Бутович Григорій Іванович

Бутович Григорій Іванович (≈1718, м.Зіньків - ≈1790) - представник козацького старшинського роду Бутовичів-Базилевичів Зіньківської сотні Гадяцького полку Війська Запорізького, засновник сіл Лозуватка (нині Гаївка Кропивницького району) та Сугаклея (нині Миколаївка Кропивницького району).

Родина Дід Бутко (Бутович) Ілько Павлович (1662-1716), сотник Зіньківський (1680, 1-а Зіньківська сотня Полтавського полку), (1690, 2-а Зіньківська сотня Гадяцького полку).

Батько Бутович (Бутович-Базилевич) Іван Ількович - значковий товариш 1-ої Зіньковської сотні Гадяцького полку Війська Запорізького (з 1725 до 1736).

Брати: Бутовичі Михайло (нар.1721-), Лук'ян, Іван, Федір (нар.1731-).

Діти: Бутович Марія, Бутович Тимофій, Бутович (у шлюбі Різанова) Явдоха (1770-11.04.1833).Потомство Ильи Бутовича. (Бутовичи-Базилевичи) С.139-150 // Вадим Львович Модзалевский. "Малороссийский родословник". Том 1 (С.1-291). А – Д. Киев. Типография Т-ва Г. Л. Фронцкевича и К°. Крещатик № 42. 1908.

Кар'єра - з 1748 р. на службі у Війську Запорізькому; з 1748 р. військове звання: військовий товариш;

- 1754-1764 р. – полковий суддя Новослобідського козацького полку з центром у фортеці святої Єлизавети (нині у місті Кропивницький).

- 25 березня (5 квітня) 1771 р. – військове звання: прем’єр-майор;

- 26 березня (6 квітня) 1771 р. – військове звання: прем’єр-майор у відставці;

- учасник Росі́йсько-туре́цької війни 1768—1774 років;

- прем’єр-майор Єлисаветградського пікінерного полку (1776); у 1786 г. – прем’єр-майор Єлисаветградського пікінерного полку, але відлучився далеко.

Заснування Миколаївки За планом розподілу земель від 1758 року угіддя Бутовича позначені при балках у верхів’ях Сугоклії Кам’януватій.Межовий план розподілу земель при фортеці Святої Єлизавети від 24 липня 1758 року // Пивовар А.В. Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Сербії: в документах середини XVIII століття. – К.: Академперіодика, 2003. – 336с. – С.296

На січень 1774 року у верхів'ї Сугоклії Кам'януватої числяться два наділи - майора Григорія Івановича Бутовича на роту і рангових 8 дворів і 240 десятин та його сина Тимофія Бутовича під слободу 24 дворів і 720 десятин.Пояснення земельних відводів за примітками до карти Єлисаветградської провінції 1774 року // Пивовар А.В. Деякі відомості з історії роздачі земель у Єлисаветградській провінції. // Інгульський степ. Збірник. Випуск ІІІ / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с. – С.58

На 1812 рік у сільці Сугаклія майора Григорія Бутовича на землі у 1710 десятин мешкали 164 жителя, а назву було змінено на ТимофіївкуВедомость Елисаветградского уезда Грузчанской волости о владельцах и их селениях, кои по планам и ведомостям до 6-й ревизии числились учиненна июня дня 1812 года (ДАКрО, ф.490, спр.446, арк.34-39) // Відомості про поміщицькі поселення Єлисаветградського повіту за підсумками 6-ї ревізії населення: 1811-1812 роки. Жахалова Н.В., Пивовар А.В. С.364-382 // Інгульський степ. Збірник. Вип. ІІІ. - 2018 - С.370, в честь – Тимофія Григоровича. Скоріш за все, близько 1820-го року, цю землю купує дворянин Микола Іванович Кардашевич й саме за його іменем та прізвищем з часом село стали називати Кардашеве. Оскільки Миколайовок у повіті було чимало, то друга назва – Кардашеве часто використовувалася в документах і як офіційна.Іващенко Ю.О. Церковно-приходське життя в селі Миколаївці (Кардашеве) Єлисаветградського повіту // Інгульський степ. Збірник. Вип. IV. / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2019. – 500 с. – С.455 Нині на землях Бутовичів розміщений і Хутір Надія, заснований Іваном Тобілевичем (Карпенком-Карим).

Заснування Гаївки - 7 (18) листопада 1767 року відведено майору Бутовичу 1000 десятин під вівчарні та кінські заводи в 20-й роті Аджамській Єлисаветградського пікінерного полку.Відомість про землі, відмежовані в Єлисаветградській провінції під вівчарні та кінські заводи станом на січень 1774 року (НА ІІУ, ф. 1, оп. 2, спр. 144, арк. 97-98 (АТУГМ, звязка IV, № 486). Копія) // Пивовар А.В. Деякі відомості з історії роздачі земель у Єлисаветградській провінції. // Інгульський степ. Збірник. Випуск ІІІ / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с. – С.41-42 1767 року слобода Бутовича на правому березі річки Лозуватка входить до Аджамської земельної округи Єлисаветградського пікінерного полку Єлисаветградської провінції.Німецькомовна копія карти Єлисаветградської провінції 1767 року (Carte des neurusischen Gouvernements und dessen sogenanten Elisabethgradskoy provintz (KBK 1212-0-1820/1) // Пивовар А.В. Про план зведення Єлисаветградської провінції 1766 року та його наслідки. // Інгульський степ. Збірник. Вип.VI / Упорядник В.А. Сердюк. – К., Ярославів Вал, 2021 – С. 24

- 21 січня (1 лютого) 1769 року татари спалили двори в слободі майора Бутовича.Карта Новороссийской губернии Елисаветской провинции с показанием близлежащих польских и турецких границ, а также округов Черного и Жолтого гусарских и пикинерного полков и Запорожских земель 1769 року // BCr, № 110/13 (197,5 х 65,5) // Пивовар А.В. Про план зведення Єлисаветградської провінції 1766 року та його наслідки. // Інгульський степ. Збірник. Вип.VI / Упорядник В.А. Сердюк. – К., Ярославів Вал, 2021 – С. 33

- Влітку 1774 року запорожці вивели мешканців Лозуватки Бутовича на Запоріжжя.Історія міст і сіл Кіровоградської області. - К.: КДЛУ, 1996. - С.25-27

- З Лозуватки (Бутовича/Різанова) походить родина українських меценатів ХІХ століття Різанових. Різанов Андрій Романович онук Бутовича Григорія Івановича.Доценко В.О. Гаївка // Історія сіл Кіровоградського району / Авт. кол.; під заг. ред. Ю.С.Митрофаненка. - Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2017. - 196с. - С.60

- У часи столипінських реформ на землях Лозуватки утворилися спілки хуторян. До однієї з них, до Гаївки, у 1950 році приєднали Лозуватку.ДАКО: ф.Р-293, оп.5, спр.171, арк.104; ДАКО: ф.Р-3986, оп.1, спр.26, арк.3-4

- З 2006 року одна з вулиць Гаївки зветься "вулиця Лозуватка" в пам'ять про першоназву села Гаївки.

Примітки

Джерела Потомство Ильи Бутовича. (Бутовичи-Базилевичи) С.139-150 // Вадим Львович Модзалевский. "Малороссийский родословник". Том 1 (С.1-291). А – Д. Киев. Типография Т-ва Г. Л. Фронцкевича и К°. Крещатик № 42. 1908.

Григорий Иванович Бутович. Запис:1314055 // https://uk.rodovid.org/wk/Запис:1314062

Потомство Ильи Бутовича. (Бутовичи-Базилевичи) С.139-150 // Вадим Львович Модзалевский. "Малороссийский родословник". Том 1 (С.1-291). А – Д. Киев. Типография Т-ва Г. Л. Фронцкевича и К°. Крещатик № 42. 1908.

Григорий Иванович Бутович. Запис:1314055 // https://uk.rodovid.org/wk/Запис:1314062

Бутович Григорій Іванович

Źródło i licencja