Ві́льям Пра́гер (; 23 травня 1903 — 17 березня 1980) — німецький та американський вчений-механік, що працював у галузі механіки деформівного твердого тіла.
Життєпис Вільям Прагер народився у Карлсруе (Німецька імперія) 23 травня 1903 року. Батько — Віллі Прагер (), мати — Гелен Кіммель (). Вищу освіту здобув у Дармштадтському технічному університеті за спеціальністю машинобудування, у 1925 році отримав диплом інженера. Того ж року одружився з Анною Гаєр ().
У 1926 році захистив у Дармштадтському технічному університеті докторську дисертацію і подальші два роки читав там лекції. У 1929 році Прагер став викладати в Геттінгенському університеті, де познайомився з Людвіґом Прандтлем. У 1932 році призначений професором технічної механіки Вищої технічної школи «Фрідеріціана» та директором Інституту механіки при цьому ж закладі, ставши на той час наймолодшим професором у Німеччині. Причиною такого раннього визнання був високий міжнародний науковий авторитет Прагера, який ґрунтувався на його багатьох наукових публікаціях та монографіях з прикладної математики
Після приходу до влади Гітлера Прагер через своє єврейське походження був звільнений з роботи. Він звернувся до суду, протестуючи проти свого звільнення, та виграв процес. Йому дозволили відновити свою викладацьку діяльність у Німеччині, проте він відмовився і в 1933 році емігрував з Німеччини до Туреччини, де став професором теоретичної механіки у Стамбульському університеті.
У Туреччині Прагер продовжив свої дослідження, публікуючи отримані результати німецькою, турецькою, французькою та англійською мовами. Англійську мову він вивчив за два роки та написав англійською підручники з нарисної геометрії та класичної механіки для студентів.
Після початку Другої світової війни, у 1940 році, Прагер отримав запрошення від Браунського університету (Провіденс, штат Род-Айленд) й вирішив емігрувати до США. У Браунському університеті Прагер зайнявся теорією пластичності та механікою ґрунтів, через це університет став «центром досліджень» з теорії пластичності у Сполучених Штатах.
У квітні 1943 року заснував «Щоквартальний журнал прикладної математики» («Quarterly of Applied Mathematics») та був його редактором до 1965 року.
У 1963 році Прагер покинув Браунівський університет (де згодом став почесним професором) і став консультантом в Цюриху в науково-дослідницькій лабораторії компанії IBM. З 1965 року він — професор прикладної механіки в Університеті Каліфорнії у Сан-Дієго. У 1973 році пішов у відставку й перебрався до Швейцарії. Помер у Цюриху 17 березня 1980 року.
Нагороди і звання У 1968 році Прагер став членом Національної академії наук СШАВільям Прагер на сайті Національної академії наук США, був також членом Національної інженерної академії США (1965)William Prager , Американської академії мистецтв і наук, Польської і Французької академій наук. Був нагороджений медаллю Тимошенка від Американського товариства інженерів-механіків (ASME) та медаллю Т. Кармана від (ASCE).
Мав низку почесних докторських ступенів (Льєзький університет, Університет Пуатьє, Міланський університет, Університет Ватерлоо (Онтаріо), Ганноверський університет, Браунський університет, Манчестерський університет, Вільний університет Брюсселя, Штутгартський університет).
Вшанування пам'яті У 1983 році Товариство технічних наук заснувало медаль Вільяма Прагера як відзнаку досягнень у механіці деформівного твердого тіла.
Бібліографія , 1926, dissertation (with K. Hohenemser), 1933 , 1937
Prager, William (1961). Introduction to Mechanics of Continua. Ginn and Company.
Див. також Критерій плинності Друкера — Прагера
Примітки
Посилання
History of the Division Applied Mathematics (англ.) Фото ASME. IN MEMORIAM. William Prager (1903—1980)