Микола Анатолійович Лупинос (19 грудня 1991, Сатанівка, нині — Уманський район, Черкаська область — 4 вересня 2024, Дніпро) — український військовик, головний сержант Збройних сил України, кавалер ордену «За мужність» III ступеня
Життєпис Народився 19 грудня 1991 року у селі Сатанівка (нині — Уманського району) на ЧеркащиніМонастирищина пам'ятає. Роковини загибелі Героя Миколи Лупиноса в родині визначного політичного діяча-УНСОвця, дисидента і політв'язня радянських часів Анатолія Лупиноса. Навчався у Київському військовому училищі імені Івана Богуна, брав активну участь у параді військ з нагоди 17-ї річниці незалежності України. Закінчив Уманський педагогічний інститут, здобувши фах вчителя математики та інформатики.
Активіст УНА-УНСО. Працював журналістом та фотовідеооператором репортажної зйомки. Мав свій власний ютюбканал «Про Вибори».
Під час Революції гідності разом із братом Іваном вирушив до навчального центру, де формувалося добровольче угруповання УНСО. З 2015 року підписав контракт із ЗСУ та навчився на мінометника. Воював у Луганській та Донецькій областях.
Останні роки проживав із родиною в місті Ладижині на Вінниччині.
Наприкінці 2023 року отримав поранення руки, проходив реабілітацію в Києві. Головний сержант 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», 56 ОМПБр .
Отримав поранення 24 серпня 2024 року в ході бойових дій біля міста Часів Яр Бахмутського району Донецької області. 4 вересня 2024 помер в лікарні в місті Дніпро.
Нагороди «Хрест Розвідника» 131 ОРБ відзнака «За мужність і вірність» ОМПБ «Сармат 21» відзнака-медаль «За особливу службу» медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ-КП) нагрудний знак «За участь у бойових діях УНСО» II ступеня нагрудний знак «Учасник АТО» орден «За мужність» III ступеня (2025, посмертно).
Примітки
Джерела Монастирищина пам'ятає. Роковини загибелі Героя Миколи Лупиноса