Карл Александер Ансельм барон фон Гюґель (; 25 квітня 1795, Реґенсбурґ — 2 червня 1870, Брюссель) — австрійський дипломат, мандрівник, натураліст і садівник. Він був сином Йогана Алоїса Йозефа фон Гюґеля, державного діяча при Австрійському дворі.
Життя Карл фон Гюґель вступив на службу до австрійської імперської армії в 1811 році. Він брав участь у наполеонівських війнах та у військовій інтервенції в Королівстві Обох Сицилій у 1820/1821 роках. У 1824 році, у віці 28 років, він вийшов у відставку в званні майора і, очевидно, міг безпроблемно існувати завдяки успадкованому багатству.
Як мандрівник і дослідник, Карл фон Гюґель провів шість років, подорожуючи Азією та Океанією від 1830 до 1836 року, збираючи колекцію рослин, а також колекціонуючи предмети релігійного та етнографічного значення. Під час своїх подорожей Гюґель відвідав Гімалаї, Кашмір, а також Австралію.
Після служби офіцером Гюґель придбав великий маєток на околиці тодішнього віденського передмістя Гітцінґ (сьогодні 13-й район, Аугофштрассе, 13 та 15) та близько 1840 року збудував віллу Гюґель (знесену в 1912 році). Однак він прожив у віллі лише до 1848 року, а невдовзі після цього продав її. Віллу оточував великий парк, який був значною мірою розпарцельований до 1900 року та (за винятком Гюґель-парку) забудований житлом.
У 1848 році Гюґель поїхав до Лондона разом з Меттерніхом, який, як ненависний провідний австрійський політик, утік до Англії після початку Березневої революції. Від 1849 до 1859 року, призначений молодим імператором Францом Йосифом I, він був послом Австрії в герцогстві Тоскана, яким тоді керувала гілка Габсбурґів, а з 1859 року — у Брюсселі. У 1858 році Гюґеля обрали членом Леопольдини.
Етнографічна колекція Карла фон Гюґеля є важливою частиною Музею етнології у Відні з 1928 року. Він є засновником Австрійського садівничого товариства (ÖGG). Він був членом Австрійської академії наук.
Почесні звання У 1894 році на його честь назвали Гюґель-ґассе в 13-му районі. Район, просто поруч з його колишньою віллою. Коли в 1902 році її перейменували на Брауншвайґґассе на честь пізніших мешканців вілли, в 1903 році нинішня Гюґель-ґассе в районі Унтер-Занкт-Файт залишилась за Карлом фон Гюґелем. У цій частині району, але не на Гюґель-ґассе, також розташований Гюґель-парк, який був розбитий на невеликій ділянці колишньої території барона, і на якому ентузіасти садівництва встановили пам'ятник у 1901 році.
На його честь названо рослину Hügelia (Trachymene coerulea), яка раніше також була включена до роду Huegelia, а також шовкопряд Гюґеля (Hügelia) і рід Hugelroea з родини бобових (Fabaceae).
Твори Kaschmir und das Reich der Sikh. Hallberger, Stuttgart 1840—1848. 4 Bände. DigitalisatКарл, барон фон Гюґель на Austriaforum Das Kabul-Becken und die Gebirge zwischen dem Hindu-Kosch und der Sutlej. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1851—1852. 2. Bände. Der Stille Ozean und die spanischen Besitzungen im Ostindischen Archipel. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1860. 1 Band.
Родина Син — Сумароков-Ельстон Фелікс Миколайович.
Література
Wilhelm Donko: Österreich-Philippinen 1521—1898. Österreichisch-philippinische Bezugspunkte, Beziehungen und Begegnungen während der Zeit der spanischen Herrschaft. Verlag epubli.de, Berlin 2011, ISBN 978-384420853-5, S. 91–108. Claudia Schweizer: Die Sammlungen des Carl Alexander Freiherrn von Hügel von seiner Reise durch Asien und Ozeanien in den Jahren 1830—1836 und deren Wertewandel durch Veräußerung. aus seinem Briefwechsel mit Kaspar Maria Graf Sternberg (1761—1838). In: Ingrid Kästner et al. (Hrsg.): Erkunden, Sammeln, Notieren und Vermitteln — Wissenschaft im Gepäck von Handelsleuten, Diplomaten und Missionaren. Shaker Verlag, Aachen 2014, ISBN 978-3-8440-2725-9, S. 395—406. Christa Riedl-Dorn: Das Haus der Wunder. Zur Geschichte des Naturhistorischen Museums in Wien, Holzhausen, Wien 1998, ISBN 3-900518-91-2, S. 94–96
Окремі посилання Lotte Burkhardt: Verzeichnis eponymischer Pflanzennamen — Erweiterte Edition. Teil I und II. Botanic Garden and Botanical Museum Berlin, Freie Universität Berlin, Berlin 2018, ISBN 978-3-946292-26-5, doi:10.3372/epolist2018.