Яструб малий (Accipiter nisus) — вид невеликих хижих птахів родини яструбових (Accipitridae). В Україні гніздовий, мігруючий, зимуючий вид.
Цей вид мешкає переважно в лісових місцевостях і поширений практично по всій Євразії. Його здобиччю є птахи малої та середньої величини.
Назви Яструб малий має також інші синонімічні назви: яструб гороб'ятникСловник зоологічної номенклатури. Ч. 1: Назви птахів: Проект / Уклад. М. Шарлемань. Матеріали до української природничої термінології та номенклатури. — К. : ДВУ, 1927. — Т. 6. — Вип. 1. — С..; перепелятник, гороб'ятникКононенко О. Українська міфологія та культурна спадщина. — Х. : Фоліо, 2011. — С. 56. — ISBN 978-966-03-7905-3.; крогулецьКрогулець — родинна місцевість Богдана Лепкого // Гусятинщина туристична. — С. 15..
Зовнішній вигляд За виглядом подібний до великого яструба, проте значно менший (самець — із свійського голуба, самка — приблизно з сіру ворону). Маса тіла 150—300 г, довжина — 28—38 см, розмах крил 60—75 см. Самець зверху темно-сизий; лоб буруватий; над оком нерідко буває білувата «брова»; на потилиці нечітка біла пляма; горло сірувато-біле; щоки руді; низ сірувато-білий або рудуватий, з рудими або бурими поперечними смугами; боки тулуба руді; махові пера зі споду білуваті, з темною поперечною смугастістю; на хвості 4—5 темних смуг; дзьоб темно-сірий; восковиця і ноги жовті; райдужна оболонка ока жовтогаряча.
У дорослої самки білі «брови» часто з'єднуються з білуватою плямою на потилиці; низ білий, з поперечною темно-бурою смугастістю. Молодий птах подібний до дорослої самки, але пера верху і покривні пера вух бурі, зі світлою облямівкою; на волі краплеподібні плями; на решті низу широкі рудувато-бурі поперечні смуги; райдужна оболонка ока жовта.
Чисельність Чисельність в Європі оцінена в 340—450 тис. пар, в Україні — 4,5—7,6 тис. парBirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK : BirdLife International, 2004. — P.. — (BirdLife Conservation Series No. 12). . Унаслідок застосування пестицидів у середині 20 століття чисельність малих яструбів досягла історичного мінімуму, проте з тих пір його популяція частково відновилася.
Особливості біології Звичайний осілий вид. Полює в лісах, на відкритих просторах, часто на території населених пунктів, зокрема у великих містах. Гніздиться в лісових масивах, байрачних лісах, рідколіссі, лісосмугах, парках. Раціон складається майже повністю з невеликих птахів. Дуже рідко охоплює дрібних ссавців і комах.
Гніздова біологія
Більшість гнізд яструба малого розташовується на доволі молодих хвойних, рідше листяних деревах, висотою 10-18 м, в середньому 12 м. Гніздо зазвичай знаходять на висоті 3—15 м, у середньому 5 м. Гніздо пухке, зроблене з тонких гілочок, часто з травою. Розмір гнізда: діаметр 30—50 см, висота 10—35 см, діаметр лотка 20—40 см, глибина лотка 5—15 см. Від гнізд інших дрібних яструбів відрізняється відсутністю вистилки зі свіжого листя і хвої та відсутністю зелених гілок на гнізді.
У кладці — 3—7, найчастіше 4—6 яєць. Забарвлення яєць біле з плямами та крапками від світло-бурого до червоно-бурого кольору. Розміри яєць 37—43×30—33 мм. Інкубація триває 32 доби. Пташенята вилуплюються наприкінці червня — на початку липня. Здатність до польоту молоді птахи набувають у першій половині серпня.
Примітки
Література
Джерела Ageing and sexing (PDF; 5.8 MB) by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze