ. Існують також положення, які гарантують, що користувач може видалити будь-яке попередньо встановлене програмне забезпечення (наприклад, AppStore чи FaceTime на iOS). Недотримання вимог може призвести до санкцій, у тому числі штрафів у розмірі до 10% від світового обороту.

Згідно з даними Європейської комісії, головна мета цього регламенту полягає в регулюванні поведінки так званих «великих технологічних» фірм на єдиному європейському ринку та за його межами. Комісія прагне гарантувати справедливий рівень конкуренції («рівні умови гри») на висококонцентрованих цифрових європейських ринках, які часто характеризуються конфігурацією «переможець отримує все».

DMA охоплює вісім різних секторів, які називаються послугами основних платформ (Core Platform Services, CPS). Через наявність «ґейткіперів», які певною мірою впливають на конкурентність ринку, Європейська комісія вважає ці послуги проблематичними:

онлайн-пошукові системи (наприклад, пошук Google); онлайн-посередницькі послуги (наприклад, Google Play Store, Apple App Store); соціальні мережі (наприклад, Facebook); платформи обміну відео (наприклад, YouTube); комунікаційні платформи (наприклад, WhatsApp, Gmail); рекламні послуги (наприклад, Google Ads); операційні системи (наприклад, Android, iOS); хмарні служби (наприклад, Amazon Web Services).

У квітні 2024 року агентство Reuters повідомило про дані шести компаній, які показали, що в перший місяць після введення в дію правил незалежні браузери помітили різке зростання кількости користувачів. Кіпрський вебпереглядач Aloha Browser повідомив, що кількість користувачів у Європейському Союзі у березні зросла на 250%. Норвезька Vivaldi, німецька Ecosia та американська Brave також помітили збільшення кількости користувачів після нового регулювання.

Передумови

Правила конкурентної політики Європейського Союзу Чинні правила, що застосовуються в Європейському Союзі щодо цифрових ринків, ґрунтуються на європейському та національному законодавстві. За цих обставин основу правил конкуренції в ЄС становлять статті 101 і 102 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС). Стаття 101 стосується антиконкурентних угод та узгоджених дій, які можуть вплинути на торгівлю між країнами-членами або зменшити конкуренцію на спільному ринку. Стаття 102 спрямована на боротьбу зі зловживанням домінуючим становищем. Таким чином, всі гравці, що діють на спільному ринку, підпадають під дію цих положень. Європейські та національні органи влади визначили необхідність посилення чинного законодавства з огляду на структурні проблеми, які не охоплені ним.

Цифрова політика в Європейському Союзі Акт про цифрові ринки відповідає законодавчим розробкам, здійсненим комісією Юнкера з 2014 по 2019 рік. Однією з найважливіших частин цифрового законодавства Європейського Союзу є правила щодо авторського права. Це призвело до захисту, оплати та визнання працівників у тридцяти трьох секторах, і його метою є винагорода за творчість, стимулювання інвестицій у творчий сектор. Ще одним важливим досягненням можна вважати імплементацію Загального регламенту захисту даних (GDPR) у 2016 році. Цей регламент встановлює нові європейські рамки для використання та обігу персональних даних і має значний вплив на основних цифрових гравців. Крім того, для створення справедливого, прозорого та передбачуваного бізнес-середовища для невеликих підприємств і трейдерів на онлайн-платформах було створено регламент про торгову практику між платформами для компаній (P2B). Цей регламент набув чинности в липні 2020 року та запобігає викривленню ринку, заохочує здорову конкуренцію та забороняє недобросовісні дії.

Законодавча процедура Пропозиція Акту про цифрові ринки була подана Європейською комісією до Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 15 грудня 2020 року. Разом із Актом про цифрові послуги (DSA), DMA є частиною європейської цифрової стратегії Комісії під назвою Формування цифрового майбутнього Європи. Пропозиції представили виконавча віцепрезидентка Європейської комісії з питань Європи, придатної для цифрової ери, Марґрете Вестагер та єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон як члени комісії фон дер Ляєн.

23 листопада 2021 року парламентський комітет із внутрішнього ринку та захисту прав споживачів (IMCO) ухвалив свою позицію щодо пропозиції DMA, а текст було прийнято на пленарному засіданні Європейського парламенту 15 грудня 2021 року. Ухвалений текст став мандатом парламенту на переговори з Радою, які розпочалися під головуванням Франції в Раді в першій половині 2022 року. 25 листопада 2021 року Рада погодила свою позицію на переговорах, надавши президентству мандат на обговорення.

24 березня 2022 року Парламент і Рада на зустрічі у форматі трилогу разом із Комісією досягли політичної згоди щодо DMA. Учасники переговорів досягли консенсусу щодо положень про інтероперабельність для великих платформ обміну повідомленнями: зазначені зобов'язання дозволять користувачам спілкуватися між різними платформами, надаючи їм більший вибір на тлі зростаючого домінування певних компаній. Вибір розширюється також завдяки положенням, які гарантують вільний вибір користувачами браузерів, віртуальних помічників або пошукових систем, тоді як жодних зобов'язань щодо інтероперабельности для соціальних мереж ще не було прийнято. У політичній угоді до сфери дії правил були включені платформи з ринковою капіталізацією €75 мільярдів або оборотом в Європейській економічній зоні, що дорівнює або перевищує 7,5 мільярдів євро. Було досягнуто домовленості щодо штрафних санкцій, які становитимуть від 10% річного світового обороту через недотримання вимог за перше порушення до 20% у разі повторного порушення. Текст DMA, попередньо погоджений у березні 2022 року, був оприлюднений європейськими інституціями лише 22 травня 2022 року.

DMA був офіційно прийнятий парламентом 5 липня 2022 року, Радою 19 липня 2022 року , а 14 вересня 2022 року він був підписаний президентами парламенту та ради, що завершило законодавчу процедуру. Прийнятий текст було опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу 12 жовтня 2022 року, встановивши, що він набуде чинности через двадцять днів після публікації, 1 листопада 2022 року.

2 травня 2023 року, через 6 місяців, регламент почав застосовуватися, і потенційні ґейткіпери мали 2 місяці, щоб повідомити Європейську комісію про те, що вони підходять під критерії ґейткіперів. Цей процес тривав до 45 днів, і після того, як їх було визначено як ґейткіперів, вони мали 6 місяців на виконання вимог, не пізніше 6 березня 2024 року. З 7 березня 2024 року ґейткіпери повинні дотримуватися DMA.

Мета DMA спеціально націлений на великі технологічні компанії. DMA запропонував класифікувати певні платформи відповідно до їх кількости користувачів, капіталізації, ринкової влади чи обороту, ймовірно включно з Apple, Google, Facebook і Amazon як «ґейткіпери», що накладає на них нові зобов’язання..

Він спрямований на те, щоб запобігти зловживанню великими компаніями своєю владою на ринку та дозволити меншим і новим гравцям вийти на ринок.

Обґрунтування У грудні 2020 року Європейська комісія оприлюднила законодавчу пропозицію, яка має на меті захистити добробут споживачів і відновити рівні умови гри на цифровому ринку Європейського Союзу. На даний момент економіка значною мірою визначається діяльністю, яка здійснюється через онлайн-платформи. Невелика кількість онлайн-платформ стала відігравати вирішальну роль у житті мільйонів людей і компаній. Вони є посередниками у значній частині транзакцій між споживачами та компаніями, що призводить до надзвичайної залежности багатьох компаній від цих важливих платформ.

У таблиці нижче можна помітити, що цифрові ринки Європейського Союзу стикаються з високим рівнем концентрації, коли такі компанії, як Google або Facebook, контролюють майже весь певний сегмент ринку. +Сектори Домінуючі компанії Їхня частка на ринку Європейського Союзу Операційні системи Microsoft Windows 78% Бравзери Google Chrome 60% Пошукові системи Google Search 95% Соціальні мережі Facebook 90% Електронна комерція Amazon 30% частка користувачів і 60% за ринковими доходами Подорожі / бронювання Booking.com 35% Потокове відео Netflix, Amazon Prime Video, HBO, і DAZN 90% доходів ринку Потокове авдіо Spotify Apple Music і Amazon Music 55% 25% Мобільна ОС (світовий ринок) Google Android Apple iOS 72% 27% Термін «ґейткіпер» означає здатність посередницьких платформ діяти як основне «вузьке місце» для великої кількости учасників ринку, які не можуть отримати доступ до інших платформ. За цим стоять ринкові сили, які охоплюють (1) важливу економію на масштабах з боку пропозиції; (2) сильні прямі та непрямі мережеві ефекти з боку попиту; (3) конкурентну перевагу на основі даних; (4) високий рівень інновацій; і (5) розвиток конгломератів, які структурують цілі екосистеми. Крім того, поєднання цих елементів може призвести до ринкової динаміки за сценарієм «переможець отримує найбільше».