Залізничний транспорт Японії () — один з найважливіших видів транспорту Японії. Залізниця відіграє важливу роль у внутрішньоміських та міжміських перевезеннях, — на частку залізниці у пасажирських перевезеннях громадським пасажирським транспортом в Японії припадає 81,7 % (2021).交通政策白書 令和５年版 （レポート）国土交通省、2023年。 Поміж залізниць світу за показником перевезення пасажирів, що вимірюється у пасажиро-кілометрах, японські залізниці посідають 2-е місце в світі (після Китаю). Вважається, що пунктуальність в роботі японської залізниці є найвищою в світі.

Залізниці в Японії перебувають під юрисдикцією Залізничного бюро Міністерства землі, інфраструктури, транспорту і туризму. Їхня робота регулюється Законом про залізничну діяльність () від 1986 року.鉄道事業法, 1986. . Текст Закону про залізничну діяльність.

Історія

У 19 столітті за режиму самоізоляції Японії, певні кола японського суспільства мали деякі знання з голландських книжок щодо існування залізниць в інших країнах. У 1853 році М. Перрі привіз до Японії іграшкову модель паровоза. У 1868 році Томас Гловер, англо-шотландський купець, привіз перший паровоз «Залізний герцог» до Японії, який він продемонстрував на 8-мильній колії в Нагасакі.Semmens, Peter (1997). High Speed in Japan: Shinkansen — The World's Busiest High-speed Railway. Sheffield, UK: Platform 5 Publishing. ISBN 1-872524-88-5 У 1870 році почалося будівництво першої японської державної регулярно діючої залізниці між портовим містом Йокогама і новою столицею країни Токіо. Будівництво велося під керівництвом британців. Перші паровози і вагони, встановлені на цій залізниці, були британського виробництва. У жовтні 1872 року було відкрито рух на залізниці. Поїздка в один кінець тривала 53 хвилини (через 100 років (1972) на це йшло 40 хвилин електричкою).Naotaka Hirota Steam Locomotives of Japan (1972) Kodansha International Ltd. pp.22-25,34-38,44-46&52-54 ISBN 0-87011-185-X Після цього залізниці почали з'являтися по всій Японії, як транспортні, так і промислові — такі, що обслуговували підприємства і копальні. 1881 року було засновано першу приватну залізницю.

Наприкінці 19 століття сільські землі поблизу великих міст були дешево придбані приватними залізничними компаніями, які потім побудували на них лінії, що стали основою транспорту між передмістями та містами, утвореними навколо залізничних ліній.

Зростання залізниць було значним. До 1891 року експлуатувалося 1165 миль залізниць, причому протяжність приватних залізниць вдвічи перевищувала протяжність державних.Seiichiro Yonekura. The Japanese Iron and Steel Industry, 1850—1990. Continuity and Discontinuity. London, New York, 1994. ISBN 9780230374843, 0230374840 Все обладнання для залізниць, — від рейок до рухомого складу — було імпортним. Імпорт рейок у 1892—1901 роках становив 31 % від всієї імпортованої сталі. З 1893 року до 1903 року протяжність залізниць збільшилася у 2,3 рази.

На зламі 19 і 20 століть японська промисловість почала забезпечувати японські залізниці необхідним обладнанням, що дозволило поступово позбутися імпорту з Британії і США. 1893 року було побудовано перший японський паровоз. 1901 року розпочав роботу завод Явата, на якому було встановлено рейкопрокатний стан — в Японії почалось власне виробництво рейок.

У 1906 році для будівництва і націоналізації залізничних магістралей уряд випустив облігації на суму 450 млн. єн. У перші десятиліття 20 століття магістральні залізниці в Японії вже було побудовано. За період 1920—1925 років протяжність залізниць збільшилася з 8475 миль до 10884 миль. У 1906 році відкрито першу лінію залізниці у Карафуто (Сахалін).

1927 року відкрито Токійський метрополітен. У 1942 році відкрито тунель Канмон між островами Хонсю і Кюсю. У 1975 році відбулося списання паровозів з усіх служб Японської державної залізниці. 1987 року проведено приватизацію Державної залізниці з розподілом її між 9 залізничними операторами. 1988 року відкрито Сейканський тунель, що з'єднав Хонсю і Хоккайдо та відкрито Міст Сето між Хонсю і сікоку.

Залізниця в Маньчжурії В часи окупації і колонізації Японією країн східної Азії, вона експлуатувала і будувала залізниці також і на цих територіях. У 1905 році Японія відбила у Росії ділянку Маньчжурії з залізницею. На її основі у 1906 році було створено напівдержавну Південно-Маньчжурську залізничну компанію. Компанія була більше ніж просто залізничною компанією. Вона розвідувала корисні копалини в регіоні, заснувала Аньшаньський металургійний завод у 1916 році.

Види залізничного транспорту Відповідно до наказу Міністерства землі та транспорту визначено такі типи залізничного транспорту 1. Звичайний залізничний транспорт () — той, на якому вагони пересуваються по двох залізних рейках. Дуже поширений тип залізничного транспорту. Сюди відносяться швидкісні сінкансен, метро, малі залізниці (), залізниця, на якій вагони пересуваються людиною (),

2. Підвісні залізниці — підвісні монорейкові та системи «Скайрейл» ( — скайреру, від ).

3. Монорейкові «сидячого» різновиду.

4. Рейко-напрямний транспорт, або транспорт з напрямляючою рейкою. Сюди відносяться поїзди системи, відомі в Японії під назвою «нової транспортної системи» (, або しんこうつうシステム), та спрямовний автобус. Рухомий склад цього типу залізничного транспорту встановлюється на спрамовувальну рейку але приводиться у рух колесами з гумовими шинами. Поїзди такої системи використовуються також на лініях метрополітену.

5. Безрейковий тролейбус. 6. Фунікулери. 7. Маглев, поїзд на повітряній подушці 8. Інші залізниці, крім перелічених у попередніх пунктах.

У Японії згідно із Законом про залізничну діяльність трамваї чітко відрізняються від загальних залізниц, оскільки трамвайні колії прокладаються на дорогах загального користування, а не на окремих транспортних лініях, як колії звичайної залізниці. Робота трамваїв регулюється окремими законами і правилами.

Класифікація компаній-операторів В Японії налічується 217 компаній-операторів залізничного транспорту. На компанії групи JR припадає 50 % всіх перевезень залізничним транспортом. Компанії групи «JR» були утворені у 1986 році під час приватизації Японської державної залізниці. Група складається з 6 пасажирських залізничних компаній, 1 вантажної залізничної компанії, 1 науково-дослідного інституту і 1 компанії з забеспечення комп'ютерного контролю. Кожна пасажирська компанія групи обслуговує свій певний регіон країни. Вантажна компанія, НДІ залізничного транспорту і компанія з комп'ютерізації працюють по всій території Японії.

Серед інших операторів вирізняються великі приватні залізниці () і напіввеликі (квазівеликі) приватні залізниці (). Вони обслуговують пасажирські перевезення у окремих регіонах і мегаполісах, в тому числі у метро. У 2025 році нараховується 16 великих приватних залізниць і залишається лише 3 напіввеликих приватних залізниці. Напіввеликі залізниці обслуговують лише кілька приміських маршрутів, в тому числі швидкісних.

Існує також низка державних залізничних операторів, що обслуговують лінії місцевого значення, в тому числі малопопулярні маршрути у сільській місцевості.

Пасажирські перевезення

Для японської залізниці характерним є високий рівень пасажиропотоку, особливо на міських і приміських лініях. Порівнянно з іншими видами пасажирського транспорту, такими як автобусний, морський, авіатранспорт, таксі, залізниця є абсолютним лідером. Однак, пасажиропотік залізницею не однаковий по всій країні. У сільських районах роль залізниці не така велика, як у містах, і там часто зручніше переміщатися автотранспортом. Сінкансен між Токіо та Сін-Осакою курсує з частотою, порівнянною з частотою звичайного приміського поїзда, з максимумом 16 поїздів на годину. Однак високошвидкісні залізниці, що з'єднують міста середньої та дальньої відстані з таким високим обсягом та частотою перевезень, є рідкістю.

Щорічно японська залізниця перевозить приблизно 25 млрд пасажирів (дані 2019 року, у 2020 році було перевезено 17 млрд пасажирів). За цим показником Японія посідає перше місце в світі. Індія, що посідає друге місце, має показник у 5 млрд пасажирів. В свою чергу за таким показником для залізниці як пасажиро-кілометр Японія посідає друге місце в світі після Китаю.

+ Обсяг пасажирських перевезень у Японії залізничним транспортом у порівнянні з іншими видами транспорту, млрд пасажиро-кілометрів. 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2010 2014 2016 2018 2019 2020 Авто 120,8 284,2 360,9 431,7 489,3 853,1 917,4 951,3 77,7 72,6 70,1 70,1 65,6 25,6 Залізниця 255,5 288,8 323,8 314,5 330,1 387,5 400,1 384,3 393,4 415,9 429,0 441,8 435,0 263,1 Водний транспорт 3,4 4,8 6,9 6,1 5,8 6,3 5,5 4,3 3,0 3,0 3,3 3,4 3,1 1,5 Авіа- транспорт 3,0 9,3 19,1 29,7 33,1 51,6 65,0 79,7 73,8 86,8 88,8 96,2 94,5 31,5 Примітка. З 2010 року приватні легкові автомобілі та легкові транспортні засоби виключені з графи «автомобілі».

Вантажні перевезення

Роль залізниці у вантажних перевезеннях в Японії порівнянно з іншими видами транспорту є помітно меншою, аніж її роль у пасажирському транспорті. Наприклад, у 2019 році залізничним транспортом було перевезено вантажів 20,0 млрд тонно-кілометрів, в той час як автотранспортом — 213,8 млрд тонно-кілометрів, внутрішнім водним транспортом — 169,7 млрд тонно-кілометрів. Домінуючу роль у вантажоперевезеннях залізничний транспорт Японії віддав автомобільному і морському транспорту ще у 1960-х роках. + Обсяг вантажних перевезень в Японії залізницею та іншими видами транспорту, млрд тонно-кілометрів. 1950 1955 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015 2017 2018 2019 Авто 5,4 9,5 20,8 48,4 135,9 129,7 178,9 205,9 274,2 294,6 313,1 335,0 243,2 204,3 210,8 210,5 213,8 Залізниця 31,2 42,7 53,9 56,7 63,0 47,1 37,4 21,9 27,2 25,1 22,1 22,8 20,4 21,5 21,7 19,4 20,0 Внутрішній водний транспорт 25,5 29,0 63,6 80,6 151,2 183,6 222,2 205,8 244,5 238,3 241,7 211,6 179,9 180,4 180,9 179,1 169,7 Авіа- транспорт 0,00 0,00 0,01 0,02 0,07 0,15 0,29 0,48 0,80 0,92 1,08 1,08 1,03 1,06 1,07 0,98 0,93 Примітка. Метод розрахунку для автомобілів змінився у 2010 році, тому цифри не є послідовними.

Загальна характеристика залізниці

Колія

Залізнична система Японії має такі колії (станом на 2009 рік).

22 301 км колії шириною 1067 мм (вузькоколійка), з яких 15 222 кілометри електрифіковані. Використовується переважно для загальних пасажирських та вантажних ліній. 4251 км колії 1435 мм (стандартна колія), всі електрифіковані. Використовуються для високошвидкісної мережі Сінкансен, різних ліній метро, деяких приміських залізничних ліній (включаючи більшість приватних залізничних компаній у регіоні Кансай) та низки трамвайних ліній. 96 км колії 1372 мм, всі електрифіковані. Використовуються для ліній Кейо (від Сіндзюку до Хатіодзі) та Тноей Шіндзюку (у Токіо), двох трамвайних систем, що залишилися в Токіо (лінія Тоден Аракава та лінія Сетагая), та міського трамвая Хакодате. 48 км колії 762 мм, всі електрифіковані, переважно регіональні.

Швидкість З найбільшими швидкостями поїзди в Японії курсують на мережі залізничних ліній «Сінкансен». Максимальні швидкості поїздів цієї мережі становить 300—320 км/г.

З іншого боку, максимальна швидкість руху на звичайних лініях, тобто на більшості ліній, становить лише 160 км/год на певних ділянках маршруту, а на важливих магістральних лініях вона становить приблизно 120—130 км/год.

Обмеження швидкості пов'язано з безпекою руху. Залізничні колії часто перетинають автомобільні дороги і встановлено багато переїздів. За правилами гальмівний шлях поїзда має становити не більше 600 м на залізниці з залізничними переїздами. Крім того, Японія має гористий рельєф, колії, як правило, оминають гори (тонелі є не всюди) і тому колії мають велику кількість кривих. Через них, щоб уникнути постійних зменшень швидкості на поворотах, на залізниці часто використовуються поїзди із кузовом, що нахиляється.

Електрифікація