У макроекономіці повзуча прив'язка () — це режим обмінного курсу, який дозволяє поступовому знеціненню або ревальвації валюти. Зазвичай його розглядають як частину системи фіксованого обмінного курсу.

Ця система являє собою метод повного використання ключових характеристик режимів фіксованого обмінного курсу, а також гнучкості режиму плаваючого обмінного курсу. Система розроблена для фіксації певного значення, але водночас розроблена для «ковзання» у відповідь на невизначеності зовнішнього ринку.

Змінні ставки

Зовнішній тиск Щоб реагувати на зовнішній тиск (наприклад, різниця процентних ставок або зміни валютних резервів) з метою підвищення або зниження обмінного курсу, система може мати помірно великі, часті зміни обмінного курсу, щоб мінімізувати економічні зрушення.

Обчислення ставок Деякі центральні банки використовують формулу, яка запускає зміну, коли виконуються певні умови, тоді як інші вважають за краще не використовувати попередньо встановлену формулу та часто змінюють обмінний курс, щоб запобігти спекуляціям.

Переваги та недоліки Основними перевагами повзучого валютного курсу з прив'язкою є те, що він дозволяє уникнути економічної нестабільності в результаті нечастих та дискретних коригувань (фіксований валютний курс), а також мінімізує рівень невизначеності та волатильності, оскільки коливання обмінного курсу мінімальні (плаваючий валютний курс).

Наприклад, Мексика використовувала повзучу прив'язку для боротьби з інфляцією під час кризи песо. Вона перейшла від фіксованого обмінного курсу в 1990-х роках без нестабільності швидкої девальвації.

На практиці система може не бути «ідеальною системою» за певних сценаріїв. Наприклад, якщо відбуваються значні валютні потоки, які можуть вплинути на обмінний курс, органи грошово-кредитного регулювання можуть бути «змушені» прискорити переорієнтацію валют, що призведе до значних несистематичних витрат для учасників ринку. На практиці лише кілька країн запровадили повзучу прив’язку.

Прив'язка з затримкою Е. Рей Кентербері пропонує ідею прив'язки з затримкою (відкладеної фіксації) () валютного курсу, щоб усунути багато недоліків моделі повзучої прив'язки. Відкладена фіксація використовує широкий діапазон коливань обмінного курсу, тоді як діапазон може змінюватися, коли накопичуються зобов'язання в іноземній валюті (за секретним, але заздалегідь визначеним курсом). У Китаї нове використання «плаваючого діапазону» є, по суті, відкладеною фіксацією курсу.Gang Yi, The People's Bank of China, "Exchange Rate Arrangement: Flexible and Fixed Exchange Rate Debate Revisited, IMF, April 16–17, 2013, pp. 5-6.

Валюти, до яких застосвоують повзучу прив'язку Згідно зі «Щорічним звітом МВФ про валютні домовленості та обмеження обміну за 2014 рік», лише дві країни — нікарагуанська кордоба та ботсванська пула — мали на той час угоду про повзучу прив’язку обмінного курсу.

Китай використовує модель плаваючого діапазону, тобто, по суті, відкладену прив'язку. Нікарагуанська кордоба використовує систему повзучого кріплення з 1991 року. Ботсванська пула використовує систему повзучого кріплення з 2005 року. В'єтнамський донг використовував повзучу систему прив'язки до січня 2016 року. Відтоді він використовує керовану систему прив'язки. Аргентинський песо використовував, а потім відмовився від моделі повзучої прив'язки між 1978 і 1981 роками під назвою <i id="mwZQ">La Tablita</i> . Також між 2018 і 2019 роками була прийнята модель плаваючого діапазону, яка по суті є відкладеною прив'язкою. У грудні 2023 року, через два дні після вступу на посаду президента Хав'єра Мілеї, було запроваджено модель повзучої прив'язки для девальвації аргентинського песо за фіксованою щомісячною ставкою 2% — ставкою, яка буде знижена до 1% у лютому 2025 року після досягнення цільових показників інфляції. Бангладеська така використовує повзучу прив'язку до долара США з 8 травня 2024 року. Еквадорський сукре мав модель повзучої прив'язки, поки його не замінили на долар США у березні 2000 року. Уругвайський песо перебував за моделлю повзучої прив'язки ( табліта ) з 1973 року до банківської кризи 2002 року. Костариканський колон перебував за моделлю повзучого курсу до 17 жовтня 2006 року.

Див. також

Режим обмінного курсу Хосе Альфредо Мартінес де Ос Адольфо Діз

Примітки

Зовнішні посилання

International Monetary Fund, Annual Report IMF, The Evolution of Exchange Rate Regimes Since 1990, see: PDF pp. 14-15