__NOTOC__
な або ナ (/na/; МФА: [na] • [nä]; ) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 5-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Короткі відомості Опис Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ).
Ясенний носовий: /n/ → な[na]
Порядок Місце у системах порядку запису кани: Порядок ґодзюону: 21. Порядок іроха: 21. Між ね і ら. Абетки Хіраґана: な Походить від скорописного написання ієрогліфа 奈 (на, китайська айва). Катакана: ナ Походить від скорописного написання верхньої лівої складової ієрогліфа 奈 (на, китайська айва). Манйоґана: 那 • 男 • 奈 • 南 • 寧 • 難 • 七 • 名 • 魚 • 菜
Транслітерації Кирилиця: Система Поліванова: НА (на). Альтернативні системи: НА (на). Латинка Система Хепберна: NA (na). Японська система: NA (na). JIS X 4063: na Айнська система: NA (na).
Інші системи передачі Шрифт Брайля: ●－－－●－ Радіоабетка: НАґоя но НА (名古屋のナ; «на» Наґої) Абетка Морзе: ・－・
Джерела та література 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998. 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998. 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998. Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. , Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997. Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання Японська система ромадзі Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів Система ромадзі JIS X 4063:2000