Лілі Розен (; ) — американська єврейська актриса-трансгендерка, консультантка з питань культури. Найбільш відома своєю роботою над серіалом Netflix «Неортодоксальна», який отримав нагороду AFI як найкращий телесеріал у 2020 році. Розен розказала про свою трансгендерність 2022 року. Після цього опублікувала перший ЛГБТК-ресурс у перекладі на їдиш, а 2024 року поставила та зіграла у першому театральному шоу «транс-жінки з хасидським досвідом» — «Друге обрізання Лілі Розен» ().
Акторська кар'єра
Театр 2017 року Розен дебютувала на сцені в постановці класичної п'єси на їдиші Шолома Аша «Бог помсти». Розен також зіграла роль Жана в п'єсі і роль Володимира в «Чекаючи на Ґодо» на їдиші.
2024 року Розен дебютувала в моно-шоу під назвою «Друге обрізання Лілі Розен» у театрі Y на 14-й вулиці в Іст-Вілледж, Мангеттен. У своєму шоу Розен розповідає історію свого хасидського виховання, зміни статі та розірвання стосунків зі своєю хасидською родиною.
Фільмографія Розен зіграла головну героїню в короткометражному фільмі «Жертвопринесення Іцика» (), який був номінований на премію і отримав численні нагороди, в тому числі JFI Film Completion Grant, Film Movement Best Narrative Short Award на , нагорода «Найкращий фільм» (Берлінський андеграундний кінофестиваль), приз журі (Міжнародний жіночий кінофестиваль), приз глядацьких симпатій (YoFiFest). 2023 році Розен виграла грант на зйомки фільму за «Жертвопринесенням Іцика» від SFFILM Rainin.
Інші ролі в кінематографі включають філософа Зіше у «Шттл» (2022; також консультувала з культури хасидів), головного рабина у та Шулем у «Святій жінці» ().
Телебачення Розен зіграла рабина у німецькому мінісеріалі 2020 року «Неортодоксальна».
Консультації
Журнал назвав Розен «голлівудською консультанткою з їдишу» — вона консультувала такі фільми й серіали, як «Шттл», «Неортодоксальна», , «Законсервований по-американськи» і «Міньян».
«Неортодоксальна» «Неортодоксальна» стала першим серіалом Netflix, знятим переважно мовою їдиш. Розен стала «першою людиною, яку найняли» в серіалі, щоб забезпечити автентичне зображення хасидської спільноти, яка розмовляє їдишем. Розен переклала сценарій на їдиш, навчала акторів, консультувала щодо культурних деталей, а також зіграла рабина. Шіра Хаас, головна героїня серіалу, номінована на премію «Еммі», приписувала Розен свою здатність говорити на їдиші у серіалі, назвавши її «чудовою вчителькою». Режисерка, лауреатка премії «Еммі», Марія Шрадер, сказала, що «без порад [Розен] вона б пропала». Розен також була «рабином за лаштунками» на знімальному майданчику — щодня працюючи там, спілкуючись із режисеркою, пропонуючи технічну та емоційну підтримку, а також вона брала участь у написанні багатьох сцен. 2020 року, визнаючи її впливову роботу, Американський інститут кіномистецтва нагородив Розен за Best Screen Stories.
Переклад Окрім перекладу телевізійних і кіносценаріїв на їдиш, Розен переклала на їдиш «Будь собою: дитячий путівник до ґендеру, сексуальності та сім'ї» () — перший путівник для ЛГБТК молоді на їдиші. Перекладаючи, їй довелося вирішувати щодо відповідної термінології мовою їдиш для багатьох термінів ЛГБТК+ і пов'язаних понять, які раніше не були зафіксовані, принаймні в друкованому вигляді.
Вона також переклала на їдиш кілька театральних п'єс, у тому числі«Носороги» Ежена Йонеско і дві п'єси Ханоха Левіна.
Особисте життя
Розен народилася і виросла у хасидській громаді Боро-Парк, Бруклін. Вона була кантором, помічником рабина і адвокатом до того, як розлучилася і залишила хасидську громаду.
2022 року Розен оголосила про свою трансгендерність під час інтерв'ю про майбутню книгу. Вперше це оприлюднила газета «Джерусалем пост» із заголовком «Колишній хасид, який консультував „Неортодоксальну“, виявився трансгендеркою» (). Цю новину оприлюднили інші єврейські газети по всьому світу. З того часу вона не підтримує стосунки з родиною.
У інтерв'ю 2024 року Розен сказала, що відчуває обов'язок або покликання використовувати свій голос від імені своїх трансгендерних братів і сестер.
2024 року Розен з'явилася на обкладинці Crain's New York Business. В інтерв'ю вона відверто розповідає про свій медичний перехід і свій досвід роботи з системою охорони здоров'я, водночас закликаючи до загального доступу до медичного обслуговування транссексуалів.
Виноски
Посилання