Матрос-Таранець Ігор Миколайович ( 27 грудня 1963, м. Маріуполь) — український щелепно-лицевий хірург, військовий лікар, доктор медичних наук, професор, полковник медичної служби; Заслужений лікар України. Автор понад 200 наукових праць, десяти монографій, шести навчальних посібників, має 26 патентів на винахід.
Освіта 1986 — закінчив Донецький національний медичний університет за спеціальністю «стоматологія». 1988 — спеціалізація «хірургічна стоматологія» в Харківській академії післядипломної освіти. 1994 — захистив кандидатську дисертацію «Біомеханічне обґрунтування розроблених та відомих методів лікування переломів нижньої щелепи». 2001 — захистив докторську дисертацію «Травматичні пошкодження щелепно-лицевої ділянки:інфраструктура, закономірності локальних м'язових порушень, лікування».
Кар'єра 1986–1988 — лікар-щелепно-лицевий хірург Маріупольської ЛШМД. 1988–1990 — завідувач відділення щелепно-лицевої хірургії тієї ж лікарні. 1990–2014 — асистент, доцент, а з 1998 — завідувач кафедри хірургічної стоматології ДНМУ. 2000–2014 — керівник Донецького міжобласного центру дитячої щелепно-лицевої хірургії; 2010–2014 — медичний директор Донецького Центру дентальної імплантології. 2014–2023 — професор кафедри щелепно-лицевої хірургії та стоматології УВМА. 2016–2023 — начальник стоматологічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (м. Дніпро). З 2023 — директор Медичного центру ДДМУ.
Наукова діяльність Ігор Миколайович безперервно займається науково-дослідною роботою від 1986 року, успішно поєднуючи її з лікувально-хірургічною та педагогічною практикою. Його основні наукові інтереси охоплюють: травматологію щелепно-лицевої ділянки, реконструктивну й пластичну хірургію обличчя та щелеп, дентальну імплантологію, онкостоматологію, а також організацію й тактику медичного забезпечення військ. У межах цих напрямів учений досліджує біомеханіку переломів щелеп, локальні м'язові дисфункції при черепно-лицевих травмах, реконструктивні методики остеосинтезу та електроміографічний моніторинг у клінічній і експериментальній стоматології.
Керує науковими дослідженнями з 1996 р.; підготував 10 кандидатів медичних наук (PhD) та понад 30 клінічних ординаторів. Є членом трьох спеціалізованих учених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій; виступив офіційним опонентом на 5 докторських та 24 кандидатських захистах. Входить до редакційних колегій фахових журналів «Oral and General Health», «Dental Science and Practice» та інших, забезпечуючи експертний рецензентський супровід галузевих публікацій.
Науковий доробок професора налічує понад 200 статей, 10 монографій, 6 навчальних посібників і 26 патентів. Його публікації індексуються у базах Scopus та Web of Science, а результати досліджень неодноразово презентовано на міжнародних конференціях у Туреччині, Сирії, Ізраїлі та інших країнах. Напрацювання І. М. Матрос-Таранця стали основою сучасних протоколів лікування складних травм обличчя у військовій та цивільній хірургічній практиці й упроваджені в навчальний процес провідних медичних університетів України.
Участь у бойових діях Січень 2015 — травень 2016 — лікар-хірург медичного пункту Окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ. Брав безпосередню участь в обороні Маріуполя та у Павлопіль-Широкинській наступальній операції, виконуючи: первинне сортування та стабілізацію поранених безпосередньо на лінії зіткнення; організацію тактичної евакуації до тилових шпиталів; проведення реанімаційних і хірургічних втручань у польових умовах; навчання особового складу підрозділу принципам тактичної медицини. На той час був єдиним офіцером-лікарем у складі ОЗСП «Азов»; координував роботу санітарного транспорту, взаємодію з військово-медичними підрозділами сектору «М» та цивільними лікувальними закладами. 2016 — 2023 — начальник стоматологічного (щелепно-лицевого) відділення ВМКЦ Східного регіону (м. Дніпро). Організував багатопрофільну хірургічну допомогу пораненим, запровадив протоколи відновлювальних операцій та систему післяопераційної реабілітації. Загальні результати служби (2014 — 2024): надав медичну та консультативну допомогу понад 20 000 військовослужбовцям; виконанав більш ніж 3 000 хірургічних операцій найвищої складності; розробив та впровадив алгоритми екстреної стабілізації поранень обличчя й шиї для польових умов.
Основні праці Електроміографія в стоматології. — Донецьк, 1997. Біомеханічні дослідження в експериментальній стоматології. — Донецьк, 1998. Функціонально-стабільний остеосинтез нижньої щелепи. — Донецьк, 1998. Військово-лікарська експертиза ЗСУ. — Донецьк, 1999. Щелепно-лицевий травматизм у промисловому мегаполісі (співавт.). — Донецьк, 2001. Локальні м'язові дисфункції при переломах кісток лицевого черепа (співавт.). — Донецьк, 2003. Травматичні пошкодження щелепно-лицевої ділянки. — монографія, Донецьк, 2002. Гістогенез пухлин слинних залоз (співавт.). — Полтава, 2015.
Нагороди «Заслужений лікар України» — 2025 р. (Указ Президента України № 424/2025). Нагороди МОУ, МВС та НГУ (2015—2024). нагороди ПЦУ
Посилання Енциклопедія сучасної України Стаття «Урядового кур'єра» про бойовий шлях Повідомлення ДДМУ про відзначення державною нагородою