Ігор Петрович Русий ( 25 травня 1965, селище Антоніни Красилівського району Хмельницька область — 29 травня 2022) — Учитель, наставник, педагог-дослідник, краєзнавець, активний громадський діяч, патріот, доброволець (ЗСУ).
Родина Народився 2 травня 1965 року. Його батько, Петро Федорович, працював завідувачем господарства в Антонінській спеціалізованій школі. Мати, Ганна Петрівна, завідувала фельдшерсько-акушерським пунктом у селі Зелена, працювала акушеркою у поліклініці в Антонінах.
Дружина - Тетяна Василівна, обіймає посаду директора Пасічнянського ліцею імені Ігоря Русого. Двоє синів Ярослав та Олег.
Освіта
Антонінська середня школа (1982). Кам'янець-Подільський державний педагогічний інститут ім. В.П. Затонського, історичний факультет (1990). Київський центральний інститут післядипломної педагогічної освіти при НАПН України, спеціальність «Менеджмент організацій» кваліфікація магістр менеджменту (2002).
Трудова діяльність
Піонервожатий Свою професійну діяльність Ігор Петрович розпочав на посаді піонервожатого в Антонінській школі.
Педагогічна діяльність У 1988 році розпочав педагогічну діяльність на посаді вчителя історії Пасічнянської середньої школи. На базі закладу організував творчу студію «Експеримент», діяльність якої була спрямована на навчання основ журналістики та створення тематичних радіопередач.
З метою всебічного розвитку учнівської молоді та залучення її до благодійності, Ігор Петрович Русий розробив і реалізував проєкт дитячої громадської організації (ДГО) «Гарт». Організація була офіційно зареєстрована 20 лютого 1996 року. Отримавши статус обласної, вона об'єднала вихованців та педагогів із різних навчальних закладів. Діяльність ДГО «Гарт» включала проведення походів, екскурсій, благодійних акцій та співпрацю з телебаченням.
У 2001 році організація «Гарт» стала номінантом другої обласної молодіжної мистецької акції «Подільський оскар 2001» у номінації «Молодіжна громадська організація року».
У 1997 році Ігоря Петровича було призначено директором Пасічнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. На цій посаді він ініціював розробку та реалізацію проєкту «Обдарована дитина», спрямованого на підтримку учнів із високими досягненнями у навчанні та спорті. У рамках проєкту, спільно з місцевим дослідним господарством, запроваджено грошове преміювання видатних учнів, а також розпочато випуск шкільного вісника «Обдарована дитина».
У 2001 році створює заклад нового типу — Пасічнянський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, агротехнологічний ліцей», розробляє і реалізовує проєкт «Безперервна освіта. Дистанційне навчання». Уперше в Україні у 2002 р. на базі Пасічнянського НВК відкрито локальний пункт дистанційної освіти від Хмельницького національного університету, який надає можливість здобути вищу освіту для випускників школи, людям з обмеженими можливостями, жителям села, нашого та сусідніх районів за 14-ма спеціальностями. Центр успішно функціонує до 2021 р.
Керівник налагоджує зв'язки з вищою школою: було підписано договори про співпрацю та відкрито підготовчі курси для вступу у вищі навчальні заклади.
Уперше на базі сільського закладу проводяться міжнародні науково-практичні конференції за сприяння Хмельницької обласної державної адміністрації, Українського інституту міжнародних відносин.
Проводиться форум «Співдружність, перевірена часом», у заклад приїздять ректори та представники вузів із Хмельницького, Кам'янця-Подільського, Львова, підписуються договори про співпрацю, закладається «Сад співдружності». Учні Пасічнянського НВК та інших закладів району мають можливість у стінах школи отримати свою першу професію: «Оператор комп'ютерного набору» та «Шофер».
За наполегливої ініціативи Ігоря Петровича у 2003 році реалізувався проєкт «Рейтингова система», що дає можливість справедливого підходу до оцінки роботи педагогів. З 2004 року реалізується проєкт «Музейна педагогіка» і «Музей знатних земляків», а пізніше «Музей села Пасічна». Уперше, як засіб мотивації людей, які сприяють розвитку школи, їх вшанування у 2005 р. реалізується проєкт «Почесний вчитель Пасічнянського НВК».
Ігорем Петровичем запроваджено відзначення ювілеїв школи: 135, 145, 150 рр. У 2006 р. заклад стає лауреатом Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України» у номінації «Школа — соціокультурний центр села».
Метою Ігоря Петровича Русого було створити заклад, що надихав би учнів на успіх, впроваджував нові ідеї та вирізнявся серед інших шкіл району, області й України. Учні брали участь у Всеукраїнських фестивалях «Ліхтарики миру» в Донецьку, Києві, Хмельницькому, стали колективними членами Асоціації клубів дитячої дипломатії. Через діяльність СПОХ більше 60 учнів мали змогу безкоштовно відпочивати і навчатися у Всеукраїнському дитячому центрі «Молода гвардія». Пам'ятною була участь у київській телепередачі «Ми родом з дитинства».
Начальник відділу освіти Успіхи Ігоря Петровича на посаді директора школи не залишилися непоміченими, і в 2006 році його призначили начальником Старосинявського районного відділу освіти. У жовтні 2010 року він залишив посаду начальника Старосинявського районного відділу освіти.
Голова РДА У 2015 році випала ще одна нагода працювати на розвиток держави та Старосинявського району (Старосинявський район) — цього разу вже як голова районної державної адміністрації. Він обіймав цю посаду до 2018 року.
Серед основних досягнень цього періоду:
співпрацював з громадськими організаціями у районі «Патріот України», «Гарт», Спілкою ветеранів Афганістану, газетою «Колос»; у 2017 році ініціював проведення науково-краєзнавчої експедиції «Історико — культурна спадщина Хмельниччини: проблеми збереження»; організував зустріч та спілкування з учасниками потягу єднання «Труханівська Січ»; у серії «Славетна Старосинявщина», за ініціативи та безпосереднього авторства Ігоря Петровича, видрукувано книгу «Старосинявщина в історії та документах» у 2-х частинах.
Міжнародні проєкти Мрія Ігоря Петровича — розширити рамки спілкування до міжнародного рівня.
Першою ластівкою у 1998 році була зустріч і спілкування із педагогами із США, які завітали у заклад за програмою «За мир і взаєморозуміння».
З 2006 року розпочинається робота з Корпусом Миру США в Україні. Першочергове завдання — удосконалення знань з англійської мови серед учнів та дорослих. Цьому передує пошук та облаштування житла для волонтерів.
2008—2010 рр. у закладі працює волонтер Корпусу Миру Джін Ріплі. 2011—2013 — волонтер Джін Парк. 2009, 2010, 2012, 2013 рр. — у літній період функціонують мовні табори для учнів за участю інших волонтерів Корпусу Миру.
Учні школи стають учасниками Програми обміну майбутніх лідерів «FLEX».
У рамках Міжнародного проєкту розроблено і реалізується ще два проєкти: «Кабінет англійської мови» та «Сила. Краса. Здоров'я». 20 листопада 2015 року у заклад прибув новопризначений директор Корпусу Миру США в Україні Дені Ростам, щоб обговорити перспективи співпраці.
За його ініціативи і безпосередньої участі було:
створено на базі Пилявської ЗОШ І-ІІІ ступенів школу козацького гарту; впроваджено вперше на теренах Хмельниччини освітянсько-молодіжний проєкт «Стежками козацької звитяги»; запроваджено щорічне таборування на полі Пилявецької битви у рамках освітньо-молодіжного проєкту «Стежками козацької звитяги»; розроблено і впроваджено акцію з підтримки здібних та обдарованих дітей району «VIVAT», яка на сьогодні носить ім'я Ігоря Русого; вшановуючи вклад в освітянську справу попередників, запроваджено щорічну премію ім. Дениса Мельника для нагородження творчих педагогічних працівників району; започатковано випуск інформаційного бюлетеня Старосинявського районного відділу освіти, громадської ради відділу «Освіта Старосинявщини»; видано збірник учнівських робіт «Плаче свічка, стікає по серцю…» та книги спогадів про трагічні сторінки історії «Віче скорботи», «Пилявеччина: погляд крізь віки», за редакцією І. П. Русого; створено три освітні округи Старосинявського району; організовано з творчими вчителями району розробку програм елективних курсів, які затверджує МОН; проводяться третя, п'ята, сьома міжнародні науково-практичні конференції за сприяння Хмельницької обласної адміністрації, Українського інституту міжнародних відносин;
Незмінний тренер Спорт був у житті Ігоря Петровича з самого дитинства. Ідея облаштувати тренажерний зал у селі була справжнім викликом для молодого вчителя. Тому разом із групою юнаків він розчистив спортзал у приміщенні старої школі та почав обладнувати його для занять спортом.
У 1989 році відкрився спортивний клуб «Самсон». Кандидат у майстри спорту, Русий Ігор Петрович протягом усього часу (33 роки) залишався незмінним тренером, 26 років — на безоплатній основі. Особисто підготував 7 КМС, тричі юнацька команда спортклубу ставала чемпіоном Хмельницької області, брали участь у республіканських змаганнях.
Розроблено і реалізовано Міжнародний проєкт «Сила. Краса. Здоров'я» під час роботи волонтера Корпусу Миру США у навчальному закладі міс Джін Йонг Парк. У 2014 році співпали дві події: відкриття сучасного оздоровчого центру та 25 років від заснування спортклубу «Самсон». На урочистості запрошено відомих спортсменів-випускників школи, вихованців спортклубу. Відбулася презентація книги «Шлях довжиною в чверть століття» Русого Ігоря Петровича, тренера спортклубу, що стало своєрідним підсумком діяльності.
Завдяки ініціативі Ігоря Петровича, щорічно у Пасічнянському ліцеї відбувався турнір з силового триборства, приурочений пам'яті вихованця спортклубу «Самсон» Вадима Шалатовського, який загинув у російсько-українській війні під час виходу з Іловайського котла.
Громадська діяльність Працюючи вчителем історії, він пояснював учням: любити рідний край, Україну, бути її патріотом — неможливо без знання минулого, адже справжня любов народжується через розуміння.
І. П. Русий — керівник шкільного краєзнавчого гуртка, член Національної спілки краєзнавців України, дійсний член Центру дослідження «Поділля». З 2021 року — «Почесний краєзнавець Хмельниччини» — звання, яким він щиро пишався.
Важливим елементом навчання краєзнавству в Пасічнянській школі стало залучення дітей до справжніх археологічних досліджень. Гуртківці-краєзнавці з великим захопленням вирушають у дво- та триденні походи до літописного Губина, де разом зі студентами та викладачами Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка беруть участь у археологічних розкопках.
Важливим напрямком розвитку краєзнавства в школі став розроблений ним проєкт «Музейна педагогіка», який знайшов своє практичне втілення у відкритому в грудні 2004 року в приміщенні школи «Музеї знатних земляків».
Ігор Петрович виношував думку про створення музею села Пасічна. Ідею підтримав і допоміг втілити в життя на той час директор ДП ДГ «Пасічна» В. П. Таєнчук. У 2012 році був відкритий «Музей села Пасічна».
За ініціативи Ігоря Петровича та підтримки науковців у селі Пасічна протягом трьох років проводяться Всеукраїнські археологічні розкопки. Було відкрито і досліджено Черняхівське поселення ІІ-V століть н. е.
Як історик і краєзнавець, Ігор Петрович відчував велику вдячність і водночас персональну відповідальність перед рідними Антонінами. У 2006 році Ігор Петрович став співзасновником та керівником організації «Антонінський край». Результатом роботи організації стало проведення триденної Міжнародної науково-практичної конференції «Антонінський край у просторі і часі», видання двотомника матеріалів конференції та створення музею, на відкритті якого були присутні гості з-за кордону, зокрема нащадки Потоцьких.