Скло Вуда — це скло для оптичних фільтрів, винайдене в 1903 році американським фізиком Робертом Вільямсом Вудом, яке пропускає ультрафіолетове та інфрачервоне світло, блокуючи більшість видимого світла.
Історія Скло Вуда було розроблено як світлофільтр, який використовувався в комунікації під час Першої світової війни. Приблизно у той же час аналогічне за властивостями скло було виготовлене в Британії. Скляний фільтр працював як в інфрачервоному денному зв'язку, так і в нічному зв'язку в ультрафіолетових променях, видаляючи видимі компоненти світлового променя, залишаючи в промені сигналу лише «невидиме випромінювання». Скло Вуда зазвичай використовувалося для формування оболонки для флуоресцентних ультрафіолетових ламп і ламп розжарювання («чорне світло»). Останніми роками, через його недоліки, його значною мірою замінили інші фільтруючі матеріали"...a BLB [black light bulb] has a thin coating of a visible wavelength (VIS) filter generally applied to the inner wall of the bulb" from See also the 2009 report: .
Склад Скло Вуда - це спеціальне барієво-натрієво-силікатне скло, що містить близько 9% оксиду нікелю. Світлофільтр зі скла Вуда селективний для довжин хвиль в УФ-частині спектра від 320 нм до 400 нм з піком при 365 нм.
Див. також
Інтерференційний фільтр Лампа Вуда
Примітки
Подальше читання