Параскевська церква (Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці) — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури волинської школи народного зодчества. Розташована в селі Осівці Камінь-Каширського району Волинської області. Збудована в 1774 році на кошти місцевих парафіян та освячена в 1777 році. Церква є тризрубною спорудою, її вигляд був змінений добудовою дзвіниці у 1833 році та подальшими перебудовами. Належить до парафії Української православної церкви.
Історія
Легенда За давньою легендою, «посеред озера стояла стара-стара церква, і скільки їй років, ким побудована — ніхто не пам'ятає. Коли води в озері побільшало, церква залишилась на його дні. Кажуть, що на поверхню води, спливли лише царські врата, цілі і неушкоджені».
Заснування та ранній період Церкву звели коштом місцевих парафіян у 1774 році на західному березі озера Лука (історична назва — Ольблє). У 1777 році храм освятили на честь святої Великомучениці Параскеви.
Село Осівці вперше згадується у писемних джерелах 1523 року під назвою Ільблє. З XVIII століття до 1939 року мало назву Ольблє Лядське. Назва пов'язана з тим, що село належало польським поміщикам, на відміну від сусіднього села Грудки, що звалося Ольблє Руське. У дорадянський період Свято-Параскевська церква була приписана до парафії села Грудки.
Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1979 року церкву віднесено до пам'яток архітектури, що перебувають під охороною держави, нині — пам'ятка архітектури національного значення під номером 1024.
Релігійна громада офіційно зареєстрована 24 грудня 1991 року.
Перебудови 1833 — до західного фасаду прибудовано триярусну шатрову дзвіницю. (За іншими даними — у 1883 році). 1875 — гонтове покриття даху замінено бляшаним. 1894 — встановлено новий триярусний іконостас вартістю 300 рублів. 1896 — зовнішні стіни пофарбовано у сіро-голубий колір. 1980-ті роки — під час ремонту збільшено висоту шпиля дзвіниці, до бабинця прибудовано ґанок, на гребені даху нави влаштували великий ліхтар з маківкою, зміцнили фундамент і цоколь, піднявши церкву на 70 см, змонтували систему опалення, перебудували хори. 2010-ті роки — до 240-річчя освячення храму його знову відремонтували: фасад обшили блок-хаусом, дах покрили профнастилом синього кольору, бані — нержавіючою сталлю з напиленням нітриду титану «під золото», встановили металеву гвинтову драбину на дзвіницю, вікна та двері замінили на пластикові, підлогу встелили кахляною плиткою, стіни та стелю оздобили новим орнаментом.
Сучасність Храм пережив війни та атеїстичні часи і був постійно діючим. Зараз це самостійний прихід Волинської єпархії УПЦ. При храмі діє недільна школа, організована у 1990-х роках з ініціативи священика Петра Черевка.
У листопаді 2017 року парафія відзначила 240 років з дня освячення храму. З цієї нагоди було освячено новий храмовий іконостас.
Архітектура Церква дерев'яна, на кам'яному фундаменті, тризрубна, обшальована горизонтально. Прямокутні в плані зруби — рівновисокі, перекриті загальним високим двосхилим дахом. Центральний об'єм (нава), злегка виділений у плані, був перекритий стелею, підшитою замість первісного шатрового перекриття. Приміщення з'єднані в інтер'єрі прямокутними отворами.
Характерний для волинського народного зодчества вигляд пам'ятки був змінений прибудовою до західного фасаду у 1833 році триярусної шатрової дзвіниці (восьмерик на двох четвериках). Подальші ремонти, зокрема у 1980-х роках та у XXI столітті (обшивка блок-хаусом, заміна покрівлі та бань), значно змінили автентичний вигляд храму.
Святині Ікона «Свята Параскева» (1749) — походить із церкви села Осівці, нині зберігається у Музеї Волинської ікони. На іконі є донаторський напис, який свідчить, що її замовив «раб Божий Іоан Лончук з Ольбля» для церкви Святого Миколая у Камені-Каширському, але з невідомих причин ікона залишилася (або була повернута) у параскевській церкві. Ікони XIX століття роботи К. Списацького зберігаються в Музеї Волинської ікони в Луцьку. Рукописне Євангеліє початку XVIII століття — зберігалося у храмі до 1933 року. В кінці книги переписувачем був доданий рукописний словник для пояснення незрозумілих слів.
Настоятелі Лівіцький-Борщевський Сергій (1925) Ціхоцький Коровіцький Прасовський Роман (1936) Галінковський Михайло (1948–1958) Ярощук Петро (1958–1968) 7 років не було постійного священника, доїжджали з сусідніх сіл. Дуда Іван (1975–1989) Черевко Петро (1989–1991; 1997–2007, трагічно загинув) Литвин Анатолій (1992–1993) Геналюк Віктор (1994–1997) Кисіль Сергій (після 2007) Кисіль Стефан (2011–2013) Приходько Сергій Іванович (з 2013).
Галерея
Примітки
Див. також Пам'ятки архітектури національного значення Волинської області Осівці (Камінь-Каширський район) Михайлівська церква (Грудки)
Література Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 2 : Л — Я. — С. 169-170.