Олава

Ола́ва (, , ) — місто в південно-західній Польщі, у межиріччі Олави та Одри, за 27 км на південний схід від Вроцлава.

За даними 2020 року, місто населяли 33 108 мешканців. Адміністративний центр Олавського повіту Нижньосілезького воєводства.

Клімат

Історія

У XII столітті в районі злиття річок Одри та Олави існував замок. Вперше згадується в письмових згадках, як Олава — 1149 році. У 1206 Генріх І Бородатий захопив Опольське князівство куди входили і землі містечка Олави. Пізніше місто отримало свій герб галльського півня на червоному полі.

Незважаючи на те, що Олава була зруйнована монголами в 1241 році, пізніше вона стала процвітати. Тут працював монетний двір, який випускаа монети з золота та срібла із зображенням герба. У 1282 році Генріх IV Пробус надав можливість будівництва 12 майстерень та використання лук, води і ріллі. З 1317 місто отримало мера та раду. З 1329 Олава під сюзеренітетом короля Чехії.

Під час гуситського руху місто було спалене в 1429 році, а в 1437 знелюдніло внаслідок епідемії чуми. У 1474 поляки здобули поблизу міста перемогу над військами короля Матвія Корвіна. У 1502 місто постраждало внаслідок пожежі. Від чергової епідемії чуми Олава постраждала в 1588 році.

За час тридцятирічної війни місто кілька разів переходило з рук в руки, а 19 травня 1634 було цілком спалене.

У середині XVII століття місто стало мовною межею між польською та німецькими мовами з домінуванням першої. Після Сілезьких війн 1742—1763 років відходить до Королівства Пруссія з цього часу починається германізація регіону.

У XVII — XVIII століттях місто стає осередком переробки бавовни. У 1842 році починає діяти залізнична ділянка Вроцлав — Олава.

Саме з військового аеродрому міста здійнялись німецькі бомбардувальники 1 вересня 1939 року. Наступ Червоної армії в січні 1945 змусив до втечі німецьке населення міста. Згідно з положеннями Ялтинської конференції та Потсдамської конференції, у 1945, місто як і Німецька Сілезія на схід від річок Одера і Нейсе була передана до Польщі. Після депортування німців у 1946, місто було включене до новоствореної провінції Вроцлав.

У 1975—1998 роках місто входить до Вроцлавського воєводства.

До 1992 у місті розташовувався військовий гарнізон ЗС СРСР Північної групи військ.

Після адміністративної реформи 1999 місто входить до Нижньосілезького воєводства.

29 травня 2009 Олаву відвідав президент Польщі Лех Качинський — це перший в історії візит глави держави до міста.

Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Транспорт Дорожня інфраструктура:

Через місто проходять дороги: національна дорога № 94, дороги воєводства № 396, № 455, дороги повітові № 1567D, № 1570D, № 1571D, № 1572D, № 1574D, № 1575D, № 1576D, № 1577D, № 1578D, № 1580D, № 1581D, № 1582D, та № 1584D.

Залізнична інфраструктура:

Із заходу на схід йде двоколійна електрифікована залізнична лінія № 132. У місті є залізнична станція. По маршруту Вроцлав — Олава поїзди почали працювати з 1842 року, ця лінія є найстаршою в даній частині Польщі.

Водний транспорт:

Розташування міста над Одрою сприяє розвитку внутрішнього водного транспорту.

Освіта Школи і освітні установи в місті Олава.

Муніципальні дитячі садки: Шкільний та дошкільний заклад № 1; Муніципальний дитячий садок № 2; Муніципальний дитячий садок № 3; Муніципальний дитячий садок № 4.

Початкові школи: Початкова школа № 1; Початкова школа № 2; Початкова школа № 3; Початкова школа № 4 імені Івана Павла II; Початкова школа № 5.

Гімназії та школи: Гімназія № 1; Гімназія № 2; Гімназія № 3; Школа загальноосвітня імені Яна III Собеського; Державна школа музики І ступеня; Середня школа № 1 імені Тадеуша Костюшка; Середня школа № 2.

Також працюють: Сервісний відділ шкіл та освітніх установ; Департамент професійного розвитку Нижньої Сілезії; Олавський центр з фізичної культури; Повітова і міська публічні бібліотеки.

Пам'ятки Костел Утішення Матері Божої; у храмі є дві ікони святих — Миколая, Тадея, які перебували у бічних вівтарях цих святих костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Бучачі, та були перевезені етнічними поляками з Галичини під час їх репатріації після другої світової. Третю ікону — «Оплакування Христа» — було викрадено з костелу 1990 року.Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Secesja, 1993. — Cz. I. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — ISBN 83-85739-09-2.

Відомі люди кс. Францішек Кутровський (7.2.1907, Бучач — 7.2.1980) — Олавський декан.Ksiądz Franciszek Kutrowski — wzór kapłana i Polaka w trudnych czasach Вітошинський Борис — правознавець, публіцист, діяч ОУН, в'язень нацистських концтаборів. Помер у місті.

Галерея

Примітки

Джерела