Валеріан Антоній Стройновський (, 14 квітня 1759 Ходачків 12 листопада 1834 Санкт-Петербург) — польський шляхтич гербу Стремено, підкоморій Белзький, економіст, політик і автор. Був активним прихильником реформ Чотирирічного сейму (1788—1791), одним із підписантів Конституції 3 травня 1791 року, а також популяризатором фізіократизму.
Резюме Валеріан народився в Ходачків (Кшеменецький повіт) у родині шляхтича Бенедикта Стройновського, чешника нурського, та Маріанни Бродзької. Він мав брата Єроніма Стройновського, відомого польського єпископа та ректора Вільнюського університету. Освіту здобув у школах піарів (ймовірно, у Злочеві), після чого обрав кар'єру юриста. Близько 1780 року одружився з Олександрою уродженою Тарновською (перше шлюб з Михайлом Єловецьким), старостиною браславською, з якою спільну мав дочку Валерію Тарновську (1782—1849), меценатку мистецтв і художницю. У 1782 році обійняв посаду підкоморія бусського.
Стройновський представляв Волинське воєводство на Чотирирічному сеймі (Великому сеймі) з 1788 по 1791 рік. Як активний реформатор, він підтримував ключові зміни в Речі Посполитій, зокрема підписав Конституцію 3 травня 1791 року, яка передбачала конституційну монархію, скасування liberum veto та посилення центральної влади. Був депутатом від Малопольщі до конституційної комісії. Парламентський суддя лицарського звання Малопольського воєводства у 1791 році.
3 березня 1785 року Валеріан Стройновський був нагороджений Орденом Святого Станіслава, а 17 березня 1792 року отримав Орден Білого Орла — найвищу державну нагороду Речі Посполитої, що свідчило про його значний статус у польсько-литовській державі. Під час повстання Костюшка (1794), спрямованого на відновлення суверенітету Речі Посполитої, Стройновський активно підтримав рух. 15 червня 1794 року його призначили комісаром порządkовим Волинського воєводства.
Після поділів Польщі (1795) емігрував, але згодом увійшов на службу до Російської імперії, де став сенатором і таємним радником двору. Тогож року, Стройновський придбав у короля Станіслава Августа Понятовського містечко та маєток Горохів на Волині, що складався з 17 сіл. Незабаром він також викупив два фольварки — Рожище та Жабче, які були конфісковані в уніатських єпископів. Ці придбання зробили його одним із найвизначніших землевласників Волині, зміцнивши його економічний і соціальний вплив у регіоні.
Строїновський був послідовником фізіократизму — економічної доктрини, що акцентувала роль сільського господарства як джерела багатства нації. Він належав до Вільного економічного товариства та виступав за покращення становища селян шляхом надання їм прав власності на землю, але без повного звільнення від панщини. У своїх працях критикував ідеї Адама Сміта, наголошуючи на «щорічному відтворенні» як основі економіки, а не на «багатстві націй».
У пізні роки був таємним радником царя Олександра I та служив сенатором у Російській імперії.
Творчість Обрані промови та праці Zdanie… dane in turno na sesji sejmowej roku 1788 dnia 11 8bris, brak miejsca wydania (1788); w czasie Sejmu Czteroletniego wydano ponadto osobno (pt. Zdanie…, Mowa…, Głos… lub Przymówienie się…) następująco datowane mowy sejmowe Stroynowskiego: 17 i 25 października; 3, 14, 20 (dwie) i 22 listopada; 8, 10 i 15 grudnia 1788; 6, 19 i 26 lutego; 27 marca; 20 kwietnia i 28 maja 1789; 8 października 1790 Mowa… na sejmikach wołyńskich trzech powiatów dnia 18 lutego 1792 miana, brak miejsca wydania (1792) Duch prawa o bankructwach i dawności ziemskiej, Łuck 1808 O ugodach dziedziców z włościanami, Wilno 1808; przekł. rosyjski: Wilno 1809 Discours… présenté au Sénat le 15 avril 1814, Lublin 1814 Ekonomika powszechna krajowa narodów, Warszawa 1816; wyd. następne skrócone Warszawa 1912 «Biblioteczka Dzieł Społeczno-Ekonomicznych» nr 6; przekł. rosyjski: Petersburg 1817 Mowy sejmowe z roku 1825, w zbiorze: Mowy sejmowe z r. 1825 przez różnych wchodzących do sejmu miane…, Warszawa 1825.
Листи Do Stanisława Augusta 3 listy w zbiorze z lat 1774—1792; rękopis: Biblioteka Czartoryskich, sygn. 736 Korespondencja ze Stanisławem Augustem z lat 1788 i 1792; rękopis: Biblioteka Czartoryskich, sygn. 930 Korespondencja z córką i zięciem, W. i J. F. Tarnowskimi; rękopis: Państwowe Archiwum Wojewódzkie Kraków (Archiwum Tarnowskich z Dzikowa) Do Jana Śniadeckiego z roku 1804; rękopis: Biblioteka Jagiellońska, sygn. 3128 Do S. Staszica z roku 1815, ogł. A. Kraushar w: Towarzystwo Warszawskie Przyjaciół Nauk t. 3, Kraków 1902.
Примітки
Бібліографія Ewa Zielińska Walerian Stroynowski (1753?–1834) [w:] Polski Słownik Biograficzny tom XLIV wyd. 2006—2007 s. 409