Crassigyrinus (від лат. crassus, «товстий» і гр.: γυρίνος, гр.: gyrínos, «пуголовок») — вимерлий рід хижих стеблових чотириногоподібних з ранньокам'яновугільної групи Клакманнан у Шотландії та, можливо, Грір, Західна ВірджиніяGodfrey, S. J. 1988. Isolated tetrapod remains from the Carboniferous of West Virginia. Kirtlandia 43, 27–36..
Відкриття Типовий зразок був спочатку описаний як Macromerium scoticum і не мав повного черепа. Завдяки подальшим відкриттям Crassigyrinus тепер відомий за трьома черепами, один з яких з'єднується з досить повним скелетом, і двома неповними нижніми щелепами. Crassigyrinus виростав до 2 метрів у довжину, разом із крихітними кінцівками та надзвичайно великими щелепами. Crassigyrinus таксономічно загадковий, десятиліттями збивав палеонтологів з пантелику своїми очевидними рибоподібними та чотириногими рисами<ref name=Clack>Chapter on Crassigyrinus from Gaining ground: the origin and evolution of tetrapods, by Jennifer A. Clack, Indiana University Press 2002, from Google Books</ref>.
Морфологічний опис Crassigyrinus мав обтічне тіло довжиною до 2 метрів. Його кінцівки були крихітними і практично марними, що означає, що тварина була майже повністю водною. Crassigyrinus мав надзвичайно великі щелепи, забезпечені двома рядами гострих зубів, другий ряд мав пару піднебінних іклів. Дослідження показали, що Crassigyrinus, можливо, міг відкривати рот на 60 градусів, що свідчить про те, що він був потужним хижаком із сильним укусом.
Кілька потовщених кісткових хребтів проходили вздовж спинної середньої лінії морди та між очима, і кілька палеонтологів припустили, що вони допомагали черепу протистояти стресу, коли тварина кусала здобич. Crassigyrinus'' мав великі очі, що свідчить про те, що він або вів нічний спосіб життя, або жив у дуже каламутній воді. Він мав великі вушні (спіракулярні) виїмки, в яких, ймовірно, розташовувалося дихальце, а не барабанна перетинкаBenton, 2005. Vertebrate Palaeontology, 3rd edition. Blackwell Publishing.
Примітки