Erigeron hungaricus — вид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae). Ареал: Словаччина, Польща, Румунія.
Середовище Росте на трав'янистих галявинах, кам'янистих схилах і укріплених щебенях, на узліссях хвойних насаджень на вапняках і доломітах, рідше на мілонітах в субальпійській і альпійській фазі рослинностіFlóra Slovenska. Ed. Kornélia Goliašová, Iva Hodálová, Pavol Mereďa. 1. vyd. Zväzok VI/2, 1. časť. Bratislava : Veda, 2023. 799 s. ISBN 978-80-224-2000-6. S. 449–451Ohrozené rastliny Tatier. Ed. Milan Zajac, Mario Duchoň. 1. vyd. Bratislava : SLOVART, 2022. 568 s. ISBN 978-80-556-5302-0. S. 550–551.
Біоморфологічна характеристика Це трав'яниста багаторічна рослина з простим або слаборозгалуженим кореневищем. Стебло зазвичай прямовисне, нерозгалужене, слабо борозенчасте, слабо запушене, 5–25 см заввишки. Приземні листки розташовані в розетці, черешкові, черешок вузькокрилий; пластина від обернено-ланцетної до лопатчатої, найширша у верхній п'ятій частині, 30–100 мм завдовжки, до 12 мм завширшки, світло-жовто-зелена; стеблові листки від 4 до 8, до верхівки зменшуються, у довжину 30–55 мм, ушир до 7 мм, жовто-зелені; верхні листки сидячі, пластина ланцетоподібна, найширша посередині. Квіткові головки променисті, напівкулясті, переважно поодинокі, у діаметрі 15–20 мм. Приквітки лінійно-ланцетні, до 6,5 мм завдовжки, біло запушені. Язичкові квітки від 80 до 110, розпростерті вгору і вбік, пурпурового, рідше білуватого забарвлення. Трубчасті квітки циліндричні, жовті, у довжину до 4 мм. Цвіте з (червня) липня по серпень (вересень).
Примітки