Бохумська обсерваторія () — приватна обсерваторія в Бохумі в Німеччині. Основну увагу обсерваторія приділяє радіоастрономії та дослідженням навколишнього середовища.
Історія та задачі
У 1946 році Гайнц Камінський заснував Бохумську обсерваторію як громадську обсерваторію центру освіти для дорослих у районі . З часом її перейменували на «Інститут космічних досліджень / Бохумську обсерваторію» (). Після запуску 4 вересня 1957 року Супутника-1, першого штучного супутника Землі, у Бохумі спромоглися прийняти його сигнали 7 жовтня 1957 рокуHonnefer Volkszeitung, 8. Oktober 1957. Це привернуло увагу ЗМІ і збільшило зацікавлення громадськості обсерваторією.
Бохумська обсерваторія отримала замовлення від Федеральної розвідувальної служби Німеччини на спостереження за космосом. На той час обсерваторія мала фінансові труднощі, і в 1975 році вона стала отримувати від Федеральної розвідувальної служби 500 000 німецьких марок на рік.
У 1982 році Інститут космічних досліджень / Бохумська обсерваторія була перейменована на Інститут досліджень навколишнього середовища та майбутнього (). Нові завдання інституту включали вирішення соціально-політичних та глобальних екологічних проблем. Нині інститут працює як заклад безперервної освіти, його навчальну роботу підтримує Державний центр політичної освіти при Міністерстві економіки та праці землі Північний Рейн-Вестфалія.
У 1999 році Гайнц Камінський призначив своїм наступником Тіло Ельснера. Ельснер працює в Бохумській обсерваторії з лютого 1995 року та зробив вагомий внесок у технічне обслуговування та реконструкцію радіокупола обсерваторії, який підтримувався стисненим повітрям та постраждав у жовтні 1999 року через розрив поліестерової оболонки. У 2002 році Гайнц Камінський помер.
У березні 2009 року радіоаматори Бохумської обсерваторії за допомоги 20-метрової параболічної антени прийняли сигнали з Венери (радіозв'язок Земля-Венера-Земля). Це був перший випадок, коли в Німеччині вдалося прийняти радіовідлуння від іншої планетиRuhrNachrichten (RN) vom 27. März 2009: „Bochumer Sternwarte empfängt Signale von der Venus“ .
Обладнання Інститут має кілька антен для приймання даних з геостаціонарних і навколоземних супутників і міжпланетних космічних апаратів.
Найбільшою спорудою інституту є надувний радіокупол заввишки 40 метрів, який захищає 20-метрову параболічну антену від впливу навколишнього середовища. Антена має загальну вагу понад 220 тонн і може як приймати, так і передавати дані. Після повного вдосконалення системи, вона має точність наведення приблизно 1/1000 градуса і, таким чином, готова до керування запланованою місією на Марс .
Крім того, у інститут має 1000 квадратних метрів виставкової площі та лекційну кімнату на 160 осіб.
Постійна експозиція
«Космос, комунізм, холодна війна — Спутнік 50: Історія космічних подорожей у двох політичних системах» () — це виставка в радіокуполі Бохумської обсерваторії, спонсорована . Виставка розповідає про космічні змагання між політичними системами від першого приймання сигналів Супутника-1 в 1957 році до сьогоденняHintergründe der Dauerausstellung „Kosmos, Kommunismus, Kalter Krieg“ .
В культурі
Обсерваторії присвячено 45-хвилинний документальний фільм Мартіна Герцога та Габріеле Якобі 2009 року «Як місяць прийшов у Бохум» (). У 2015 році територія обсерваторії та радіокупол слугували місцем зйомок епізоду «Зоряна подорож» () кримінального серіалу . У цьому епізоді бохумський головний інспектор Ніколас Гельдт має розкрити терористичний акт на космічній виставці. Фрайбурзький гурт «Personable Excavator» назвав пісню на честь обсерваторіїPersonable Excavator – Sternwarte Bochum.
Посилання
Сайт обсерваторії Sputnik 50: Die Geschichte der Raumfahrt in zwei politischen Systemen: постійна виставка в Бохумській обсерваторії Martin Herzog and Gabriele Jakobi: Kap Kaminski — How the moon came to Bochum WDR 2009 на YouTube, доступ 16 липня 2021 р. RuhrNachrichten (RN) vom 27. März 2009: «Bochumer Sternwarte empfängt Signale von der Venus» — Bochum wieder auf der internationalen Bühne der Weltraumbeobachtung zurückgemeldet
Примітки