Сергій Володимирович Григора́ш ( 22 квітня 1963, Гур'єв) — український і російський живописець; член Національної спілки художників України з 2003 року та Спілки художників Росії, член-кореспондент Міжнародної академії культури та мистецтва. Заслужений художник Автономної республіки Крим з 2002 року, заслужений художник України з 2004 рокуО художнике / Персональний сайт Сергія Григораша. .

З життєпису Народився 22 квітня 1963 року в місті Гур'єві (нині місто Атирау, Казахстан). 1989 року закінчив художньо-графічний факультет Курського педагогічного інституту. Мешкає і працює у Феодосії.

Творчість Працює у галузі станкового живопису, пише пейзажі (у тому числі міські і морські), натюрморти. Серед робіт:

«Чорне море» (1998); «Місячна ніч» (1998); «Море штормить» (1999); «Сонце сідає» (2000); «Тиша» (2000); «Веселка над морем» (2001); «Бухти Карадагу» (2002); «Подих моря» (2002); «Барви Чорного моря» (2002); «Смарагдова хвиля» (2003); «Теплий вечір у Коктебелі» (2004). </div> Бере участь у художніх виставках. Персональні виставки провів у Феодосії у 1996 році, Москві у 1997 році, Сімферополі у 1998, 2000, 2002 році, Києві у 1999 році.

Роботи художника знаходяться уОпис роботи «Тиша» / José. Художня галерея онлайн.: Музеї Олександра Гріна у Феодосії, Національному художньому музеї України у Києві, Московському художньому театрі імені Антона Чехова у Москві, Посольстві Об'єднаних Арабських Еміратів у Москві, Верховній Раді Автономної Республіки Криму у Сімферополі, Асоціації Музеїв та Заповідників у Сімферополі, Верховній Раді України у Києві, Офісі Президента України, Торгово-промисловій палаті України у Києві; приватних колекціях політиків: прем'єра Уряду Китайської Народної Республіки Лі Пена, президентів України Леоніда Кучми, Болгарії Петра Стоянова, Білорусії Олександра Лукашенка, Татарстану Мінтімєра Шаймієва; приватних колекціях митців: Олега Єфремова, Костянтина Райкіна, Валерія Меладзе; музеях, приватних та корпоративних колекціях Росії, України, Польщі, Німеччини, Китаю, Туреччини, Об'єднаних Арабських Еміратів, Швейцарії, Татарстану, Болгарії.

Примітки

Література