Аллан Голдсворт (; , , , — , , )Brandle, Lars (17 April 2017). «Musicians React to Allan Holdsworth's Death». Billboard. Retrieved 17 April 2017. — британський джазовий та рок-гітарист, скрипаль та композитор. Він брав участь у роботі з численними гуртами, включаючи Soft Machine, U.K., The Tony Williams Lifetime, Pierre Moerlen's Gong та Bruford, а також займався сольною діяльністю.
Голдсворт був відомий своїм езотеричним та ідіосинкратичним використанням передових концепцій музичної теорії, особливо стосовно мелодії та гармонії. Його музика охоплює широкий спектр складних акордових прогресій, часто використовуючи незвичайні форми акордів абстрактним чином, виходячи з його розуміння «акордових гам», та складні імпровізовані соло, часто через змінні тональні центри. Він використовував безліч гам, часто похідних від таких, як лідійська, зменшена, гармонійна мажорна, доповнена, цілотонна, хроматична та альтерована гами, серед інших, що часто призводило до непередбачуваного та дисонансного «зовнішнього» звуку. Його унікальна техніка легато-соло випливала з його початкового бажання грати на саксофоні. Не маючи змоги його собі дозволити, він прагнув використовувати гітару для створення аналогічно плавних ліній нот. Він також став асоціюватися з грою на ранній формі гітарного синтезатора під назвою SynthAxe, компанію, яку він схвалив у 1980-х роках.
Голдсворта називають одним із тих, хто мав вплив на нього, багатьма рок-, метал- та джазовими гітаристами, як-от Едді Ван ГаленObrecht, Jas (April 1980). «Young Wizard of Power Rock» . Guitar Player. NewBay Media. Retrieved 30 March 2015., Джо СатріаніBrown, Pete (2007). «3 Questions — Joe Satriani». The Punch-In. TrueFire. Retrieved 30 March 2015., Ґреґ ГоуBurk, Greg (10 July 2008). «Record review and artist interview: Greg Howe.». MetalJazz. Retrieved 30 March 2015., Шон ЛейнHallebeek, Richard (March–April 2001). «Shawn Lane + lesson» . richardhallebeek.com. Retrieved 30 March 2015., Річі КотценHallebeek, Richard (19 March 2002). «Richie Kotzen» . richardhallebeek.com. Retrieved 30 March 2015., Джон Петруччі«Biography». johnpetrucci.com. Retrieved 30 March 2015., Алекс ЛайфсонGuitar World Staff (12 January 2012). «Alex Lifeson and Geddy Lee of Rush Choose 22 Songs That Inspired Them Most» . Guitar Player. NewBay Media. Retrieved 30 March 2015., Milkowski, Bill (1 February 2010). «Kurt Rosenwinkel». Guitar Player. NewBay Media. Retrieved 30 March 2015., Інгві МальмстінRosen, Steven (late 1995/early 1996). «Rock Chronicles. 1990s: Yngwie Malmsteen» . Ultimate Guitar Archive. Retrieved 30 March 2015., Edwards, Owen (4 March 2008). «Michael Romeo Interview — A Perfect Symphony Part One: 1970's to 2000.» . All Out Guitar. Retrieved 30 March 2015., Тай Тейбор, Фредрік Тордендал«Metal Update, Meshuggah Interview». Retrieved on 6 January 2021., Даніель Монґрейн, Джон Фрушанте, Том Морелло«Tom Morello: The Song That Inspired Me to Think Outside the Box as a Guitarist». Ultimate Guitar Archive. 2 January 2017. Retrieved 12 January 2017., Тосін АбасіBosso, Joe (31 March 2014). «Animals As Leaders' Tosin Abasi: 10 essential guitar albums». MusicRadar. Future plc. Retrieved 25 July 2024. та https://m.youtube.com/watch?v=Xf3w9kUZSYY. Френк Заппа колись назвав його «одним із найцікавіших гітаристів на планеті»Goldwasser, Noë (April 1987). «Zappa's Inferno». Guitar World. NewBay Media. Retrieved 4 June 2018., а Роббен Форд сказав:Я думаю, що Аллан Голдсворт — це Джон Колтрейн гітари. Не думаю, що хтось може зробити з гітарою стільки, скільки Аллан ГолдсвортCharupakorn, Joe (August 2009). «Robben Ford: Soul Tones» (PDF). Guitar Edge. Retrieved 14 July 2016..
Раннє життя Голдсворт народився в Бредфорді, де його виховували бабуся і дідусь по материнській лінії, Сем та Елсі Голдсворт. Він виріс у будинку на Прістман-стріт і навчався у сусідній середній школі на Драммонд-стріт. Сем Голдсворт був джазовим піаністом, який раніше переїхав до Лондона, щоб продовжити музичну кар'єру, але зрештою повернувся до Бредфорда. Голдсворт отримав свою першу гітару у віці 17 років, а початкові музичні уроки йому давав його дід. Його професійна кар'єра розпочалася, коли він приєднався до гурту Glen South Band, який виступав у клубах Mecca по всій Північній Англії.
Кар'єра звукозапису
Початок кар'єри та 1970-ті роки
Голдсворт вперше записав власний альбом у 1969 році з гуртом під назвою (пізніше перевиданий під назвою гурту «Allan Holdsworth & Friends»). У 1971 році він приєднався до Sunship, імпровізаційного гурту, до складу якого входили клавішник Алан Говен, майбутній перкусіоніст King Crimson та басист Лорі Бейкер. Вони грали наживо, але так і не випустили жодного записаного матеріалуPrasad, Anil (15 January 1993). «Creating imaginary backdrops». Innerviews. Retrieved 30 March 2015.. Далі був короткий період роботи з джаз-рок-гуртом , з яким Голдсворт грав на їхньому альбомі 1972 року Belladonna; також із прогресивним рок-гуртом на їхньому однойменному першому студійному альбомі 1973 рокуPrasad, Anil (2008). «Harnessing momentum». Innerviews. Retrieved 30 March 2015.. Його гру також можна почути на концерті BBC Radio того ж року, який вийшов через кілька десятиліть, у 2005 році, як частина Under the Blossom: The Anthology — збірки Tempest, найбільш відомої завдяки пісні «Gorgon». Існує міський міф, який частково поширює співак Донован, що Голдсворт грав соло фузтон у хіті Донована 1968 року «Hurdy Gurdy Man», але насправді це соло виконав Алан Паркер.«Clem Cattini — Drummer On 45 Number 1 Hit Singles». coda-uk.co.uk. 29 August 2003. Retrieved 3 May 2017.«Email from John Paul Jones to Clem Cattini». coda-uk.co.uk. 29 August 2003. Retrieved 3 May 2017.
Протягом середини десятиліття Голдсворт працював з різними відомими виконавцями прогресивного року та джаз-ф'южну, включаючи Soft Machine (Bundles та Land of Cockayne), The New Tony Williams Lifetime (Believe It та Million Dollar Legs), Pierre Moerlen's Gong (Gazeuse!, Expresso II та Time is the Key) та Jean-Luc Ponty (Enigmatic Ocean), цей досвід він цінував, особливо час, проведений з ударником Тоні ВільямсомBrinn, David (10 November 2010). «Fusion, rock and something else». The Jerusalem Post. Retrieved 30 March 2015.. У 1976 році відбулося перше з численних розчарувань Голдсворта в музичній індустрії, коли лейбл CTI Records випустив запис того, що Голдсворт вважав репетиційною сесією, як офіційний студійний альбом «Velvet Darkness». Це розлютило Голдсворта, який десятиліття потому сказав, що він все ще сильно ненавидить альбом і хотів би, щоб він ніколи не був оприлюднений.
У 1977 році ударник та перший учасник гурту Yes Білл Бруфорд запросив Голдсворта зіграти на його дебютному альбомі Feels Good to Me (випущеному в січні 1978 року). Невдовзі після цього Бруфорд створив прогресивний рок-супергурт U.K. з клавішником/скрипалем Едді Джобсоном та басистом Джоном Веттоном; Голдсворта запросили за рекомендацією Бруфорда. Незважаючи на те, що він добре ладнав з ними особисто та насолоджувався записом їхнього однойменного альбому 1978 року, Голдсворт стверджує, що він «ненавидів» час, проведений з гуртомNewton, Steve (13 November 2013). «30 years ago today: Van Halen-praised guitar phenom Allan Holdsworth plays Vancouver's Soft Rock Cafe». The Georgia Straight. Retrieved 30 March 2015., і що це було «жахливо» через численні музичні розбіжності під час туру, зокрема бажання Джобсона та Веттона, щоб Голдсворт грав свої соло за організованою структурою на кожному концерті, проти чого він категорично заперечував.
Хоча U.K. продовжував працювати з різними музикантами, Бруфорд повернувся до основного складу свого сольного гурту, який тепер мав назву просто Bruford, а Голдсворта залишили гітаристом. Їхній другий альбом, One of a Kind, вийшов у 1979 році та містив значний внесок Голдсворта, але на той момент він захотів реалізувати власні музичні прагнення та невдовзі покинув гурт, хоча й з деяким небажанням«Bio & History» . therealallanholdsworth.com. Retrieved 30 March 2015..
1980-ті роки Першою значною співпрацею Голдсворта став альбом Sunbird джазового піаніста Ґордона Бека 1979 року. Їхній перший спільний реліз The Things You See вийшов у 1980 році і був значною мірою схожим проєктом, але без ударних та бас-гітари. Невдовзі після цього Голдсворт об'єднався з ударником Ґері Гасбендом та басистом Полом Кармайклом у тріо, яке стало відомим як False Alarm. Це був перший виступ Голдсворта як лідера гурту, і після придбання колишнього вокаліста Tempest Пола Вільямса гурт було перейменовано на I.O.U. Їхній дебютний однойменний альбом був випущений незалежно в 1982 році, а потім перевиданий у широкому загалі на лейблі Enigma Records у 1985 роціMycock, Martin (March 1990). «Allan Holdsworth: In the 80's». Facelift (3). Retrieved 30 March 2015..
Відразу після виходу альбому I.O.U. гітарист Едді Ван Гален звернув увагу на Голдсворта виконавчого директора Warner Bros. Records Мо Остіна. Ван Гален раніше захоплено відгукувався про Голдсворта у випуску журналу Guitar Player за 1980 рік, кажучи: «Цей хлопець крутий! Він фантастичний; я його люблю», і що Голдсворт був «найкращим, на мою думку». Крім того, в інтерв'ю журналу Guitar World 1981 року він сказав: «Для мене Аллан Голдсворт — номер один»Stix, John (January 1981). «Eddie Van Halen Opens Up in his First Guitar World Interview From 1981, Part 2». Guitar World. NewBay Media. Retrieved 30 March 2015..
Це призвело до випуску Warner Bros. міні-альбому Road Games у 1983 році. Його продюсував давній виконавчий продюсер Van Halen Тед Темплман, і він отримав номінацію на найкраще інструментальне рок-виконання на церемонії вручення премії Ґреммі 1984 року. Однак Голдсворт не любив Road Games через творчі розбіжності з Темплманом. Колишній вокаліст гурту Cream Джек Брюс заспівав у альбомі Road Games (Голдсворт і Брюс грали разом з Біллі Кобемом, Дідьє Локвудом та Девідом Сансіусом під назвою A Gathering of Minds у Монтре в 1982 році), тоді як пізніша версія гурту I.O.U. складалася з Пола Вільямса, ударника Чеда Вакермана (який разом з Газбендом став постійним учасником гурту Голдсворта протягом наступних трьох десятиліть) та басиста Джеффа Берліна.
Переїхавши назавжди до Південної Каліфорнії та різко розійшовшись з Warner Bros., Голдсворт підписав контракт з Enigma для виходу альбому Metal Fatigue 1985 року (разом із вищезгаданим перевиданням I.O.U.). Саме в цей час до гурту приєднався басист Flim & the BB Джиммі Джонсон, який, як і Газбенд та Вакерман, залишався постійним учасником гастрольних гуртів Голдсворта до самої смерті. Востаннє на вокалі виступав Пол Вільямс, з яким, за словами Голдсворт, вони посварилися через продаж Вільямсом бутлеґів наживоMilkowski, Bill (5 October 2005). «A Conversation with Allan Holdsworth (#80)» . Abstract Logix. Retrieved 30 March 2015..
Альбом Atavachron 1986 року став знаковим релізом, оскільки це був перший альбом, у якому Голдсворта представили роботу з абсолютно новим інструментом під назвою SynthAxe. Цей незвично розроблений MIDI-контролерHollis, John (12 December 1997). «SynthAxe». Hollis Communications. Retrieved 30 March 2015. (відрізняється від гітарного синтезатора) став основним елементом гри Голдсворта до кінця його кар'єри звукозапису, протягом якої він фактично став публічним обличчям інструменту. Наступного року вийшов четвертий альбом Sand, який не містив вокалу та продемонстрував подальші експерименти SynthAxe. Друга співпраця з Гордоном Беком, With a Heart in My Song, відбулася в 1988 році.