Астерія (; давньогрецька: Ἀστερία, «із зірок, зоряна») — у грецькій міфології це ім'я, яке приписувалося кільком жінкам.
Фізичні особи
Астерія — другорядна богиня, яка стала островом Ортіджія або Делосом, дочка Феби та Кея та сестра ЛетоHesiod, Theogony 404 ff.. Астерія або Астріс — донька Геліоса та КлімениNonnus, Dionysiaca 17.282 або КетоNonnus, Dionysiaca 26.351–355, одна з ГеліадNonnus, Dionysiaca 17.282, 23.236, 26.355, 27.199–203 & 33.151–152. Вона одружилася з річковим богом Гідаспу (сучасна річка Джелам) і стала матір'ю Деріада, царя Індії. Астерія — одна з Данаїд, дочок Даная, які у шлюбну ніч убили своїх чоловіків, за одним винятком. Короткий час вона була нареченою ХаетаApollodorus, 2.1.5. Астерія — одна з Алкіонід, дочок велетня Алкіонея. Вона була сестрою Алкіппи, Антея, Дрімо, Паллена, Метони та Фтонії (Фостонії або Хтонії)Eustathius on Homer, Iliad 776, 16. Коли їхній батько Алкіоней був убитий Гераклом, ці дівчата кинулися в море з Канастрайона, який є вершиною Пеллени. Потім вони були перетворені богинею Амфітрітою в альціонів (зимородків)Suda s.v. Alkyonides. Астерія — донька Гідея, матір Гідісса від Беллерофонта. Її син відомий тим, що заснував місто в Карії, назване на його честьStephanus of Byzantium, s.v. Hydissos. Астерія — дочка Корони, вона і Аполлон були можливими батьками провидця ІдмонаScholia on Apollonius of Rhodes, Argonautica 1.139 citing Pherecydes. АстеріяTzetzes on Lycophron, 53 або АстеродіяTzetzes on Lycophron, 939 — мати Кріса та Панопея від Фоки. Астерія — дочка Тевкра та Евни з КіпруTzetzes on Lycophron, 450. Астерія — дев'ята амазонка, убита Гераклом, коли той прийшов за поясом ІпполітиDiodorus Siculus, 4.16.3. Астерія — афінська дівчина серед потенційних жертв Мінотавра, зображена на вазіCorpus Inscriptionum Graecarum 4.8185 (painting on François Vase).
У масовій культурі
1765 року Крістоф Віллібальд Глюк дав ім'я Астерія персонажу у своїй опері «Телемако»; однак ім'я не згадане в «Одіссеї» Гомера, на якій заснована опера. Кілька персонажів на ім'я Астерія з'являються у Всесвіті DC і Розширеному Всесвіті DC: Астерія вперше з'явилася в одноразовому випуску Elseworld's Finest: Supergirl & Batgirl 1998 року; «її походження чи минуле не згадується, але вона, схоже, є акцією Amazon». Ще одна версія Астерії з'явилася у випусках Justice League/Aquaman: Drowned Earth Special #1 та Justice League #11 за 2018 рік. У першому випуску Астерія — двоголовий металевий птах. У другому випуску Диво-жінка повідомляє Аквамену, що "ім'я «Астерія» належало стародавній амазонці, яка воювала проти богів. Її ім'я перекладається як «небо». У фільмі 2020 року «Диво-жінка 1984» Астерію грає Лінда Картер. Персонаж зображений як найбільша воячка-амазонка. Коли людство поневолило амазонських жінок, Астерія боролася за їхню свободу, дозволивши королеві Іпполіті звільнити їх і їх расу втекти на острів, відомий як Теміскіра. Зевс створив острів, що приховав амазонок від людства. На ньому Астерія шанувалася амазонками як полегла героїня. Під час пост-титрів її бачать, як вона йде по людній вулиці та рятує пішохода від удару предмета, що падає. Астерія — кодова назва карти в розділі 4 у Fortnite Battle Royale. Вона продовжує тенденцію, за якою кожна карта називалася на честь грецького божества, ім'я якого починається з літери «А» (Афіна для глави 1, Аполлон для глави 2 та Артеміда для глави 3).
Див. також
Давньогрецька міфологія Богиня Список богинь
Примітки
Список літератури Apollodorus, The Library with an English Translation by Sir James George Frazer, F.B.A., F.R.S. in 2 Volumes, Cambridge, MA, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1921. ISBN 0-674-99135-4. Online version at the Perseus Digital Library. Greek text available from the same website. Diodorus Siculus, The Library of History translated by Charles Henry Oldfather. Twelve volumes. Loeb Classical Library. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press; London: William Heinemann, Ltd. 1989. Vol. 3. Books 4.59–8. Online version at Bill Thayer's Web Site Diodorus Siculus, Bibliotheca Historica. Vol 1-2. Immanel Bekker. Ludwig Dindorf. Friedrich Vogel. in aedibus B. G. Teubneri. Leipzig. 1888–1890. Greek text available at the Perseus Digital Library. Hesiod, Theogony from The Homeric Hymns and Homerica with an English Translation by Hugh G. Evelyn-White, Cambridge, MA.,Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1914. Online version at the Perseus Digital Library. Greek text available from the same website. Stephanus of Byzantium, Stephani Byzantii Ethnicorum quae supersunt, edited by August Meineike (1790–1870), published 1849. A few entries from this important ancient handbook of place names have been translated by Brady Kiesling. Online version at the Topos Text Project. Suida, Suda Encyclopedia translated by Ross Scaife, David Whitehead, William Hutton, Catharine Roth, Jennifer Benedict, Gregory Hays, Malcolm Heath Sean M. Redmond, Nicholas Fincher, Patrick Rourke, Elizabeth Vandiver, Raphael Finkel, Frederick Williams, Carl Widstrand, Robert Dyer, Joseph L. Rife, Oliver Phillips and many others. Online version at the Topos Text Project.