Човноборідник лимоннийhttps://moz.gov.ua/storage/uploads/642ba665-997c-4813-8111-88caf5347c46/Зміни-(3).pdf Проєкт наказу МОЗ «Гігієнічні вимоги до дієтичних добавок»]. — 2025. (Cymbopogon citratus) або лемонграс західноіндійський — це трав'яниста тропічна рослина, що походить із Південної Азії та Приморської Південно-Східної Азії та інтродукована в багатьох тропічних регіонах. /The Therapeutic Potential of West Indian Lemongrass (Cymbopogon citratus) Essential Oil-Based Ointment in the Treatment of Pitted Keratolysis
Опис Човноборідник лимонний — багаторічна трав'яниста рослина, що утворює щільні дерновини. Кореневище коротке біле або світло-фіолетове. Стебло — висока соломина.
Листя лінійне шириною 3-10 мм, з обох боків опушене, з піхвою, край листа гострий.Суцвіття складне з колосоподібних гілочок на верхівці стебла.
Плоди — дрібні подовжені зернівки.
Поширення і назви Лемонграс походить з Південної Азії та островів Малезійскої області. Після Першої світової війни лемонграс був завезений на Мадагаскар, у Південну та Центральну Америку. Зараз він натуралізований у тропіках і субтропіках по всьому світу.
Використання у кулінарній справі
Лемонграс поширений на Філіппінах та в Індонезії, де його ароматне листя використовують в кулінарії, зокрема для приготування лехону та смаженої курки.
Висушене листя також можна заварювати як чай — окремо або додавати як ароматизатор до інших чаїв. На смак лемонграс нагадує лимонний сік, але з легкою солодкістю без помітної кислинки чи терпкості.
На Шрі-Ланці лемонграс відомий як сироватка (). Він використовується як трава в кулінарії, а також з нього отримують ефірні олії.
Лемонграс у Таїланді називають тахрай (). Це основний інгредієнт страви том ям і тм кха кай. Свіжі тонкі скибочки стебел лемонграсу також використовуються в закусці miangpla.
Використання у медицині Листя лемонграсу використовуються в традиційній медицині і часто зустрічаються в трав'яних добавках і чаях. Є докази ефективної дії ефірної олії лемонграсу проти найпростіших виду Leishmania amazonensis.
Ефірні олії можуть бути потенційною альтернативою антибіотикам у певних випадках.
Хімічний склад Олія лимонної трави містить 65–85 % цитралю та включення мірцену, цитронеллалу, цитронеллолу, ліналоолу та гераніолу. Для відділення олії від води можна використовувати гідропарову дистиляцію, конденсацію та охолодження. Гідрозоль рослини, як побічний продукт процесу дистиляції, використовується для виробництва засобів для догляду за шкірою, таких як лосьйони, креми та мийні засоби для обличчя. Основними інгредієнтами цих продуктів є олія лемонграсу та «олія негросу» (суміш олії лемонграсу з кокосовою олією першого віджиму), які використовуються в ароматерапії.Inquirer.net, ‘Tanglad’ goes mainstream, yields essential oils
Цитронелол є складовою ефірної олії лемонграсу, Cymbopogon winterianus і Lippia alba. Було доведено, що цитронелол знижує артеріальний тиск у щурів шляхом прямого впливу на гладку мускулатуру судин, що призводить до їх розширення. У невеликому, рандомізованому, контрольованому дослідженні настій, виготовлений з лемонграсу, використовувався як недорогий засіб для лікування молочниці ротової порожнини у пацієнтів з ВІЛ/СНІДом.
Лабораторні дослідження показали цитопротекторні, антиоксидантні та протизапальні властивості in vitro.
Традиційне використання в медицині У традиційній медицині Індії лікарі використовують листя рослини як стимулюючий, потогінний, протимікробний і протизастудний засіб, а ефірну олію — як вітрогінний, депресантний, болезаспокійливий, жарознижувальний, антибактеріальний і протигрибковий засіб.
Дія на комах
Бджолярі іноді використовують олію лимонної трави в пастках для роїв, щоб заманити медоносних бджіл. Олія лимонної трави також була перевірена на її здатність відлякувати шкідливу собачу муху, яка кусає домашніх тварин.
Див. також
Примітки
Посилання