Бакка́л Семен Абрамович — український радянський лікар-хірург, караїм.
Доктор медичних наук (1939), професор (1946).
Біографія Народився 1888 року в Бахчисараї в караїмській родині. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1914).
Працював військовим лікарем (1914–20). Під час Першої світової війни служив завряд-лікарем 1-го розряду на посаді ординатора 2-го польового рухомого шпиталю 14-ї піхотної дивізії. Під час Перших визвольних змагань у 1918—1921 роках — військовий лікар РККА, завідувач лабораторії 1-го інфекційного госпіталю.
В Одеськом медичному інституті: 1921–41 — ординатор, асистент хірургічної клініки, завідувач кафедри загальної хірургії (1948–51), завідувач кафедри хірургії дитячого віку (1951–53). Під керівництвом помічника Баккала свої перші наукові роботи виконував відомий у майбутньому хірург Є. А. Вагнер. В 1937 захистив докторську дисертацію з медицини на тему «Застосування анілінових фарб діамантової та малахітової зелені як дезінфікуючих засобів у хірургії». Вчений ступінь доктора медичних наук присуджено 1939 року.
22 червня 1941 року Ворошилівським райвійськкоматом Одеси призваний до діючої армії. Служив у званні військового лікаря 2-го рангу головним хірургом, помічником начальника польового рухомого госпіталю № 576 Південного фронту з медичної частини. Служив у Сталінграді, а з 25 червня 1942 року — в евакогоспіталі № 3667 у Ташкенті. У 1943–44 — професор факультету хірургічної клініки Казахського медичного інституту (Алмати).
Повернувся до Одеси 1944 року, продовжував працювати в інституті. Від 1953 — на пенсії.
Дружина — Ганна Захарівна Баккал, уроджена Седенко, під час Другої світової війни працювала разом із чоловіком у шпиталях та в тилу як операційна медична сестра.
Проживав у Одесі за адресою вул. Островідова, 41.
Помер 24 лютого 1964 року в Одесі, похований на Третьому єврейському цвинтарі.
Наукові праці присвячені використанню анілінових фарб як дезифікаційних засобів, тканинної терапії за методом В. Філатова при спонтанній гангрені, післяопікових стриктурах стравоходу тощо.
Наукова діяльність Автор понад 20 наукових праць.
К вопросу о лечении пендинской язвы бриллиантовой зеленью // Новый хирург. арх. 1931. Т. 25, кн. 1 (співавтор) Стерильный малахитовый кетгут и шелк. О., 1932 Стерилизация рук баккалином // ВХ. 1939. Т. 57 Опыт тканевой терапии больных эпилепсией по методу академика Филатова // Хирургия. 1948. № 3 Лечение самопроизвольной гангрены тканевой терапией по методу академік В. П. Филатова // Хирургия. 1949. № 9 (співавтор); Лечение стриктур пищевода после ожогов кислотами и щелочами тканевой терапией по методу В. Филатова // Хирургия. 1951. № 7.
Ім'я хірурга в медицині носить так званий спосіб Баккала:
спосіб обробки операційного поля: змащування шкіри 1 % спиртовим розчином діамантової зелені; спосіб обробки рук хірурга: змащування рук протягом двох хвилин «баккаліном» (суміш хінозолу з 2 % спиртовим розчином діамантової зелені); спосіб стерилізації кетгуту: витримування кетгуту протягом трьох діб в 1 % спиртовому розчині малахітової зелені з подальшим зберіганням в спирті.
Джерела
Золотарев А. Е., Ильин И. И., Луки Л. Г. Биографический словарь профессоров Одесского медицинского института им. Н. И. Пирогова (1900—1990 гг.). О., 1992.
Примітки