Генрик Неводнічанський (пол. Henryk Niewodniczański; 10 грудня 1900, Вільно, Російська імперія — 20 грудня 1968, Краків, Польща) — польський фізик, засновник Краківського центру ядерної фізики, професор Ягеллонського університету, дослідник в галузі атомної, ядерної та молекулярної фізики.
Біографія
Ранні роки та освіта Народився у Вільно (тепер Вільнюс, Литва) у родині Віктора Неводнічанського, фізика та інженера. Освіту здобував у гімназіях Рильська, Брянська, а після повернення до Вільно — в гімназії ім. Зигмунда Августа, яку закінчив у 1920 році з відзнакою. Як гімназист, брав участь у боротьбі проти більшовиків у лавах артилерійського підрозділу Польських легіонів.
Навчався в Університеті Стефана Баторія у Вільнюсі, де у 1924 році здобув ступінь бакалавра, а в червні 1926 року — докторський ступінь. У 1927 році отримав стипендію для навчання у Тюбінгенському університеті (Німеччина), де працював під керівництвом відомого фізика Вальтера Герлаха. У 1932 році в Університеті Стефана Баторія здобув ступінь габілітованого доктора.
У 1934 році отримав стипендію Фонду Рокфеллера для стажування у Кембриджському університеті, де працював у Королівській Мондській лабораторії під керівництвом Ернеста Резерфорда — відкривача атомного ядра. Згодом перейшов до Кавендішської лабораторії, яку також очолював Резерфорд.
В 1937 році очолив кафедру фізики у Познанському університеті, а в червні 1939 року повернувся до Вільнюса, де був призначений професором кафедри експериментальної фізики. Після завершення Другої світової війни, у 1945 році, викладав у Новому університеті та Політехнічному інституті у Вроцлаві, а також в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.
У вересні 1946 року став професором Ягеллонського університету в Кракові, де розвивав дослідницьку і викладацьку діяльність у галузі експериментальної фізики. З часом очолив усі фізичні кафедри, які згодом увійшли до складу Інституту фізики Ягеллонського університету. З ініціативи професора Неводнічанського було збудовано невеликий циклотрон C-48.
Незважаючи на труднощі, йому вдалося отримати дозвіл влади на встановлення в Кракові циклотрону У-120, придбаного в СРСР. Цей циклотрон став основою для створення Центру ядерної фізики Польської академії наук, заснованого ним у 1952 році. У 1955 році цей центр став філією Інституту ядерних досліджень ПАН зі штаб-квартирою у краківському районі Броновіце. У 1960 році його було перетворено на Інститут ядерної фізики ПАН, який з 1988 року носить ім'я Генрика Неводнічанського.
Його наукові дослідження охоплювали атомну оптику (зокрема відкриття дипольного магнітного випромінювання у спектрі парів свинцю), ядерну фізику (розсіювання дейтронів, реакції «відривання», ефект «глорії») та спектроскопію з використанням прискорювачів.
Автор понад 130 наукових публікацій. У 1951—1953 роках обіймав посаду проректора Ягеллонського університету.
Виховав багато поколінь польських фізиків, серед яких — понад 40 докторів наук. Сформував наукову школу, визначив напрями досліджень, започаткував міжнародну співпрацю, зокрема з Об'єднаним інститутом ядерних досліджень у Дубні, де був членом Наукової ради. За його ініціативою в ОІЯД створено Лабораторію ядерних проблем і Відділ ядерної спектроскопії та радіохімії.
Наукові досягнення Досліджував:
атомну оптику (відкрив дипольне магнітне випромінювання у спектрі парів свинцю), ядерну фізику (розсіювання дейтронів, реакції «стрипінгу», ефект «глорії»), спектроскопію на пучках прискорювачів.
Автор понад 130 наукових публікацій. Сформував школу фізиків, підготував 40 докторів наук.
Громадська та наукова діяльність Член численних наукових товариств:
Польська академія наук (від 1952), член Президії (з 1960), Польська академія умінь (від 1947), Польське фізичне товариство, Французьке, італійське, американське фізичні товариства, Комітети PAN з фізики, астрономії, з питань мирного використання ядерної енергії, Товариства друзів науки у Вільнюсі (1932), Товариства друзів науки в Познані (1937), Варшавського наукового товариства (від 1951), Польської академії наук (від 1952, з 1960 — член Президії).
Брав участь у роботі Комітету з фізики, Комітету з астрономії та Комітету з мирного використання ядерної енергії ПАН.
Відзнаки Премія президента Ігнація Мосціцького,
Командорський хрест із зіркою Ордена Відродження Польщі.
Пам'ять
У 1988 році Інститут ядерної фізики в Кракові було названо на його честь. Його ім'я носить одна з вулиць у Кракові-СвошовіцахProfesor Henryk Niewodniczański.
Примітки