__NOTOC__
ひ або ヒ (/hi/; МФА: [çi]; ) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Має похідні: дзвінкі звуки — び або ビ (/bi/; МФА: [bi] • [bʲ]; ); напівдзвінкі звуки — ぴ або ピ (/pi/; МФА: [pi] • [pʲ]; ).
Короткі відомості Опис Фонема сучасної японської мови. Складається з одного глухого твердопіднебінного фрикатива [ç] та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення [i] (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.
Глухий піднебінний щілинний: /h/ → ひ[çi] (основний звук)Дзвінкий губно-губний проривний: /b/ → び[bi] (похідний звук)Глухий губно-губний проривний: /p/ → ぴ[pi] (похідний звук)
При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Тому び та ぴ часто записуються як палаталізовані [bʲ] та [pʲ]. Проте у випадку додавання голосного [і] до приголосного [h], замість палаталізації відбувається перетворення останнього у новий звук — глухий піднебінний щілинний приголосний [ç]. Відповідно, ひ записується в транскрипції МФА як [çi], а не палаталізований [hʲ].
До IX століття знак ひ вимовлявся як [pi], У X—XVI століттях — як [ɸi], а з XVII століття і по сьогодні — як [çi].
Крім цього, в історичному використанні кани знак ひ читався як [çi] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як い — [i].
[çi]
Порядок Місце у системах порядку запису кани: Порядок ґодзюону: 27. Порядок іроха: 44. Між ゑ і も. Абетки Хіраґана: ひ Походить від скорописного написання ієрогліфа 比 (хі, порівняння). Катакана: ヒ Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 比 (хі, порівняння). Манйоґана: 比 • 必 • 卑 • 賓 • 日 • 氷 • 飯 • 負 • 嬪 • 臂 • 避 • 臂 • 匱 • 非 • 悲 • 斐 • 火 • 肥 • 飛 • 樋 • 干 • 乾 • 彼 • 被 • 秘
Транслітерації ひ Кирилиця: Система Поліванова: ХІ (хі). Альтернативні системи: ХІ (хі). Латинка Система Хепберна: HI (hi). Японська система: HI (hi). JIS X 4063: hi Айнська система: HI (hi). び Кирилиця: Система Поліванова: БІ (бі). Альтернативні системи: БІ (бі) Латинка Система Хепберна: BI (bi). Японська система: BI (bi). JIS X 4063: bi Айнська система: BI (bi). ぴ Кирилиця: Система Поліванова: ПІ (пі). Альтернативні системи: ПІ (пі) Латинка Система Хепберна: PI (pi). Японська система: PI (pi). JIS X 4063: pi Айнська система: PI (pi).
Інші системи передачі Шрифт Брайля: ●－●－●● Радіоабетка: ХІкокі но ХІ (飛行機のヒ; «хі» літака) Абетка Морзе: －－・・－
Джерела та література 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998. 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998. 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998. Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. , Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997. Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання Японська система ромадзі Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів Система ромадзі JIS X 4063:2000