Терно́піль (; до 1944 року також ТарнопольУказ Президиума Верховного Совета СССР от 9 августа 1944 года № 805/1 «Об уточнении наименований городов: Тарнополь, Черновицы, Каменец-Подольск, Владимир-Волынск, Чертков Украинской ССР» ) — місто в Україні, політико-адміністративний, економіко-діловий, релігійний та культурний центр Тернопільської області. Один із трьох головних центрів історико-географічного регіону Галичина, головне місто Галицького Поділля. Тернопіль розташований на берегах річки Серет. Місто є значним транспортним вузлом України, через яке перетинаються важливі автомобільні та залізничні шляхи. Обслуговується міжнародним аеропортом «Тернопіль» (за 3 км на схід від міста).

Місто засноване у 1540 польським шляхтичем Яном Амором Тарновським. До 1569 належало до Теребовлянського староства (пізніше повіту) Руського воєводства Королівства Польського. Впродовж 1569—1772 років у складі Речі Посполитій: у складі Теребовлянського повіту Галицької землі Руського воєводства; у 1772—1810, 1815—1867 роках — центр Тернопільського округу у складі Королівства Галичини та Володимирії, 1810—1815 — Тернопільського краю Російської імперії, з 1854 по 1918 роки — адміністративний центр Тернопільського повіту у складі Австрійської імперії, яка згодом перетворилася на Австро-Угорщину. З листопада 1918 до 2 січня 1919 місто було столицею ЗУНР, а з 8 липня по 21 вересня 1920 Тернопіль був столицею маріонеткової більшовицької Галицької СРР. У 1920 окуповане Польщею і перетворено на адміністративний центр однойменного воєводства. У 1939 місто окуповане і анексоване у складі Західної України Радянським Союзом, де увійшло до складу УРСР і стало адміністративним центром Тернопільської області. У період нацистської окупації (1 серпня 1941 — квітень 1944) місто підпорядковувалося дистрикту «Галичина».

Покровителем міста вважають святу Теклю. До Другої світової війни вівтар із її зображенням знаходився у Домініканському костелі — нині Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці .

До 2018 місто було адміністративним центром Тернопільської міської ради, а після адмінреформи стало центром Тернопільської міської громади.

Походження назви Існує дві поширені версії походження назви. З огляду на те, що місто було засновано відомим магнатом Яном Амором Тарновським, давня назва Тарнополь могла походити від прізвища магнатів Тарновських і грецького скороченого закінчення -поль від поліс «місто»Янко М. П. Топонімічний словник України. — К.: Знання, 1998. — С. 350. Своєю чергою, прізвище роду виводять із назви їхнього родового міста — Тарнова. Також на честь Тарновських названі засновані ними міста Тарнобжег і Тарногород. Така практика була поширена серед магнатів Речі Посполитої, як і надання місту герба свої власників — Леліви. Водночас згідно локаційного привілею король Сигізмунд І надав право «Яну, графу з Тарнова, каштеляну краківському», на місцевість (Тарнопольє), і ймовірно ця назва могла походити від тернового поляІсторія міст і сіл УРСР. Тернопільська область. — Інститут історії Академії наук УРСР. — Київ, 1973. — С. 88.

До середини XX століття в українській мові місто не мало сталої назви. Так в україномовних, російськомовних, а також писаних язичієм офіційних державних, наукових і інших джерелах водночас вживались варіанти ТернопольPrzekłady ustaw, rozporządzeń i obwieszczeń z Dziennika praw państwa dla Królestwa Galizyi i Lodomeryi tudzież Wielkiego Księstwa KrakowskiegoМетодична граматика языка малорусскогоо. Петро Білинський. Тернопôль и єго околиця — II rocznik kolka naukowego tarnopolskiego za rok 1893, Tarnopol, 1894, s. 67-122., Тернопіль, ТарнопольВістник. Часопис урядова для русинов Австрійскоі Держави. Рочник XVIВістник законів і розпоряджень краєвих, для Королівства Галичини і Володимириї враз з В.К. Краківським. Річник 1901-1903 та Тарнопіль. Після включення західноукраїнських земель до складу УРСР місто називалось Тарнополем до 9 серпня 1944 року, коли спеціальним указом Президія Верховної Ради СРСР змінила назву міста на Тернопіль. Тоді ж область була перейменована із Тарнопільської на Тернопільськуhttp://www.city-adm.ternopil.ua/index.php?module=include&file=e3.2.php.

Назва міста іншими мовами: Мова Переклад Мова Переклад АнглійськоюTernopil РумунськоюTernopil ПольськоюTarnopol БілоруськоюЦярнопаль ЛитовськоюTernopilis ІталійськоюTernopil На івритіטרנופול ВірменськоюՏերնոպոլ Китайською捷尔诺波尔 Японськоюテルノーピリ Перськоюترنوپیل Корейською테르노필

Географія

У фізико-географічному відношенні місто розташоване на Тернопільському плато Подільської височини Східно-Європейської рівнини. Належить до помірного поясу зони широколистих лісів.

В історико-географічному відношенні місто розташоване в Галичині. Етнографічні межі Волині та Поділля знаходяться за 25—30 км від міста.

У давнину місто знаходилося на вигідних торговельних шляхах, за рахунок чого швидко збільшувалося. Зараз це важливий транспортний вузол України. У місті перетинаються важливі автомобільні шляхи, зокрема автошляхи , , , (), , , , .

Агломерація Тернопіль є центром міської агломерації, яка налічує близько пів мільйона осіб.

Приміські населені пункти: Буцнів смт Велика Березовиця Байківці Біла Гаї-Гречинські Великі Гаї Гаї-Шевченківські Острів Петриків Підгороднє Смиківці Чистилів Шляхтинці

Приблизна статистика агломерації (2011): чисельність населення — 506,1 тис. осіб; площа — 4473 кв. км.; щільність населення — 113,1 осіб/кв. км.

У складі: місто Тернопіль — 226,0 тис. осіб, 72 км² Тернопільський район — 60,8 тис. осіб, 749 км² Збаразький район — 60,3 тис. осіб, 863 км² Зборівський район — 47,0 тис. осіб, 978 км² Козівський район — 41,8 тис. осіб, 694 км² Теребовлянський район — 70,2 тис. осіб, 1130 км²

Рельєф Місто розташоване переважно на рівнині. На місцях, де текла річка Рудка, утворилась долина. Незначне підвищення утворилось на території поблизу вулиці Тарнавського.

У Тернопільському районі горбиста місцевість, завдяки горам Медоборам. Рельєф району проявляється і в Тернополі. Висота пагорбів у районі Кутківців — 349—356 м. Найвища точка — 374 м — Східний масив, проспект Степана Бандери, біля магазину «Орбіта». Найнижча точка — 298 м — береги річки Серет, що біля Об'їзної дороги, неподалік спортивного комплексу «Політехнік». Середня висота міста над рівнем моря — 320 м.

Клімат Клімат Тернополя є помірно континентальним, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від — 5 °C у січні до +19 °C у липні. Середньорічна кількість опадів становить 520—600 мм. Найвища температура у Тернополі спостерігалась 18 липня 2007 року — до +38 °C. Найнижча температура спостерігалась у Тернополі до −34 °С«Географія Тернопільської області» — навчальний посібник. Б. В. Крисоватий, І. М. Миколів, Л. П. Царик. малюнок 7 — Клімат Тернопільської області.

Водойми Найбільшою водоймою та окрасою міста є Тернопільський став, розташований на річці Серет. Раніше під самим Тернополем протікала річка Рудка (майже повністю висохла впродовж другої половини XIX століття). Вона текла зокрема по лінії сучасних вулиць Соломії Крушельницької та Галицькій, а починалася неподалік сучасного Підволочиського шосе.

Історія

Заснування міста Вперше Тернопіль згадується 15 квітня 1540 року, коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману Янові Амору Тарновському, грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Протягом двох років той відчутно укріпив його, зробивши сторожею Поділля і Червоної Русі. Тоді розпочалося будівництво замку, який у перебудованому вигляді зберігся до наших днів.

Поселення на території Тернополя були і до заснування міста. На його околицях, зокрема, виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н. е.

Річ Посполита 1548 року місто отримало Магдебурзьке право, за яким Тернополю надавались певні привілеї, а саме: його мешканці на 15 років звільнялися від податків, на 20 років — від сплати мита, а також одержали право влаштовувати три ярмарки на рік та щотижневі торги. У XVI—XVII століттях місто не раз зазнавало руйнівних нападів ординців.

1550 року євреям дозволили селитися в усіх частинах міста, крім ринкової площі. Це сприяло розвитку місцевої громади, який сповільнився після руйнівних наслідків війни, але продовжився з даруванням привілеїв Потоцькими.

У листопаді 1586 року відбувся Тернопільсько-Кам'янецький собор за участи Константинопольського патріарха Єремії ІІ ТраносаБендза Мар'ян. З історії православної культури Сяноцької землі / Український історичний журнал. — К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2009. — С. 178 .

1605 року місто зазнало татарського нападу.

Через Тернопіль проходив визвольний шлях козаків Богдана Хмельницького в боротьбі проти польської шляхти: 1648 р., 1651 р. і 1655 р.

Австрійський період

Кінець XVII — початок XX століття

1772 року після першого поділу Польщі Тернопіль перейшов під владу Австрії. За цісарським патентом від 25 листопада 1783 року Тернопіль став адміністративним центром Томашівського округу, який змінив назву на «Тернопільський округ»Ірина Настасяк. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — С. 40. — ISBN 966-3261-191-9.

Певний період, 1809—1815 рр., місто було окуповане Російською імперією і було центром окремої адміністративної одиниці — Тернопільського краю. До 1817 року в місті не було української школиО. Гаврилюк, І. Крочак, О. Петровський. Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення… — С. 39. У листопаді 1820 року відкрилась у Тернополі гімназія єзуїтів. 15 лютого 1843 року останній дідич міста Єжи Міхал Туркул за 175 000 флоринів сріблом відмовився від прав на місто, уклавши контракт із бургомістром. 1844 року Тернопіль став вільним королівським містом за указом цісаря Фердинанда І, отримав відповідний гербО. Гаврилюк, І. Крочак, О. Петровський. Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення… — С. 35.

Під час «весни народів», 1848 року, у Тернополі створена Руська рада як філія Головної Руської Ради у Львові.

1870 року до Тернополя прокладена залізниця. У вересні 1875 року заснована тернопільська «Просвіта».

1898 року почала діяти українська гімназія імені Франца Йосифа І.

Місто було вельми мультиетнічним, у 1868 році в Тернополі мешкало 11 тисяч євреїв (52  % від загального числа жителів), а 1880 року — 13 468. Вони сусідували з поляками й українцями.

Перша світова війна Від серпня 1914 до липня 1917 років місто було зайняте російськими військами і було центром Тернопільської губернії воєнного генерал-губернаторства. Відступаючи, частини російської армії розгромили місто; при цьому були грабунки, насильство, погромиВасиль Іванис. Симон Петлюра — Президент України. — К.: Наукова думка, 1993. — С. 138. іл. ISBN 5-12-004111-6.

Після розпаду Австро-Угорської імперії з військових і цивільних осіб у місті сформувався Окружний військовий комітет, який припинив діяльність після створення Окружної військової команди ЗОУНР, яка проіснувала до червня 1919 рокуПиндус Б. Окружні військові комітети // .

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду УНР, на якому були присутні приблизно 10000 осібМ. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… С. 23.

Українські визвольні змагання

Проти ночі на 1 листопада 1918 року селяни з села Біла взяли під контроль тернопільський залізничний вузол.М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… С. 37. 3 листопада 1918 року у Тернополі затверджена українська влада. Безпосереднє керівництво встановленням влади Української держави здійснював Петро КарманськийЛитвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 39. — голова Тернопільської повітової УНРади.Гаврилюк О., Крочак І., Петровський О. Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення… — С. 46. Міським комісаром став гімназійний професор Семен Сидоряк. Повітовим комісаром став Іллярій Брикович, потім — Олексій Сальвицький. Почали виходити газети «Український голос», «Українські вісті».