Бава́рський гу́льден () — тип південнонімецького гульдена, розрахункова грошова одиниця (з 1754 року) і карбована монета (з 1837 року) Баварського курфюрства і Баварського королівства. Був впроваджений в 1754 році згідно австрійсько-баварської монетної конвенції. У 1871 році гульден замінили на марку за курсом 1 марка = 35 крейцерів.
Історія Баварія використовувала південнонімецький гульден (також званий флорин) як розрахункову грошову одиницю після укладення Австрійсько-баварської монетної конвенції 1754 року до 1873 року. Між 1754 і 1837 роками це була розрахункова одиниця, що дорівнювала конвенційного талера і яка використовувалась для деномінації банкнот, але не карбувалась як монета. Гульден коштував 50 конвенційних крейцерів або 60 місцевих крейцерів (Landmünze).
У 1818 році система співвідношення між карбованими монетами (не десяткова), була такою:
1 конвенційний талер = 120 «конвенційних» крейцерів = 144 «земельних» крейцерів = 576 пфенігів = 1152 гелери; 1 кроненталер = 1⅛ конвенційного талера; 1 дукат = 2¼ конвенційного талера. 1 гульден = 50 «конвенційних» крейцерів = 60 «земельних» крейцерів.
Перші карбовані гульдени випустили в 1837 році, коли Баварія увійшла до Південнонімецького валютного союзу, встановивши гульден рівним прусського талера. Гульден поділявся на 60 крейцерів. У 1857 році гульден встановили рівним союзного талера. Після 1836 року система співвідношень між карбованими монетами (не десяткова), виглядала так:
1 гульден = 60 крейцерів = 240 пфенігів = 480 гелерів. 1 дукат = 5,5 гульдена. 2 союзних талери = 3,5 гульдена.
У 1871 році гульден замінили на німецьку золоту марку за курсом 1 марка = 35 крейцерів.
Джерела Krause, Chester L.; Clifford Mishler (1991). Standard Catalog of World Coins: 1801—1991 (18th ed.). Krause Publications. ISBN 0873411501