Меттью Колбрайт Перрі (; 10 квітня 1794 — 4 березня 1858) — військовий і політичний діяч США, офіцер і коммодор військово-морських сил США. Народився в сім'ї військових. Брав участь у британо-американській (1812—1815), другій берберійській (1815) і американо-мексиканській війнах (1846—1848). Був одним із реформаторів американських збройних сил, за що отримав прізвисько «батько парового флоту США». Успішно провів дипломатичну місію в Японії (1852—1854), яка завершилася підписанням Канаґавського договору, першої угоди між ізоляціоністською Японією та США. В американській історіографії традиційно оцінюється як особа, що відкрила Японію для Західного світу.
Біографія
Молоді роки Меттью Колбрайт Перрі народився 10 квітня 1794 в містечку Південний Кінгстаун в штаті Род-Айленд, в сім'ї військового. Його рід походив з Уельсу. Батько Кристофер Раймонд Перрі і старший брат Олівер Газард Перрі були офіцерами Військово-морського флоту США. Мати Сара Воллес походила зі старовинного шотландського роду й була нащадком національного героя Шотландії Вілльяма ВоллесаSkaggs, David Curtis. Oliver Hazard Perry: Honor, Courage, and Patriotism in the Early U.S. Navy. US Naval Institute Press, 2006. P. 4.
1809 року, 15-річний Меттю Перрі отримав звання гардемарина. Його делегували на корабель «Помста», яким керував його старший брат. Згодом хлопця перевели на судно «Президент», під командуванням комодора Джона Роджерса. На цьому кораблі Перрі взяв участь у переможному бою з британським кораблем «Маленький Пояс» на початку Британо-американської війни 1812—1815 років. 1813 року юного гардемарина підвищили до лейтенанта.
Невдовзі Перрі перевели на фрегат «Сполучені Штати», який перебував у порту Нью-Лондона штату Коннектикут й участі у подальших боях не брав. Після підписання Гентського миру, що завершив війну, лейтенант служив на різних кораблях у Середземному морі. Зокрема, під командуванням комодора Вільяма Бейнбриджа, молодий Перрі взяв участь в Другій берберійській війні 1815 року в Алжирі, а протягом 1819 — 1820 років служив в Ліберії на кораблі «Кіана».
Впродовж 1821—1825 років Перрі командував шхуною «Акула». Американський уряд відправив його до Карибського моря з наказом придушити місцеві піратство і работоргівлю. 25 березня 1822 року команда «Акули» встановила прапор США на спірному острові Кі-Вест в Карибському морі, що належав Іспанії, і проголосила його володінням США. Острів було перейменовано на «острів Томпсона», але назва не прижилась.
У 1826—1827 роках Перрі вдруге служив під керівництвом Джона Роджерса. 1828 року він перейшов працювати до Чарлстона в штаті Південна Кароліна, а 1830 року прийняв командування шлюпом «Конкорд».
Від капітана до комодора
Протягом 1833—1837 років Меттью Перрі виконував обов'язки другого офіцера Нью-йоркської військової верфі й 1837 року отримав звання капітана. За час перебування на цій посаді він проявив себе одним із провідних реформаторів тогочасного американського флоту. Перрі сприяв зміні навчальної програми для моряків, здійснював нагляд за побудовою другого парового фрегату США «Фултона», за що був названий «батьком американського парового флоту»Sewall, John S. (1905). The Logbook of the Captain's Clerk: Adventures in the China Seas, p. xxxvi., долучився до створення першого корпусу морських інженерів, а також впродовж 1839—1841 років побудував першу артилерійську школу Військово-морських сил США на Піщаній Дузі в штаті Нью-Джерсі.
В червні 1840 року міністр військово-морських сил США надав Меттью Перрі звання комодора і призначив комендантом Нью-Йоркської військової верфіGriffis, William Elliot. (1887). Matthew Calbraith Perry: A Typical American Naval Officer, pp. 154—155 .. Це був високий пожиттєвий чин, оскільки до 1862 року в військово-морських силах США найвищим званням вважався капітан. За час служби в Нью-Йорку, Перрі жив у Брукліні, в престижному районі для найвищих офіцерів флоту. У 1843—1844 роках комодор очолював Африканську ескадру військово-морських сил США, обов'язком якої було виконання умов британо-американського договору й перешкоджання работоргівлі.
1845 року Перрі призначили віце-командувачем корабля «Міссісіпі». На цій посаді він взяв участь у американо-мексиканській війні 1846—1848 років. Команда Перрі здобула мексиканське місто Фронтера, брала участь у руйнуванні Табаско та битві за Тамауліпас. Згодом комодор добився переведення на посаду командувача Домашньої ескадри військово-морських сил США й 1847 року водив свій флот для підтримки облоги мексиканського Веракруза. Після падіння міста Перрі сформував так званий Москітний флот і захопив порт Туспан. В липні 1847 року він особисто водив у бій тисячу американських вояків, із якими з суші захопив місто ТабаскоSewell, p. xxxvi.. За свою серйозність, суворість, непривітність, а подекуди грубість, підлеглі Перрі називали його «старим ведмедем».
Експедиції до Японії
1852—1853
Передумови 1852 року уряд США доручив Меттью Перрі місію укласти торговий договір із Японією. Остання впродовж останніх двох століть відмовлялася від торгівлі з християнськими країнами Європи та Америки. Президент США Міллард Філлмор, представник партії вігів, дав директиву комодору, що у випадку небажання японської сторони йти на переговори, слід застосувати збройну силуПісля обрання 4 березня 1853 року новим президентом США Франкліна Пірса від демократичної партії ця директива була скасована. Проте ескадра Перрі була вже в морі й наказ про заборону застосування сили до неї не дійшов.. Президент також вручив йому послання до «Імператора Японії»Тогочасні американці вважали, що в Японії правлять два Імператори: мікадо, власне Імператор Японії, який мав резиденцію в Кіото, й сьоґун, який мешкав в Едо. Послання було адресоване «другому Імператору Японії», тобто сьоґуну, оскільки він мав більшу політичну вагу в країні. (Детальніше дивіться Perry, M., Hawks, F., Lilly, L. Narrative of the Expedition of an American Squadron to the China Seas and Japan Performed in the Years 1852, 1853 and 1854 under the Command of Commodore M.C. Perry, United States Navy. Washington: A.O.P. Nicholson by order of Congress, 1856.), з пропозиціями встановлення дружніх відносин та укладання торгового договору.
24 листопада Перрі очолив військову Східноіндійську ескадру й вирушив з Норфолку в штаті Вірджинія до Японії через Атлантичний та Індійський океани. Ескадра складалася з 10 кораблів: парових фрегатів «Міссісіпі», «Сасукуехани», «Повхатана», вітрильника «Сапплая», а також вітрильних шлюпів «Плімута», «Саратоґи», «Македонеця», «Вандалії», «Лексінгтона» й «Саутгемптона». Це була четверта спроба представників США встановити дипломатичні відносини з тихоокеанським сусідом.
До цього, у 1797—1809 роках, американці торгували в японському місті Наґасакі на запит голландських купців. Останні мали дозвіл японського сьоґунату на торгівлю, але не могли торгувати через французьку окупацію Нідерландів в ході наполеонівських війн. Після звільнення Голландії США були усунені з японського ринку й шукали способів відновити свої позиції на ньому. Японія також була потрібна американцям як база на шляху в Цінський Китай, де суперники США, Британія та Франція розпочали колоніальну гонкуКрім цього країни Заходу, в тому числі США, активно займалися виловом китів-кашалотів у Тихому океані. Кити були потрібні для виготовлення китової олії, яка використовувалася як паливо для ламп на підприємствах і заводах Європи та Америки. У зв'язку з цим Японські острови приваблювали США як база для поповнення припасів (води, харчів і вугілля) під час полювання за китами. 時代を見通す力: 歴史に学ぶ知恵 / 副島隆彦著. — PHP研究所, 2008. Приватна спроба американського підприємця Чарльза Кінга укласти японсько-американський договір в 1837 році закінчилася обстрілом його торгового судна. Намагання офіційного представника США, Джеймса Біддла, що 1846 року прибув із військовим кораблем до Токійської затоки і вимагав встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, також завершилися невдачеюSewell, pp. xxxiv-xxxv, xlix, lvi.. 1849 року капітан Джеймс Ґлинн втретє силувався укласти японсько-американський договір, але і його пропозиції були відхилені сьоґунатом. Повернувшись до США, капітан переконував уряд, що для успішних переговорів з японцями необхідне здійснення тиску і демонстрація військової могутності США.
Подорож. Рюкю
Між тим, 11 грудня 1852 Східноіндійська ескадра Меттью Перрі дісталася португальської Мадейри, за місяць досягла острова Святої Олени й 24 січня 1853 року припливала до південноафриканського Кейптауна. Спочивши в ньому тиждень, кораблі комодора рушили через Маврикій до Шрі-Ланки, на якій перебували з 10 по 15 березня. Подолавши Малаккську протоку, 29 березня американці дісталися Сингапуру, а звідти рушили до Макао і Гонконгу, в яких побували відповідно 7 і 29 квітня. 4 травня Перрі дістався Шанхаю, де спочивав тринадцять днів, а потім вирушив у напрямку ванства Рюкю, що знаходилося під контролем японського Сацума-хану.
26 травня 1853 року Східноіндійська ескадра прибула до Рюкю й стала на якір у водах столиці Нахи. Перрі забажав відвідати ванську резиденцію, замок Шюрі, але рюкюсці відмовилися. Тоді комодор висадив озброєний десант до столиці та самовільно рушив до замку. Рюкюський уряд, який не мав належного війська, був змушений прийняти вимогу американців. Ван Сьо Тай впустив Перрі та його офіцерів до замку, попередньо роззброївши їх. Гостей пригостили чаєм і цукерками, а вони передали господарям послання президента США з вимогою встановити дипломатичні відносини. Рюкюсці послалися на те, що не є суверенною державою, тому з власної волі підписувати документи з іноземцями не можуть, але обіцяли бути посередниками між США та японським урядом. Аби задобрити Перрі, чиновники ванської адміністрації організували на його честь бенкет у палаці за межами замку, на що комодор у відповідь запросив їх на фрегат «Сасукуехана», де пригостив французькими стравами. Завдяки такому прийому американське командування оцінило місію до Рюкю як успішну. Проте так само вважали і рюкюсці, які змогли ввічливо відхилити ультимативні вимоги США, врятувати столицю від погрому та прийняти іноземних послів на рівні нижчому, ніж зазвичай приймали послів з Цінського КитаюДля детального опису місії Меттью Перрі в ванстві Рюкю дивіться 琉球王国評定所文書 / 琉球王国評定所文書編集委員会編 — 浦添市教育委員会, 1988..
9 червня, залишивши частину ескадри в Насі, Перрі виплив у напрямку безлюдних островів Оґасавара. Протягом 14 — 18 червня він дослідив їх і проголосив володінням США. Однак цей акт залишився декларативним через протест Британії та Росії, які вважали острови своїми1876 року володіння острови Оґасавара були визнано за Японією. Вперше острови були відкриті іспанцями 1543 року, проте на карту вони потрапили лише 1786 року стараннями японського картографа Хаясі Сіхея. Його карта «Карта трьох країн» (三国通覧図説) була доказом приналежності островів Оґасавара Японії.. 23 червня комодор повернувся до Рюкю, а через п'ять днів 2 липня 1853 року, вирушив до Японського архіпелагу в складі 4-х кораблів: «Міссісіпі», «Сасукуехани», «Плімута» і «Саратоґи»Kublin Hyman. Commodore Perry and the Bonin Islands // United States Naval Institute Proceedings. Vol.88. No.3 (March 1952). 282—291.
Прибуття до Японії