Лене Рейчел Андерсен (; нар. 15 травня 1968) — данська письменниця, економістка, футурологиня і філософиня. Народилася і виросла в Тааструпі, передмісті на захід від Копенгагена, Данія. Її перші книжки склали серію Baade-Og. 2018 року Андерсен співзаснувала копенгагенський аналітичний центр Nordic Bildung і фольклорну асоціацію Fremvirke. 2019 року була головною ініціаторкою European Bildung Day, а 2020 року співзасновницею European Bildung Network. З січня 2019 року є членкинею Римського клубу.
Життєпис З 16 років продюсувала радіопрограми та писала сценарії сатири на радіо та телебаченні.
Після трьох років вивчення бізнес-економіки два роки працювала тимчасовою викладачкою і тимчасовою секретаркою, а потім чотири роки вивчала теологію з конкретною метою стати пасторкою у Данській євангельсько-лютеранській церкві. Під час навчання теології писала розважальні програми для данського телебачення, 1993 року пережила релігійну кризу та полишила навчання, коли вирішила прийняти іудаїзм.
Дебют Андерсен як авторки відбувся 2005 року, коли вона опублікувала першу книжку з п’ятитомної та 2300-сторінкової серії Baade-Og. Відтоді вона написала кілька книжок, серед них «Посібник з демократії», який також є вебсайтом: www.democracy-handbook.org. Також написала книжку «Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи» (2017) за редакцією Томаса Бйоркмана. Її остання книжка — «Лібертизм: осмислення XXI століття».
Андерсен очолює Det Andersenske Forlag, незалежне видавництво в Данії, яке зосереджується на популяризації філософії та тем, важливих для демократії.
2011 року Андерсен було призначено членкинею короткочасної Комісії цінностей (Værdikommissionen) уряду Данії.
2018 року Андерсен стала співзасновницею лабораторії мислення Nordic Bildung. Сьогодні вона є президенткою організації, яка є головним організатором Global Bildung Network, Global Bildung Day та інших мереж і подій у галузі освіти.
Бааде-Ог Книжкова серія Baade-Og складається з п’яти книг із підзаголовками Понеділок, Вівторок, Середа, Четвер, і П’ятниця. Їх написано як діалог між телевізійним продюсером на пенсії Корнеліусом Магнуссеном, який є високоерудованим і зараз перебуває у психіатричному відділенні, та лайфстайл-журналісткою Тенною Е. Расмуссен, яка бере у нього інтерв’ю упродовж п’яти днів.
Протягом п’яти днів вони охоплюють «Велику історію» та низку наукових теорій, що пояснюють, як еволюціонують природа та культура: безмасштабні мережі, термодинаміку, теорію хаосу, теоріюскладності, поняття мемів і мем-плексів, саму еволюцію, а також безліч інших наук, щоб досліджувати, як розвиваються культура та цивілізація. Усе це пов’язано з тим, що Андерсен називає глобальним екзистенціалізмом: яким видом ми хочемо бути?
Наукові теорії, таким чином, пов'язані разом і поміщені в новий контекст, наприклад, еволюційну теорію Дарвіна порівнюють із вченням К'єркегора про три стадії життя. У частині «Середа» головний герой Магнуссен формулює декларацію «глобального екзистенціалізму», який відходить від старого сприйняття світу, що характеризується лінійністю, абсолютністю та негнучкістю. Замість цього запропонований новий погляд на світ бере до уваги теорію відносності, комплементарності та квантову теорію, вважаючи, що все непередбачувано, складно і не може бути описано в абсолютних термінах. Тут вводиться поняття «Homo Liquens» (рідка людська істота) на противагу «той чи інший», що належить до «Або-або» К’єркегора. Глобальний екзистенціалізм також має бути політичним, оскільки люди мають універсальний громадянський обов’язок, anmeldelse, Politiken, 17. december 2006. Щоб зберегти верховенство права, гуманність, демократію та плюралізм, для глобальних і комплексних рішень потрібні підходи, які охоплюють «і те, і інше».
Пізніші книжки Андерсен данською мовою, як-от «Глобальний зсув вгору» (), також розповідають про складність майбутнього та про те, як ми можемо до нього підготуватися.
Нордичний секрет Книжка «Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи», авторства Андерсен, за редакцією Томаса Бйоркмана, вийшла в листопаді 2017 року.
У цій книжці Андерсен і Бйоркман досліджують, чому скандинавські країни неодноразово потрапляють у десятку найщасливіших країн і найкращих країн для бізнесу в усьому світі. Текст простежує успіх скандинавських країн до винайдення народних шкіл у Данії 1844 року. У ньому зазначено, що спочатку школи не були успішними, але після військової поразки Данії від Пруссії Бісмарка 1864 року в Данії розпочався рух, який розпочав шлях шкіл до успіху та поширення. У 1860-ті роки концепцію народних шкіл було скопійовано в Норвегії та Швеції; згодом народні ліцеї було засновано й у Фінляндії.
Завдяки народним школам скандинавські країни створили культуру громадянської відповідальності, культурної самосвідомості та високих очікувань щодо морального та емоційного розвитку особистості.
Нордична метамодерна серія У 2019-2022 роках Андерсен написала серію з трьох частин на підтримку Nordic Bildung Network та її починань. Три назви у цій серії: «Метасучасність: сенс і надія в складному світі» (2019), «Більдунг: продовжувати зростати» (2020) і «Лібертизм: осмислення XXI століття».
Метамодерність 2019 року Андерсен написала книжку «Метамодерність: сенс і надія в складному світі». На відміну від більшості версій метамодернізму, які загалом об’єднують лише сучасність і постмодернізм, у «Метамодерності» Андерсен досліджує можливу інтеграцію корінного, домодерного, модерного та постмодерністського культурного коду в один майбутній культурний код, який може слугувати моделлю для створення сенсу у 21 столітті. Перевагою інтеграції всіх чотирьох культурних кодів у метамодерність, а не лише двох культурних кодів у метамодернізм, є глибший потенціал для створення сенсу, який це пропонує.
Потім у книжках закладено основу для розуміння нас самих і наших суспільств складним способом, який відповідає складності глобалізованого світу, в якому ми вже живемо. Андерсен стверджує, що, об’єднуючи як корінні, домодерні, сучасні, так і постмодерні культурні елементи, метамодерність забезпечує соціальні норми та моральну тканину для інтимності, духовності, релігії, науки та самодослідження, всього одночасно. Вона вважає це найкращим способом зміцнення місцевої, національної, континентальної та глобальної культурної спадщини серед усіх людей. У книжці стверджується, що метасучасність інклюзивніша, ніж просто культура, — що вона також може захистити економіку від Інтернету та експоненційних технологій, які руйнують поточні способи організації суспільства та управління людством. Таким чином, метамодерність, згідно з Андерсен, дозволить нам здійснювати формування сенсу на глибшому емоційному рівні та вищому інтелектуальному рівні порівняно з сьогоднішнім днем; це дозволить нам більш комплексне розуміння, яке може відповідати складності проблем, які нам потрібно вирішити.
Bildung Остання книжка Андерсен — «Більдунг: продовжувати зростати» (2020). Перша половина цієї книжки є скороченою версією «Нордичний секрет», друга половина містить як теоретичне дослідження того, чому і як фолькбільдунг вплинув на скандинавську молодь і суспільство 1860-х років, так і новий та більш стислий словниковий запас для роботи з більдунгом у 21 столітті.
Серед моделей, які використано як аналітичні інструменти у другій половині книжки, є культурні коди, досліджені в метамодерності, «Кола приналежності» та «Троянда освіти».
Модель «Кола приналежності» досліджує 10 кіл або сфер свідомості, приналежності, ідентичності, солідарності, совісті та почуття відповідальності. Десять кіл: 1: Я, 2: Сім'я 1 (де ми ростемо), 3: Групи однолітків, 4: Сім’я 2 (сім’я, яку ми створюємо самі), 5: Місцеві громади, 6: Нація та/або релігія, 7: Культурна зона, 8: Людство сьогодні, 9: Все життя на планеті зараз і 10: Життя як таке, зараз і в майбутньому. Кола 2-5 — це реальні спільноти, тоді як кола 6-10 — це те, що Бенедикт Андерсон назвав уявними спільнотами.
Bildung Rose Bildung Rose досліджує, як суспільства розвиваються, ростуть і стають складнішими в семи сферах: 1) виробництво; 2) технологія; 3) знання/наука; 4) етичність; 5) розповідь; 6) естетичність і 7) потужність. Оскільки нам потрібно зрозуміти наше суспільство, щоб процвітати, модель таким чином пов’язує наш внутрішній світ із суспільством. Розуміння відносин між собою та суспільством стає все більш вирішальним, оскільки суспільства стають все складнішими.
Що таке Bildung? У 2021 році Андерсен написала працю «Що таке Bildung і як він пов’язаний з ALE?» на підтримку проєкту Bildung, який фінансує Європейська асоціація освіти дорослих (EAEA) та Erasmus+ Key Action 2 (KA2). Проєкт належить до сектору навчання та освіти дорослих (ALE) і має європейський фокус. Його першим результатом був цей вичерпний документ, що пояснює концепцію bildung і як її можна ефективно використовувати в ALE. Хоча текст починається з короткого огляду історії та філософії bildung, його зміст переважно практичний. Спочатку в ньому пояснюється, чим bildung відрізняється від сьогоднішнього основного ALE. Далі, він робить концепцію bildung відчутною і застосовною для викладачів ALE, пояснюючи аспекти переданих знань і розуміння (ілюстровано на прикладі моделі «Bildung Rose»), непередаваних знань і розуміння, розширення почуття відповідальності (ілюстровано на прикладі моделі «Кіл приналежності») і розширення громадянських прав і можливостей, які його складають. Далі в тексті синтезовано чотири аспекти, він досліджує, який тип освіти потрібен Європі 21 століття, і, нарешті, пропонує підходи до розробки змісту та методів навчання в теперішніх програмах ALE.
Лібертизм Третя книжка Андерсен та центральна концепція серії «Нордичної метамодерної серії» — «Лібертизм: осмислення 21 століття», вийшла 2022 року. Лібертизм спирається на концепції інтеграції найкращих культурних кодів і систем цінностей людства в книжці «Метамодерність: сенс і надія в складному світі», а також на дослідженні людського потенціалу для емоційного та морального розвитку в книжці «Більдунг: продовжувати зростати», щоб викласти третій стовп: лібертизм. Андерсен представляє лібертизм як широку основу для розуміння сучасного, складного світу — його систем, ідеологій, потенціалів і небезпек — і конкретних видів свобод, необхідних людству, щоб зробити найкорисніший, значущий екзистенційний вибір, який воно може зробити в наступному столітті.