Бартоломе́ Есте́бан Мурі́льйо (; 1 січня 1618, Севілья — 3 квітня 1682, Севілья) — іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства. Малював релігійні картини, іноді портрети. Зробив декілька жанрових композицій на межі бодегона і побутового жанру, які вважають найкращими в творчому надбанні художника. Ім'я на іспанський манер пишеться як Бартоломе.
Біографія
Ранні роки Він 14 дитина в небагатій родині. Мати була на тридцять років молодша за чоловіка, що не перша загадка і особливість в біографії художника. Батько — цирульник, що за життя так і не спромігся придбати власний будинок. Родина була вимушена мешкати в квартирі, що орендувала у місцевого монастиря. Батьки померли у 1628 році і хлопець — сирота 10 років залишився під опікою молодшої сестри матері (рідної тітки) та її чоловіка, хірурга. Нова родина була заможною, бо мала маєтки на околицях Севільї, а ставлення до сироти було добрим. Хірург Лагарес і тітка замінили хлопцю рідних батьків і дали добру початкову освіту.
Навчання Коли у підлітка виявилися художні здібності, нові батьки влаштували його в майстерню місцевого художника Хуана дель Кастільо. Як заведено, навчання тривало три роки, закінчилося у 1636 р., після чого Бартоломе отримав право працювати самостійно. Ранішні твори не збереглися, перша зі збережених картин датована 1638 роком.
Впливи Є відомості, що художник навідувався в Мадрид. Серед майстрів, впливи яких мали місце на свідомість Мурільо — Педро де Мойя та Веласкес. Ймовірно, м'які переходи фарб де Мойі та дещо сентиментальні образи останнього були ближче до манери Мурільо, ніж гостро індивідуальна манера Веласкеса. В Мадриді художник мав змогу бачити відомі твори іноземних майстрів, зокрема Тиціана, Ван Дейка, Рубенса, але їх вплив не був значним і не відбився на сюжетах картин Мурільо.
Шлюб В лютому 1645 року Мурільйо зробив спробу вінчання з дівицею Беатріс де Кабрера-і-Сотомпайер Віллалобос 23 років. В церкві дівиця закричала, що йде заміж за примусом і вінчання скасували. Лише з другої спроби Мурільо владнав стосунки з Беатріс і узяв з нею шлюб. Родина жила досить спокійно і мала дев'ять дітей.
Праця на католицьку церкву Все життя Мурільо був добрим католиком. Релігійна налаштованість і допомагала мати майже постійних замовників серед управителів церков та монастирів. Серед перших вдалих робіт художника — картини (релігійні образи) для францисканського монастиря Севільї зі сценами життя Святого Франциска. Грошей заплатили мало, але до художника прийшла слава і нові замови.
Мурільйо довгі роки сприймали як відомого майстра мадонн та релігійних образів. Ця слава пережила художника і на деякий час затьмарила славу Ель Греко та Веласкеса. І Ель Греко, і Веласкес зазнали забуття на століття.
Твори Мурільйо у 18 столітті на деякий час уособлювали найкращі зразки живопису Іспанії взагалі. Придбання картин Мурільйо було престижним, і вони недешево коштували. Серед покупців картин Мурільйо — імператриця Катерина ІІ, лорд-канцлер Волпол, герцог Шуазель, мільйонер П'єр Кроза тощо.
Побутові картини Мурільйо Нові оцінки прийшли в 19 столітті. І вже славі Мурільйо прийшлось значно поступитися всесвітній славі спочатку Веласкеса, а потім Ель Греко.
Схвально почали сприймати побутові картини художника, що колись не вважались головними в його творчості.
Автопортрет Невідомо, чи малював хтось портрет Бартоломе Естебана Мурільйо. Діти художника умовили батька створити свій портрет, що він і зробив на початку 1670-х років. Автопортрет художника зберігає Національна галерея в Лондоні. Напис латиною і сповіщає про причини створення картини.
Севільська Академія мистецтв
Необхідність передати досвід молодим майстрам і підняти значення Севільї як міста спонукала художника разом з однодумцями заснувати в місті Академію мистецтв. Її відкрили в січні 1660 року, а Мурільйо обрали її першим президентом (ректором).
Громадсько-релігійне служіння З 1665 року художник став членом релігійного братства Святого Милосердя міста Севілья. Обов'язки були важкі і неприємні, бо доводилося ловити тіла потоплених, ховати померлих невідомих, піклуватись за тяжкохворими та помираючими, бувати у в'язниці і нести релігійну втіху приреченим на смертну кару. Реальність не приховувала своїх жахів від художника.
Мурільйо сприймав усі негаразди свого життя як іспити, що насилає Бог і терпляче зносив свої і чужі втрати. Він поховав і двох своїх синів, а в 1670 році і свою дружину.
Але сцени мучеництв чи смерті нечасті в картинах майстра. Серед них — «Мучеництво Св. Андрія Першозваного», «Смерть Св. Клари» тощо.
Заповіт і смерть Художник отримав замовлення на вівтарний образ у церкві монастиря капуцинів у Кадісі. Під час праці він упав з риштувань і розбився. Його віднесли додому, де він, поки не знепритомнів, склав заповіт. Мурільйо помер 3 квітня 1682 року на 64 році життя.
У Мадриді встановлено монумент на честь художника.
Твори
Вибрані твори
Поклоніння пастухів, Прадо, Мадрид Христос зцілює паралічного, Національна галерея, Лондон Янгол виводить Апостола Петра з в'язниці, Ермітаж, Петербург Йосип Прекрасний і дружина Потіфара, Кассель Авраам і три янголи, Оттава, Канада Святий Фома де Вільянуева роздає милостиню, Севілья, музей красних мистецтв Молитва Св. Франциска Асізького Мадонна передає Св. Ільдефонсо розкішні церковні шати, Прадо, Мадрид Монах Юніпер і жебрак Зустріч Елеазара та Ребекки біля колодязя, Прадо, Мадрид Свята Родина, Прадо, Мадрид Смерть Св. Клари, Дрезден Христос після побиття батогами і янголи Св. Антоній Падуанський з Христом-немовлям, Севілья, музей красних мистецтв Різдво богородиці, Лувр, Париж Непорочне зачаття, бл. 40 варіантів Яків стереже вівці Лавана, Даллас, США Ісаак благословляє Якова, Ермітаж, Петербург Сон Якова (Сходинки в небо), Ермітаж, Петербург Відпочинок Св. Родини на шляху до Єгипту, Ермітаж, Петербург Благовіщення, Ермітаж, Петербург Заснування церкви Санта Марія Маджоре, Прадо, Мадрид Св. Бонавентура і Св. Леандр, Севілья, музей красних мистецтв Розіп'ятий Христос втішає Св. Франциска Асізького, Севілья, музей красних мистецтв Повернення блудного сина, Вашингтон, Національна галерея мистецтва Св. Єлизавета лікує хворих, Севілья, шпиталь милосердя Мучеництво Андрія Первозваного, Прадо, Мадрид Жанрова сцена, чотири фігури на лоджії, Кімбел Арт Мьюзеум, Техас. Дівчина з монетою, Прадо, Мадрид Хлопчик з собакою, Ермітаж, Петербург Маленькі продавці фруктів, Мюнхен Юний жебрак, Лувр, Париж Автопортрет, Лондон, Національна галерея Портрет Андреаса де Андраде і ла Коль, Метрополітен-музей, США
Галерея
Див. також Мистецтво Іспанії Релігійний живопис Портрет Сентименталізм Побутовий жанр Музей красних мистецтв, Севілья Початок художньої кар'єри Мурільйо 9829 Мурільйо — астероїд, названий на честь художника
Посилання
Мурільйо на сайті abcgallery.com Мурільйо на сайті artcyclopedia.com Мурільйо на сайті Art Renewal Center
Примітки
Джерела Fr.-M. Tubuno, «Murillo, su época, su vida, sus cuadros» (Севилья, 1864; в нём. переработке Т. Штромера и М. Иордана, Б., 1879) W. Scott, «Murillo and the Spanish school of painting» (Л., 1872) H. Lücke. «Bartolomé Esteban Murillo» (в R. Dohme, «Kunst u. K ünstler des Mittelal ters und der Neuzeit», I т.) Ch.-B. Curtis, «Velazquez and Murillo» (Л., 1883) P. Lefort, «Murillo et ses élèves» (П., 1892) С. Justi, «Murillo» (Лпц., 1892). Кагане Л. Л. «Испанская живопись», очерк-путеводитель, Гос. Ермитаж, Л., «Аврора», 1977 Гос. Эрмитаж. Западноевропейская живопись, каталог № 1, Л.: «Аврора», 1976