Палац Дуеньяс (Palacio de las Dueñas) — палац, розташований в місті Севілья, Андалусія, Іспанія. Належить дому Альба. Він був побудований наприкінці XV століття в стилі готики — мудехару та ренесансу. Палац є одним із головних історичних будинків архітектурної та мистецької спадщини міста. В ньому розташована велика колекція картин, скульптур і витворів декоративно-прикладного мистецтва XVI-XX століть. 3 червня 1931 року палац був оголошений об'єктом культурної спадщини Іспанії, оскільки має велику історичну та мистецьку цінність.

В цьому маєтку народилися поет Антоніо Мачадо, Карлос Фалько і Фернандес де Кордова, V маркіз Гріньйон та маркіз Кастель-Монкайо, гранд Іспанії.

Це був будинок Каєтани Фіц-Джеймс Стюарт, XVIII герцогині Альба де Тормес. В 1947 році тут вона відзначила своє перше весілля, а 5 жовтня 2011 року тут вона одружилася втретє.

Ініціатором відкриття палацу для туристичних відвідувань (2016) став Карлос Фіц-Джеймс Стюарт і Мартінес де Ірухо, XIX і нинішній герцог Альба-де-Тормес. Зараз це місце є одним з найбільш відвідуваних пам'яток Севільї.

Історія

Палац був побудований наприкінці XV століття в часи економічного розквітку в цьому регіону, тоді ж в Севільї були збудовані Палац Алькасар і Будинок Пілата. Він був побудований сім'єю Пінеда, лордами Касабермехи. Рід Пінеда походив з Вальдеговії, провінція Алава. Члени родини Пінеда оселилися в Севільї, принаймні, з початку XV століття.

Хуан де Пінеда був мером міста. Він мав кілька будинків в районі Сан-Хуан-де-ла-Пальма. Від першого шлюбу він мав двох синів: Педро та Хуана. Пізніше Педро змінив батька на посаді мера та став володарем Касабермехи..

В 1496 році Хуан де Пінеда продав свої маєтки доньї Каталіні де Рібера, вдові губернатора дона Педро Енрікеса, бо, на думку історика XVII століття Дієго Ортіс де Суньїга, йому було потрібно викупити Педро де Пінеда з полона маврів.

Донья Каталіна де Рібера почала масштабну реконструкцію маєтку, перетворивши його на готичний будинок мудехар. Вона також додала до Палацю каплицю.

У 1505 році маєток успадкував її син Фернандо Енрікес де Рібера. Він завершив оздоблення каплиці. У 1516 році за його дорученням Алонсо де Леон розписав галереї. В 1517 році Фердинанд докупив кілька будинків у Братства Сан-Бернардо. Так між 1515 і 1522 роками маєток перетворився на ренесансний палац з елементами стилю Платереск. Особливий вклад в формування палацу вклала вдова Фернандо Енріке де Рібера-і-Кінонес Донья Інес де Портокарреро (пра-прабабуся Ани де Веласко-і-Хірон).

У 1546 році палац успадкував Фернандо Енрікес де Рібера-і-Портокарреро. Між 1571 і 1572 роками маєток було відреставровано, додано нових елементів та відновлено сади.

У 1595 році палац перейшов до Енрікеса де Рібера-і-Кордова, маркіза Вільянуева-дель-Ріо.

Його спадкоємиця, Антонія Енрікес де Рібера, V маркіза Вільянуева-дель-Ріо, 9 лютого 1612 року одружилася з Фернандо Альваресом де Толедо-і-Мендосом, IV герцогом Альба-де-Тормеса. Після цього палац став власністю дому Альба.

Назва палацю пов'язана з тим, що він знаходився поруч з монастирем Санта-Марія-де-лас-Дуеньяс, заснованим у 1251 році. Тут проживали черниці та слуги Святого Фердинанда та Альфонса X Мудрого. У 1868 році монастир був знищений.

Архітектура

Палац складається з ряду внутрішніх дворів і будівель. Стиль коливається від готичного до мавританського та ренесансного та нагадує Каса де Пілатос (Будинок Пілата) та Каса-де-лос-Пінело.

Портал (головний вхід) був побудований XII Герцогом Альбою в 1771 році та прикрашений гербом Герцога. Він веде в перший сад, де ростуть апельсинові, пальмові та миртові дерева. Сучасний дизайн його ландшафу розробив Якобо Фіц-Джеймс Стюарт між 1910 і 1920 роками.

Палац має два внутрішніх дворика: патіо при головному вході та Олійний дворик. Фонтан у патіо між 1530 і 1540 роками був оздоблен плиткою, виготовленою братами Пулідо, його центральні кам'яні елементи були відремонтовані в 1571 році. Колони з білого мармуру виготовлені в генуезькій майстерні приблизно у 1540 році. . У 1910-1920 роках до них були добавлені зображення Геральдичних гербів роду. Арки верхнього поверху мають штукатурку XV століття, вони були покриті мудехарськими альфісами. У фризі патіо та в дверних отворах залів також є гіпсові роботи початку XVI століття. У залах є мудехарські гіпсові фризи часів Каталіни де Рібера.

У північно-західній частині верхньої галереї розташовані фрески мудехар другої половини XV століття. В верхніх та нижніх галереях можна почити фрески, виконані в 1516 році Алонсо де Леоном.

Черепиця на даху нижніх галерей виготовлена братами Пулідо у XVI столітті.

Палац має довгі проходи. Як і в Будинку Пілата, його сходи знаходяться під склепінчастим дахом.  На верхньому поверсі розташована кімната, стеля якої має восьмикутну форму і прикрашена золотим альфар'є.

На території палацу було одинадцять патіо, дев'ять фонтанів та понад 100 мармурових колон. З них залишився лише один патіо, оточений галереєю з колонами.  Біля входу до палацу, в головній арці, є плитковий герб герцога Альби, виготовлений Тріаною Севільською в XVII або XVIII столітті. У садах проростають унікальні рослини. Казковий фасад із бугенвілей є символом палацу.

На території маєтку є чотири сади, що розташовані на півночі, півдні, сході та північному заході. Одним із них є Лимоний сад. Сад внутрішніго дворику, відповідно до традиційного ісламського стилю, поділен на чотири частини. По його території прокладені кахельні доріжки, в центрі є фонтан.  За садом розташоване патіо, оточене арками з колонами з білого мармуру. Арка з західної сторони патіо веде до каплиці. Однак каплиця XV століття постраждала під час реставрації.

У XIX столітті Якобо Фітц-Джеймс Стюарт і Вентімілья, XV Герцог Альба, розділив палац на апартаменти та здав їх в оренду приблизно дванадцяти родинам.

Якобо Фіц-Джеймс Стюарт і Фалько, XVII Герцог Альба і X Герцог Бервік, президент Королівської академії історії, в XX столітті розпочав велику реставрацію палацу. Марія дель Росаріо Каєтана Фітц-Джеймс Стюарт, XVIII Герцогиня Альба та XI герцогиня Бервік, провела нові реставраційні та ремонтні роботи.

У 2016 році Чарльз Фітц-Джеймс Стюарт відкрив палац для туристів. У 2018 році газета New York Times та видавництво Lonely Planet порекомендовали його відвідування.

21 січня 2024 року палац відвідала Гілларі Клінтон разом з президентом регіонального уряду Андалусії Хуана Мануеля Морено Бонільї та герцогинією Монторо Євгенії Мартінес де Ірухо.

Колекція творів мистецтва

Загальна площа маєтку складає 9000 квадратних метрів. Близько двох третин її забудовано.

Однією з головних визначних пам'яток палицу є велика колекція різних творів мистецтва. Всі вони захищені андалузьким законодавством, заборонено їх продавати, вони постійно повинні бути в палаці.

Так, в палаці нараховується 1425 предметів різних творів декоративного мистецтва. Також є велика колекція італійського та іспанського живопису XVI та XVII століть. До речі, це лише невелика частина художньої колекції сім'ї Альба, більшість речей знаходиться в мадридському палаці Лірія. Окрім цього, в Палаці Дуеньяс є значна колекція антикварних меблів, кераміки, старовиних та сучасних скульптур. Також є фламандські гобелени XVI та XVII століть, старовинна мозаїка та багато інших творів мистецтва.

Патіо В патіо розташовані старовинні римські скульптури: три скульптури I століття до н. е. (Голова фавна, Бюст римського та Бюст Діани-мисливиці), Скульптура імператора Траяна (I століття), п’ять скульптур II століття (Голова друза, Голова Тиберія, Голова римлянина, а також Бюсти імператора Августа в тозі та Пріапа) та Голова Нерона (III століття).

В археологічній колекції палацу також є Іберійський лев з Олівареса та фундамент вежі Ель-Карпіо.

В патіо також розіщено два гобелени XVIII століття з гербом герцога і чотири попони XIX століття з гербом герцога.

В кімнаті поруч з патіо розташовані шість картин XIX-XX століть. Серед них дві картини невідомих авторів XIX століття: Мавританський дворик зі ставком у Гранаді та Сад з перголою, гаєм і будівлями та чотири картини XX століття: Фестиваль фламенко (Хуан Мігель Санчес), Вид з балкона на Севілью з Хіральдою на задньому плані (Густаво Бакарісас), Види Костумбріста. Жінка з гітарою, що співає перед публікою (А. Мадуеньо), Вигляд Кармен з Гренади (Енріке Марін Ігеро).

Кімната Богородиці В кімнаті, що зветься Кімната Богородиці, розташована картина Богородиці Рози (XVII-XVIII століття). Крім того, тут є скульптура святих Юсти та Руфіни (XX століття) та скульптура XIX століття, що відображає танцюючих селянина та селянки. Також тут можна побачити афішу 1840 року кориди в Херес-де-ла-Фронтера.

Вітальня В вітальні поруч з патіо розташовані картини на тему кориди: сім картин Хоакіна Дієса (XIX століття) з зображенням кориди та три картини, що зображають биків на пасовищах (анонім, XIX століття). Окрім цього, тут є дві картини Мануеля де ла Роса: Жінка в блакитній сукні на балконі та Жінка з червоною шаллю на мавританському балконі (XIX століття). Також є два старі афіші до свята Весни.

У палаці зберігається карета XVIII герцогині Альба, яку вона використовувала під час Весняних свят та на своєму весіллі в 1947 році.

Каплиця У притворі каплиці розташовані чотири картини XVI століття: Зішестя Христа (Аннібал Карраччі), Кардинал Іньїго Лопес де Мендоса-і-Суньїга (анонім), Себастьян Португальський I (Софонісба Ангісола), Благовіщення (Бароччо з Урбіно), чотири картини XVII століття: Терновий вінець (Хосе де Рібера), Антонія де Аро і Гусман (анонім), Святий Губерт (анонім), Святий Антоній Падуанський і Свята Тереза від Ісуса (Лука Джордано), дві картини XIX століття: Свята Женев'єва (А. В. де Лілі) та Святі Юста і Руфіна (копія картини Мурільо). Також є зображення анонімного автора XVIII століття сцен полювання та риболовлі.

Склепіння ярусів каплиці опираються на полиці, прикрашені скульптурами ангелів, що несуть з боку Євангелія кліщі, молот, колону та хрест, а з боку Епістолії - терновий вінець, Пресвятий Лик та спис. Каплиця має кахельні постаменти початку XVI століття.

Вівтарний образ із зображенням святої Катерини Сієнської серед святих написав Нері ді Біччі наприкінці XV століття,. На ньому зображені Христос циган (йому була дуже віддана XVIII герцогиня Альба де Тормес), Богородиця Макарена та Ісус - Божа сила.

У каплиці є дві картини Хуана де Вільольдо (XVI століття): Хрещення Христа Святим Іоанном Хрестителем та Мучеництво Святого Іоанна Євангеліста у чані, дві картини Франсиско Антолінеса (XVII століття): Поклоніння пастухів Немовлятові Ісусу та Втеча Святого Сімейства до Єгипту) та дві картини невідомих авторів: Діва Гваделупська (XVIII століття) і Сан-Фернандо (XIX століття). В каплиці також знаходиться Розп'яття XVII століття та скульптура Святого Антонія Падуанського анонімного автора XIX століття.

Бібліотека Стеля бібліотеки виконана в стилі мудехар з рослинними малюнками та геральдичними гербами. В бібліотеці розташована картина невідомого автора XVIII століття Амалія Саксонська. Також є п’ять пейзажів. Три з них намалював у XIX столітті Клеман Кастеллі: Гірський пейзаж, Лісовий пейзаж та Лісовий пейзаж: Засніжена стежина в лісі. Є картина Мір'яма Куйтенбрауера (XIX століття) Лісовий пейзаж: узлісся та картина Пейзаж. Озеро чотирьох пагорбів (Олександр Каламе, дата невідома). Ще в бібліотеці розміщені чотири картини XIX століття: Пастух на околиці Риму (Якоб Філіп Хакерт), Кінь у стайні (Альберт), Інтер'єр залу палацу (Ш. Жіро) та Кардинал Людовіс (анонім). Також є афіша бою биків, проведеного Королівською кавалерійською академією, зроблена невідомим автором в 1826 році. Поряд з нею стоїть мармурове погруддя жінки XIX століття.

Зал афіш У залі афіш зберігаються старовинні афіші до Свята Весни кінця XIX-початку XX століття, костюм тореадора, що іспанський тореадор Курро Ромеро подарував XVIII герцогині Альбі, та плащ тореадора Хосе Марії Дольс Сампер.

Сходи